ОБЛІК І АУДИТ ЗАПАСІВ ТА АНАЛІЗ ЕФЕКТИВНОСТІ ЇХ ВИКОРИСТАННЯ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. В умовах становлення та розвитку економіки України важливе значення має підтримка вітчизняних підприємств з боку держави. Ринкові умови господарювання суттєво посилюють вимоги до підвищення ефективності діяльності підприємств усіх галузей економіки, зокрема текстильної. Функціонування підприємств текстильної промисловості супроводжується кругообігом ресурсів, значне місце в яких займають запаси. Стан, формування й використання запасів є визначальним чинником забезпечення конкурентоспроможності підприємства. Успішне вирішення стратегічних завдань розвитку підприємств текстильної галузі в умовах жорсткої конкуренції, перенасичення ринків товарами іноземного походження, складного технологічного процесу виготовлення продукції потребує орієнтації обліку, аудиту і аналізу запасів на отримання оперативної інформації про їх витрачання, що дасть змогу керівникам різних рівнів приймати ефективні управлінські рішення. В зв’язку з цим нагальними стають дослідження та удосконалення теоретичних, методичних і організаційних аспектів обліку, аудиту та аналізу ефективності використання запасів на текстильних підприємствах.

Вивченню проблем організації та методики обліку запасів присвячені праці вітчизняних і зарубіжних учених та фахівців – Ф. Ф. Бутинця, Н. Н. Грабової,
В. М. Добровського, В. П. Завгороднього, В. Ф. Максімової, Д. Р. Міддлтона,
В. О. Озерана, В. В. Сопка, Н. М. Ткаченко та ін. Значний внесок у дослідження організації та методики аудиту запасів зробили такі вчені, як Є. А. Аренс,
Дж. Лоббек, М. П. Баришніков, А. В. Бодюк, Я. А. Гончарук, Г. М. Давидов,
Л. П. Кулаковська, Ю. В. Піча, О. А. Петрик, Дж. Робертсон, В. С. Рудницький,
В. Я. Савченко, Б. Ф. Усач. Теоретичною основою дослідження аналізу ефективності використання запасів є наукові праці таких учених, як
С. А. Бороненкова, Ж. Ришар, М. Г. Чумаченко. Питання організації управлінського обліку висвітлювали у своїх роботах П. Й. Атамас,
Ф. Ф. Бутинець, С. Ф. Голов, Т. П. Карпова, О. В. Лишиленко, Л. В. Нападовська та ін.

Аналіз результатів досліджень вітчизняних і зарубіжних учених свідчить, що теоретичні й практичні розробки з обліку, аудиту та аналізу запасів відображують ґрунтовне розуміння проблем, пов’язаних із трансформацією вітчизняної системи обліку. Проте низка питань щодо обліку, аудиту та аналізу запасів на підприємствах текстильної промисловості недостатньо досліджені й залишаються невирішеними. Недостатньо опрацьованим є питання класифікації запасів підприємств текстильної промисловості для цілей обліку та ефективного управління ними, методики й організації фінансового і управлінського обліку запасів, документального оформлення операцій із запасами, автоматизації їх обліку й аудиту, обґрунтування нових напрямів аналізу запасів сировинних ресурсів з огляду на особливості виробництва та потреби управління.

Отже, актуальність наведених вище питань, недостатній рівень опрацювання методичних і практичних аспектів обліку, аудиту та аналізу ефективності використання запасів на підприємствах текстильної промисловості зумовили вибір теми та основні напрями дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційну роботу виконано відповідно до планів науково-дослідних робіт кафедри аудиту ДВНЗ “Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана” за темою «Проблеми та перспективи розвитку аудиту, державного фінансового контролю та інформаційних технологій в сучасних умовах господарювання» (державний реєстраційний номер 0107V001337). У межах наукової програми автором виконано дослідження теоретичних, методичних і прикладних питань щодо обліку, аудиту та аналізу запасів на підприємствах текстильної промисловості.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційної роботи є обґрунтування теоретико-методологічних основ і розробка науково-практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення методики й організації обліку і аудиту запасів та аналізу їх використання як важливої передумови підвищення ефективності процесу управління на підприємствах текстильної промисловості.

Для досягнення визначеної мети в дисертації було поставлено й вирішено такі завдання:

– дати оцінку економічного стану розвитку підприємств текстильної галузі України та визначити вплив особливостей їх діяльності на побудову обліку, аудиту й аналізу запасів;

– уточнити класифікацію запасів для потреб обліку, контролю та управління ними;

– удосконалити форми первинних документів і облікових регістрів та процес документообороту щодо операцій із запасами для текстильних підприємств;

– проаналізувати чинну методику фінансового обліку запасів і визначити можливі шляхи її вдосконалення;

– розробити пропозиції, спрямовані на розвиток підсистеми управлінського обліку запасів на підприємствах текстильної галузі, визначити оптимальний метод обліку матеріальних витрат та вдосконалити звітні форми управлінського обліку;

– дослідити теоретичні, методичні й організаційні основи зовнішнього та внутрішнього аудиту запасів і обґрунтувати напрями їх розвитку та вдосконалення;

– визначити підходи до організації обліку й аудиту запасів підприємств текстильної промисловості в умовах автоматизації;

– критично оцінити існуючу методику економічного аналізу та сформувати сукупність показників, що характеризують ефективність використання запасів текстильних підприємств.

Об’єктом дослідження є господарська діяльність підприємств текстильної галузі промисловості в частині наявності та використання запасів.

Предметом дослідження є теоретичні, методичні, організаційні та практичні аспекти обліку, аудиту й аналізу запасів текстильних підприємств.

Методи дослідження. У процесі дисертаційного дослідження було використано наукові методи, що ґрунтуються на системному аналізі економічних явищ. На основі діалектичного методу наукового пізнання й поєднання історичного та логічного в еволюції існуючих методик обліку запасів подано їх визначення та обгрунтовано напрями вдосконалення їх обліку. Для вирішення завдань фінансового й управлінського обліку запасів і дослідження питань методики та організації їх аудиту та аналізу на підприємствах текстильної промисловості застосовано методи порівняння, конкретизації, моделювання, аналогії, абстрагування, групування, аналізу бухгалтерських рахунків, спостереження, вибірки.

Інформаційною базою дослідження є законодавчі акти України, міжнародні та національні стандарти бухгалтерського обліку, постанови Верховної Ради України, Кабінету Міністрів, міжнародні стандарти аудиту, положення класиків економічної теорії, наукові праці зарубіжних і вітчизняних учених з питань обліку, аудиту та аналізу, матеріали науково-практичних конференцій, а також облікові й звітні дані підприємств текстильної галузі промисловості.

Наукова новизна одержаних результатів дослідження полягає в обґрунтуванні дисертантом теоретичних положень і розробці практичних рекомендацій, спрямованих на вдосконалення методики й організації обліку і аудиту та аналізу ефективності використання запасів підприємств текстильної галузі промисловості. Основні результати, які були отримані в процесі вирішення поставлених завдань і становлять наукову новизну дослідження, полягають у такому:

вперше:

– розроблено нові форми облікових регістрів для відображення господарських операцій із запасами та обґрунтовано рекомендації щодо їх ведення: накопичувальні відомості «Використання сировини в прядильному виробництві», «Надходження пряжі в ткацьке виробництво», «Використання пряжі в ткацькому виробництві», а також «Паспорт на вироблену пряжу» із урахуванням специфіки діяльності підприємств текстильної галузі. Їх використання сприятиме посиленню контролю за рухом, витрачанням запасів сировини та виробничими відходами;

удосконалено:

– класифікацію запасів текстильних підприємств шляхом її деталізації за низкою ознак (складом сировини, технологічним призначенням, галузевою належністю, способом оздоблення), що забезпечить підвищення аналітичності обліку, повноту контролю та ефективність управління запасами;

– методику фінансового обліку запасів через запровадження субрахунків третього та четвертого порядків, що дасть змогу формувати необхідні дані про склад запасів за місцями зберігання та їх видами, статтями витрат і відповідальними працівниками. А також запропоновано субрахунки для обліку транспортно-заготівельних витрат, використання яких дасть можливість здійснювати контроль за формуванням їх величини по всіх виробництвах текстильного підприємства та здійснювати аналіз і контроль за рівнем цих витрат;

– форми первинних документів (Прибуткового ордера та Картки складського обліку основної сировини у текстильній промисловості) і облікових регістрів (накопичувальної відомості «Надходження вовни зі складу в прядильне виробництво») через введення в них додаткових даних, що усуне необхідність у складанні низки накопичувально-групувальних документів та забезпечить мінімізацію системи документообороту в частині обліку запасів;

– звітні форми управлінського обліку за етапами технологічного циклу текстильних підприємств: Звіт про витрачання сировини в прядильному виробництві, Звіт про вихід пряжі із суміші в прядильному виробництві, Звіт про витрачання пряжі на виготовлення сирової тканини в ткацькому виробництві, Звіт про витрачання сирових тканин на виготовлення готової тканини в оздоблювальному виробництві, застосування яких забезпечить керівництво підприємства необхідною інформацією щодо запасів для прийняття оптимальних управлінських рішень;

– підходи до організації обліку запасів в умовах застосування інформаційних систем і комп’ютерних технологій шляхом використання запропонованих моделей руху інформації та спрощення техніки її обробки, що уможливлює складання нових облікових регістрів, створення модуля контролю наявності запасів на складах відповідно до виробничих потреб чи мінімальних залишків;

– методичні та організаційні засади аудиту запасів через уточнення завдань та об’єктів, визначення ризику контролю, а також процедур планування й етапів аудиту, методики документальної перевірки запасів, що сприяє забезпеченню якості перевірки;

– робочі документи аудитора за результатами перевірки запасів із урахуванням галузевих особливостей текстильних підприємств, що дасть змогу поліпшити організацію й техніку збору інформації про запаси за кожним виробничим переділом підприємств текстильної промисловості;

отримали подальший розвиток:

– пропозиції стосовно формування інформаційних потоків щодо руху запасів у суконному виробництві, що уможливлює врахування їх впливу на побудову управлінського обліку запасів за технологічними переділами (прядильним, ткацьким, оздоблювальним) та на документооборот;

– рекомендації щодо впровадження «паспортної системи» обліку виробленої пряжі для виготовлення кожного артикула тканини замість «талонної системи». Перевагами такого підходу є можливість одночасного ведення обліку за типовими традиційними показниками (артикулом і номером пряжі, кондиційною та фізичною вагою, сортом, видом та кольором пряжі, номером партії суміші, табельним номером прядильниць, укладальниць, номером прядильної машини та ін.) і фіксувати процеси обробки виробленої пряжі за місцями виникнення витрат у ткацькому виробництві (мотальному, снувальному, шліхтувальному, пробірному, шпульному, запарювальному та інших цехах);

– методичні й організаційні підходи до застосування попередільного методу обліку витрат із урахуванням норм виходу продукції на текстильних підприємствах, що забезпечує отримання достовірної інформації про фактичне використання сировини, кількість одержаних відходів виробництва та їх подальше використання. Визначено центри відповідальності за стадіями виробництва для потреб побудови управлінського обліку та накопичення інформації по зберіганню, використанню запасів, формуванню матеріальних витрат;

– методика та етапи внутрішнього аудиту запасів на підприємствах текстильної промисловості з огляду на особливості їх діяльності та організацію виробничих процесів, що дає змогу здійснювати постійне спостереження за надходженням, зберіганням і рухом запасів, доцільністю матеріальних витрат, а отже, впливати на підвищення ефективності діяльності підприємства і його підрозділів;

– методика аналізу основних показників ефективності використання запасів. Запропоновано крім загального показника – вихід пряжі із суміші в апаратно-прядильному виробництві – розраховувати такі показники: вихід рівниці з суміші, вихід пряжі з рівниці, вихід основної пряжі з рівниці, вихід утокової пряжі з рівниці, вихід відходів у прядильному виробництві, вихід зворотних відходів, вихід безповоротних відходів, вихід сирової тканини з пряжі, вихід відходів у ткацькому виробництві, вихід готової тканини із сирової тканини, вихід відходів в оздоблювальному виробництві, які якнайповніше відображують ступінь використання сировини в суконному виробництві.

Практичне значення одержаних результатів. Основні результати дослідження спрямовані на вдосконалення методики і практики системи обліку, аудиту та аналізу запасів підприємств текстильної галузі промисловості, а також на підвищення достовірності, оперативності та аналітичності обліку запасів на виробництві, дають змогу повніше використовувати внутрішньовиробничі резерви підприємства. На основі проведеного дослідження виробництва готової тканини розроблено пропозиції з удосконалення обліку, аудиту та управління запасами.

Основні положення і висновки дисертаційної роботи можуть бути застосовані при викладанні відповідних економічних дисциплін і слугувати базою для подальших досліджень актуальних проблем обліку, аудиту та аналізу ефективності використання запасів на підприємствах України.

Отримані результати й окремі розділи дисертаційного дослідження мають практичне значення і підтверджуються відповідними довідками: ТОВ «Чернігіввовна-пряжа» (довідка № 13 від 20.06.2007 р.); ПП «Н-Сіверська бавовняно-ткацька фабрика» (довідка № 10 від 12.10.2007 р.); ВАТ «Прилуцька панчішна фабрика імені 8 Березня» (довідка № 6 від 26.02.2007 р.); ЗАТ «КСК «Чексіл» (довідка № 02/02-179 від 13.10.2007 р.).

Окремі положення дисертаційної роботи застосовують у навчальному процесі Чернігівського державного інституту економіки і управління при викладанні та створенні методичного забезпечення з дисциплін «Бухгалтерський облік», «Аудит», «Управлінський облік» (довідка № 602-10/367 від 22.06.07 р.), а також у навчальному процесі Українсько-Російського інституту (філії) Московського державного відкритого університету при викладанні та методичному забезпеченні таких дисциплін, як «Аудит» і «Бухгалтерський облік» (довідка № 118 від 15.10.07 р.).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є результатом самостійного наукового дослідження. Теоретичні узагальнення, положення, висновки, рекомендації та пропозиції отримані автором самостійно на основі проведених досліджень фінансово-господарської діяльності підприємств текстильної промисловості.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати дисертації оприлюднені та доповідалися на науково-практичних конференціях: «Проблемы теории и практики учета, аудита, анализа и пути их решения»
(м. Севастополь, 6-8 травня 2003 р.); «Управління організацією: регіональні аспекти» (м. Київ, 12-13 квітня 2002 р.); «Трансформація курсу «Економічний аналіз діяльності підприємства” (м. Київ, 16-17 травня 2002р.); „Історико-правові та соціально-економічні аспекти розвитку суспільства» (м. Чернігів, 2006 р.).

Публікації. Основні положення дисертації викладено у 10 наукових працях, серед яких 6 у наукових фахових виданнях (2,76 друк. арк.), 4 – в інших виданнях (0,52 друк. арк.). Загальний обсяг публікацій – 3,28 друк. арк.

Структура і обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний обсяг дисертаційної роботи становить 168 сторінок друкованого тексту. Робота містить 11 рисунків на 8 сторінках, 13 таблиць на 6 сторінках, 18 додатків на 53 сторінках. Список використаних джерел налічує 149 найменувань.