ФІНАНСОВИЙ МЕХАНІЗМ РЕАЛІЗАЦІЇ ДЕМОГРАФІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

Актуальність теми. В умовах економічного та соціального розвитку української держави проблема помітного скорочення кількості населення країни останнім часом набула особливої актуальності. Складна демографічна ситуація в Україні, що характеризується депопуляцією, старінням населення та зменшенням середньої тривалості життя, непокоїть владні структури і широкі верстви суспільства, привертає увагу міжнародних  організацій. За оцінками спеціалістів, Друга світова війна, голодомори 1921, 1932-1933, 1947 рр., розбудова народного господарства країни прискореними темпами, масові репресії, Чорнобильська катастрофа вкрай негативно вплинули на нормальний процес демографічного відтворення. У поєднанні з економічною кризою 90-х рр. ХХ ст. та досить низьким рівнем доходів громадян ці обставини поставили на межу вичерпання демографічний потенціал нації, спричинили демографічну кризу.

Інтеграція у світову спільноту та пов’язаний з нею поступовий перехід від індустріальної стадії розвитку до постіндустріальної, коли на перший план висувається людина та її потенціал, потребують відповідального ставлення до реалізації демографічної політики на рівні держави. Тому однією з головних умов сталого економічного зростання та соціального прогресу є створення ефективного державного механізму фінансової підтримки позитивних процесів демографічного розвитку в Україні.

За своїми причинами і наслідками демографічні процеси є унікально різнобічними. На думку професора К. Вочтера (Wachter) з Інституту демографічних досліджень ім. Макса Планка (Німеччина), питання демографії, крім їх суто особистої значущості, стосуються багатьох сторін людського життя як в індивідуальному, так і в суспільному аспектах. Демографічні елементи обов’язково наявні в економічній та соціальній практиці, у дослідженнях, за словами Вочтера, страхування, покровительства, старіння, умирання, привілеїв і знегод, розчарувань і здійснення бажань.

Недостатня розробка наукового підґрунтя для проведення демографічної політики, відсутність цілісної державної програми ефективного використання наявних у країні фінансових ресурсів для регулювання демографічної активності населення та пом’якшення наслідків демографічної кризи зумовлюють необхідність дослідження фінансового механізму реалізації демографічної політики в Україні. 

Дослідженню окремих питань управління фінансовою діяльністю держави у напрямі реалізації демографічної політики як складової частини соціально-економічної політики присвятили свої праці такі українські науковці, як: В. Андрущенко, О. Амоша, О. Василик, О. Ковалюк, О. Макарова, В. Мельник, П. Мельник, В. Опарін, В. Пасічник та інші. Вагомий внесок у розробку цієї проблематики зробили зарубіжні науковці, такі як: В. Борисов, Дж. Б’юкенен, Т. Брайчева,  К. Вотчер, Т. Ганслі, Н. Калмикова, А. Карлсон, В. Лєбєдєв, П. Макдональд, В. Парето, Л. Пал, М. Романовський, А. Сен, Дж. Стігліц., Е. Щербакова.

Однак варто зазначити, що у працях вітчизняних науковців недостатньо уваги приділено питанням розробки комплексного механізму фінансування демографічної політики, а стосовно фінансового стимулювання позитивних демографічних процесів, практично відсутні дослідження, які б системно розкривали і вирішували дану проблематику. В цілому потреба у формуванні комплексного уявлення про фінансовий механізм реалізації демографічної політики постійно зростає.

Актуальність та принципова важливість вказаної проблеми, а також науково-теоретична необхідність її вирішення зумовили вибір теми дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано згідно з планом наукових досліджень кафедри державних фінансів Національного університету державної податкової служби України, у межах теми: „Фінансові важелі соціально-економічного зростання України та її регіонів” (номер державної реєстрації 01070004128). Дисертантом розкрито сутність та обґрунтовано роль фінансового механізму реалізації демографічної політики в Україні.

Мета й задачі дослідження. Метою роботи є обґрунтування теоретичних засад ефективного функціонування фінансового механізму реалізації демографічної політики та розробка основних напрямів його вдосконалення для подолання демографічної кризи в Україні.  

Досягнення окресленої мети зумовило необхідність у вирішенні таких завдань:

–          визначити місце і роль фінансової політики та регулюючої функції державних фінансів у фінансовому забезпеченні демографічної політики;

–          дослідити стан та особливості фінансового механізму реалізації демографічної політики, характерні для вітчизняної практики; 

–      окреслити демографічну ситуацію в Україні та законодавчо-нормативні основи соціальних гарантій в Україні як бази для проведення демографічної політики;

–          дослідити динаміку обсягів бюджетного фінансування конкретних програм демографічного розвитку;

–      визначити можливість підвищення результативності демографічної політики завдяки пільговому оподаткуванню доходів багатодітних громадян;

–          розкрити динаміку розвитку молодіжного житлового кредитування на основі аналізу діяльності Фонду сприяння молодіжному житловому будівництву; 

–      розглянути механізм здійснення грошових виплат при народженні (усиновленні) та вихованні дитини та обсягів таких виплат, як методу збільшення народжуваності в Україні;

–          обґрунтувати основні напрями вдосконалення фінансового механізму реалізації демографічної політики в Україні з урахуванням кращого досвіду європейських країн;

–      здійснити економетричне моделювання прогнозних даних щодо обсягів фінансування Державної програми „Репродуктивне здоров’я нації” на період до 2015 р. та кількісного складу населення України з метою підвищення ефективності фінансового механізму реалізації демографічної політики в Україні.

Об’єкт дослідження – економічні відносини, пов’язані з фінансуванням бюджетних програм та здійсненням фіскальних і кредитних заходів щодо відновлення демографічного потенціалу нації засобами фінансового впливу.

Предмет дослідження – фінансовий механізм реалізації демографічної політики в Україні.

Методи дослідження. Дослідження проведене на основі діалектико-системного підходу, який дає змогу проаналізувати всі процеси у взаємозв’язку, взаємозалежності та розвитку. Зокрема, у роботі використано: системний підхід до методів історизму, індукції та дедукції – для дослідження сутності фінансової політики та розподільчої функції в реалізації демографічної політики, розкриття законодавчо-нормативних основ соціальних гарантій в Україні як підґрунтя для підтримки позитивних демографічних процесів; метод аналізу та синтезу, методи абстрагування, кількісного аналізу економічних показників – для отримання об’єктивних висновків щодо теоретичних основ та проблематики функціонування фінансового механізму реалізації демографічної політики в Україні; метод аналогії та порівняльного аналізу – для виявлення особливостей зарубіжного досвіду реалізації демографічної політики з використанням фінансових механізмів регулювання; методи економіко-математичного моделювання – для встановлення  тенденції зміни кількості громадян України за роками та обсягів фінансування Державної програми „Репродуктивне здоров’я нації” на період до 2015 р. з метою визначення прогнозного обсягу фінансування демографічної програми на довгострокову перспективу. 

Використання в роботі досягнень класичної та сучасної економічної теорії, монографій провідних українських та зарубіжних науковців дало можливість створити належну теоретико-методологічну основу дослідження.

Інформаційну базу роботи становлять офіційні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерства фінансів України, Міністерства праці та соціальної політики; законодавчі та нормативно-правові акти; спеціальна література і наукові публікації авторитетних учених.

Наукова новизна одержаних результатів. Основні результати дисертаційного дослідження, які містять наукову новизну та виносяться на захист, полягають у тому, що

вперше:

–                  із сукупності інструментів фінансової політики виокремлено фінансовий механізм реалізації демографічної політики та теоретично обґрунтовано його доцільність як множини функціональних засобів фінансового впливу на мотивації населення щодо збільшення народжуваності. Це дало можливість обґрунтувати прямий зв’язок між фінансовим забезпеченням заходів демографічної політики та рівнем народжуваності, що сприятиме подоланню демографічної кризи в Україні;

удосконалено:

–                        інтерпретацію в контексті теорії загального добробуту значення розподільчої функції державних фінансів у сфері реалізації демографічної політики, з одного боку, щодо гарантування державою належних умов материнства, забезпечення житлом, соціальних гарантій, пільгових пільг, а з іншого - збільшення рівня народжуваності в країні. Це дозволяє населенню адекватно визначати решту витрат, пов’язаних з народженням та вихованням дитини, які фінансуватимуться у приватному порядку;

–                  теоретичні підходи використання можливостей впливу податку з доходів фізичних осіб на темпи народжуваності завдяки податковим пільгам залежно від кількості дітей у сім’ї;

–                        порядок розрахунку фіксованої на перше січня поточного року величини податкової соціальної пільги, а саме: запропоновано встановити одночасну зміну розмірів мінімальної заробітної плати і податкової соціальної пільги протягом року, що дозволить стимулювати народжуваність шляхом відповідного зменшення на законних підставах сукупного оподатковуваного доходу населення та збільшення частки неспоживчих витрат (освіта, відпочинок, культурний розвиток тощо); 

набули подальшого розвитку:

–                визначення стану та особливостей бюджетного фінансування заходів демографічної політики, у результаті чого запропоновано напрями вдосконалення за рахунок втілення таких принципів: спадкоємності; довгострокового планування; стабільності; поєднання бюджетних та альтернативних джерел фінансових ресурсів; посилення контролю за цільовим використанням державних коштів та адекватністю досягнутим результатам;

–                моделювання демографічної ситуації в Україні та прогнозування обсягів фінансування Державної програми „Репродуктивне здоров’я нації” на період до 2015 р. шляхом відповідних економетричних розрахунків, що дозволило підвищити рівень достовірності прогнозних показників;

–                        обґрунтування напрямків розвитку державного молодіжного житлового кредитування щодо пільгового довготермінового кредиту молодим сім’ям з терміном повернення до 30 років та часткової компенсації відсоткової ставки кредитів комерційних банків на будівництво (реконструкцію) і придбання житла за рахунок: вдосконалення існуючої нормативно-правової бази; відновлення градацій у визначенні переваг щодо черговості отримання житла в залежності від кількості дітей; стимулювання до будівництва комерційних структур шляхом надання податкових пільг;

–                        концептуальний підхід до підвищення рівня оплати праці працездатного населення та доведення до прожиткового мінімуму державних соціальних гарантій і стандартів у таких напрямках, як допомога: у зв’язку з вагітністю та пологами; по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку; одиноким матерям; дітям-сиротам, дітям, які перебувають під опікою або піклуванням з метою створення мотиваційної передумови для збільшення народжуваності та забезпечення середніх витрат в сім’ї не менше прожиткового мінімуму на кожну особу.