ФОРМУВАННЯ ДЕМОКРАТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ УНІВЕРСИТЕТУ

Краткое содержание

Міністерство освіти і науки України

Державний заклад

„Луганський національний університет

імені Тараса Шевченка”

ТАРАРІНА ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

УДК [378.015.31:321.7](043.3)

ФОРМУВАННЯ ДЕМОКРАТИЧНОЇ КУЛЬТУРИ

СТУДЕНТСЬКОЇ МОЛОДІ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ УНІВЕРСИТЕТУ

13.00.07 – теорія і методика виховання

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата педагогічних наук

Луганськ – 2013

Дисертацією є рукопис.

Роботу виконано в Державному закладі „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, Міністерство освіти і науки України.

Науковий керівник:	доктор педагогічних наук, професор Хриков Євген Миколайович, ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, завідувач кафедри державної служби, адміністрування та управління.
Офіційні опоненти:	доктор педагогічних наук, професор Зеленов Євгеній Анатолійович, Східноукраїнський національний університет імені Володимира Даля (м. Луганськ), професор кафедри педагогіки;
	кандидат педагогічних наук, доцент Гребеник Тетяна Вікторівна, Політехнічний технікум Конотопського інституту Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, директор.

Захист відбудеться 13 листопада 2013 року о 9.30 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 29.053.03 у Державному закладі „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” за адресою: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2, ауд. 376.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”: 91011, м. Луганськ, вул. Оборонна, 2.

Автореферат розіслано 11 жовтня 2013 року.

Учений секретар

спеціалізованої вченої ради                                              О. Г. Сущенко

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Розбудова громадянського суспільства, інтеграція України у світове та європейське співтовариство передбачає утвердження загальнолюдських і демократичних цінностей, орієнтацію на Людину, розвиток її духовної культури як найвищу цінність. Демократизація суспільства значною мірою впливає й на характер та особливості функціонування системи освіти, визначення її мети й завдань, шляхів їх реалізації тощо. Адже саме демократія в її історичній динаміці зумовлює культуровідповідне формування особистості в контексті демократичних цінностей, пріоритетів, світогляду та демократичної культури, тому наприкінці XX – початку XXI століття розбудова в Україні демократичного суспільства актуалізувала проблему формування особистості з активною життєвою позицією й високим рівнем демократичної культури. На цьому наголошено також у Національній доктрині розвитку освіти України у XX столітті, Концепції національного виховання студентської молоді, Державній цільовій соціальній програмі „Молодь України” на 2009 – 2015 рр.

Значну кількість наукових студій останніх років присвячено питанням демократизації освіти (Г. Корнетов, Я. Котюк, О. Кучер, Л. Маргуліна, Т. Палійчук, К. Трибулькевич та ін.). Теоретико-методологічні засади виховання студентської молоді в останнє десятиліття стали предметом посиленої уваги багатьох науковців (І. Бех, М. Боритко, О. Жигадло, В. Караковський, С. Карпенчук, О. Киричук, М. Красовицький, Л. Новикова, С. Савченко, О. Сухомлинська, Н. Щуркова та ін.).

Проблемі формування демократичної культури особистості присвячено дисертаційні роботи вітчизняних та російських учених останніх років – М. Іванова, О. Михайлова, Т. Пояркової, М. Требіна та ін.

Аналіз літературних джерел свідчить про виявлення інтересу науковців до вивчення різних аспектів проблеми формування демократичної культури. Так, особливості демократичної культури особистості та колективу висвітлено в наукових розвідках В. Шпака, Є. Хрикова, О. Михайлова та ін.; зв’язок демократичної культури з політичною досліджували Е. Баталов, К. Гаджиєв, М. Канаєв Т. Пояркова, В. Рахманін, О. Рябов, І. Чистякова, соціально-політичний аспект демократичної культури особистості розглядали Т. Бурдова, А. Мігранян; виховання демократичної культури в колективі ‑ А. Автономов, Е. Гаррод, В. Грибанов, Д. Дьюї, Р. Кенії, Л. Кольберг, Р. Мошер, С. Платонова, О. Тубельський, О. Фомін; формування демократичної культури студентів вищих навчальних закладів різних спеціальностей висвітлено в студіях Б. Алішева, А. Карнауха, С. Кострюкова, К. Левітана, Т. Пояркової, М. Югової та ін.

Оскільки поняття демократичної культури є багатоаспектним за своєю сутністю й виявляється в єдності та взаємодії правової, політичної, громадянської, моральної культури, важливими для дослідження цього феномену вважаємо низку робіт, присвячених проблемі формування правової культури (О. Бабкіна, Т. Бачинський, Н. Варламова, Ф. Галієв, З. Каландрішвілі, Д. Клочкова, А. Карась, І. Коваленко, О. Лебедєва, Е. Новикова, О. Проць, М. Требін та ін.); політичної культури (І. Долініна, І. Загрійчук, О. Курняк, С. Неретіна, А. Павко, А. Рухтін); громадянської культури (А. Андреєв, А. Барильник, Т. Гребеник В. Згурська, О. Петрова, М. Портнягіна, Д. Рудей, Н. Ткачук, С. Чистякова та ін.); особливості формування моральної культури молоді стали предметом вивчення в працях В. Білика, С. Донцова, Т. Ісаєнко, С. Іщука, С. Крука, Н. Мустієвої, Е. Фрадліної та ін.

З’ясовано, що більшість наукових праць з проблем розвитку демократичної культури орієнтовано на визначення її складників і особливостей формування в учнів загальноосвітньої школи. Водночас поза увагою дослідників залишилася розробка та наукове обґрунтування системи формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі університету. Актуальність проблеми посилюється й виявленими суперечностями між: тенденцією зростання суспільних вимог до підвищення рівня демократизації освіти та фактичним станом демократичності навчально-виховного середовища навчального закладу; потребою суспільства у формуванні демократично зорієнтованої особистості студента та недостатнім рівнем готовності викладачів до формування демократичної культури студентської молоді; потребою студентського самоврядування в залученні студентів до участі в питаннях управління навчальним закладом та недосконалістю механізмів організації цього процесу в навчальному закладі.

З огляду на соціальну й практичну значущість проблеми та недостатню її наукову розробленість обрано тему дослідження: „Формування демократичної культури студентської молоді у навчально-виховному процесі університету”.

Зв’язок дослідження з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано відповідно до плану науково-дослідної роботи Державного закладу „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” в межах теми „Освітні технології навчально-виховного процесу в сучасних закладах освіти” (державний реєстраційний номер  0110U000751). Тему узгоджено в Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 5 від 19. 06. 2009).  

Об’єкт дослідження – формування демократичної культури студентської молоді.

Предмет дослідження – система формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі університету.

Мета дослідження – теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити ефективність системи формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі університету.

Гіпотеза дослідження. Система формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі в університеті набуде ефективності за умов: спрямування змісту навчально-виховного процесу на розвиток структурних компонентів демократичної культури студентської молоді; забезпечення спрямованості викладачів на формування партнерських та діалогових стосунків між студентами в навчально-виховному процесі; реалізація студентами набутих демократичних цінностей через діяльність студентського самоврядування, участь у позааудиторних виховних заходах.

Відповідно до предмета й мети сформульовано завдання дослідження:

1.    Визначити методологічні засади дослідження проблеми формування демократичної культури.

2.    На основі аналізу наукових джерел виявити теоретичні підходи до проблеми формування демократичної культури студентської молоді.

3.    Розкрити зміст і структуру демократичної культури студентської молоді, виявити чинники та особливості її формування в навчально-виховному процесі університету.

4.    Теоретично обґрунтувати систему формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі університету.

5.    Експериментально перевірити ефективність запропонованої системи формування демократичної культури студентської молоді.

Теоретико-методологічну основу дослідження становлять: теорія наукового пізнання, положення про детермінованість поведінки особистості зовнішніми та внутрішніми чинниками; філософські закони про єдність процесів і взаємозалежність явищ об’єктивної дійсності, системного підходу як способу пізнання педагогічних явищ (В. Афанасьєв, Л. Гордін, Т. Ільїна, Н. Кузьміна, Е. Юдін та ін.), діяльнісного підходу (Б. Ананьєв, Л. Виготський, В. Давидов, О. Леонтьєв, С. Рубінштейн), культурологічного підходу (М. Бахтін, В. Біблер, М. Каган,Т. Чередниченко).

В основу дослідження покладено теоретичні положення наукових розвідок, присвячених проблемам формування демократичної культури особистості (М. Іванов, О. Михайлов, Т. Пояркова, Є. Хриков); взаємодії демократичної культури особистості та суспільства (В. Шпак, С. Платонова); соціалізації студентської молоді (В. Бочарова, О. Газман, С. Савченко); формування критичного мислення особистості (Т. Воропай, В. Макаренко, О. Пометун, О. Тягло).

У роботі використано комплекс методів дослідження –  теоретичні: аналіз наукової літератури, синтез, систематизація й узагальнення для уточнення поняття „демократична культура студентської молоді” та вивчення стану розробленості проблеми, визначення концептуальних засад дисертаційної роботи; моделювання для розробки системи формування демократичної культури студентської молоді; контент-аналіз – для уточнення експертних суджень щодо визначення потенційних можливостей складників системи формування демократичної культури студентської молоді; емпіричні: експертне оцінювання, ранжування з метою визначення чинників впливу на формування демократичної культури студентської молоді, визначення критеріїв демократичної культури студентської молоді, оцінки демократичного потенціалу навчально-виховного процесу навчального закладу; анкетування, бесіди, тестування для вивчення стану сформованості демократичної культури в студентів ВНЗ; педагогічний експеримент для перевірки ефективності системи формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі в університеті; методи математичної статистики – для обробки результатів експерименту.

Експериментальна база дослідження. Дослідно-експериментальну роботу проведено протягом 2009 – 2012 рр. на базі ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”, Східноукраїнського національного університеті імені Володимира Даля, Луганської державної академії культури і мистецтв, Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка, Кримського економіко-правового інституту, Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України. В експерименті взяли участь 466 осіб, з яких 66,9% – студенти, 28,7% – викладачі, 4,4% – представники управлінського складу навчального закладу.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що: вперше розроблено й теоретично обґрунтовано систему формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі в університеті в єдності структурних компонентів: цільового, концептуального, змістовно-процесуального та оцінного; дістали подальшого розвитку наукові уявлення про сутність і структуру демократичної культури студентської молоді в її складниках (гносеологічний, емоційно-аксіологічний, праксеологічний компоненти та особистісні якості); особливості формування демократичної культури в студентському віці; чинники впливу на формування демократичної культури студентської молоді (зовнішні, внутрішні та особистісні); удосконалено зміст, форми, методи, засоби формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі університету.

Практичне значення результатів дослідження полягає в їх готовності до впровадження в навчально-виховний процес вищих навчальних закладів: розроблено комплексно-цільову програму формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі в університеті, забезпечену комп’ютерною діагностикою для визначення рівня її сформованості; тренінгові вправи з розвитку окремих аспектів демократичної культури особистості студента, методичні рекомендації для викладачів, кураторів академічних груп та лідерів студентського самоврядування з питань формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі в університеті. Результати дослідження можуть бути використані в навчально-виховній роботі вищих навчальних закладів різного рівня акредитації, діяльності органів студентського самоврядування, у процесі підготовки кураторів академічних груп, самовиховній роботі студентської молоді.

Результати дослідження впроваджено в навчально-виховний процес ДЗ „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка” (довідка № 1/4298 від 17.10.12); Східноукраїнського національного університету імені Володимира Даля (довідка № 108-115-4238/89 від 19.09.12), Луганської державної академії культури і мистецтв (довідка № 2 від 10.10.12); Сумського державного педагогічного університету імені А. С. Макаренка (довідка № 1579 від 01.10.12); Кримського економіко-правового інституту (довідка № 4 від 04.09.12); Інституту підготовки кадрів державної служби зайнятості України (довідка № 18 від 18.10.12).

Апробація результатів дослідження. Основні теоретичні положення й висновки дисертації оприлюднено на науково-практичних конференціях різного рівня: Міжнародних ‑ „Ціннісні пріоритеті у XXI столітті: європейський вектор розвитку вищої освіти” (Луганськ – Москва, 2009), „Наукова молодь: досягнення та перспективи” (Луганськ, 2010), Ціннісні пріоритети освіти: виклик XXI століття” (Луганськ, 2011), Інтернет-конференція „Наукова молодь: інноваційні підходи в освіті та науці” (Луганськ, 2011, 2012), „Педагогіка та психологія: тренди, проблеми, актуальні завдання” (Краснодар, 2012), „Простір арт-терапії: вершини усвідомлення” (Київ, 2012), „Сучасні проблеми гуманітарної науки і практики: філософський, психологічний та соціальний виміри” (Луганськ, 2012), „Наукова молодь: наука та освіта” (Луганськ, 2013); Всеукраїнських: „Створення системи управління якістю надання послуг у навчальних закладах та в органах державної влади і місцевого самоврядування: досягнення та перспективи” (Луганськ, 2010), „Сучасні проблеми вищої освіти в Україні” (Київ – Суми, 2010).

Публікації. Результати дослідження висвітлено у 18 одноосібних публікаціях, з них 8 статей – у наукових фахових виданнях.

Структура й обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, двох розділів, висновків до них, загальних висновків, списку використаних джерел (234 найменування, з них 5 – іноземною мовою), 19 додатків на 111 сторінках, 10 рисунків, 23 таблиць. Загальний обсяг роботи ‑ 318 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу, теоретико-методологічні засади й методи дослідження; висвітлено наукову новизну й практичне значення дисертаційної роботи, наведено відомості про апробацію та впровадження отриманих результатів.

У першому розділі – „Теоретичні засади формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі в університеті” – визначено теоретико-методологічні засади дослідження проблеми формування демократичної культури, схарактеризовано стан розробленості досліджуваної проблеми, розкрито сутність демократичної культури особистості на основі міждисциплінарного підходу з позицій політології, психології та педагогіки, визначено чинники, що зумовлюють особливості формування демократичної культури в студентської молоді.

У процесі аналізу філософських, соціологічних, психолого-педагогічних наукових джерел виявлено, що проблема формування демократичної культури особистості, соціалізації студентської молоді як багатоаспектне соціальне явище розглядається в контексті системного, діяльнісного та культурологічного підходів. Важливим теоретичним підґрунтям для дослідження стали наукові розвідки, що розкривають загальні аспекти проблеми соціалізації студентської молоді й формування демократичної культури особистості (О. Газман, М. Іванов, О. Михайлов, Т. Пояркова, С. Савченко); провідні тенденції розвитку демократичної культури особистості та суспільства (Б. Алішев, А. Брегеда, О. Дем’янчук, Е. Жіль, М. Іванов, О. Карнаух, О. Корюшкін, О. Михайлов, В. Підгорна, С. Платонова, В. Рахманін, С. Рябов, В. Сафронов, І. Чистякова, М. Югова).

Аналіз стану розробки проблеми формування демократичної культури особистості в науковій літературі показав, що цей феномен є багатоаспектним за своєю сутністю і в узагальненому вигляді відбиває змістовну характеристику таких явищ, як демократичний світогляд, громадянська культура, про що свідчать роботи А. Андреєва, А. Барильника, Т. Гребеник, В. Згурської, О. Петрової, М. Портнягіної, Д. Рудей, Н. Ткачука, С. Чистякової та ін.; політична культура – наукові розвідки І. Долініної, І. Загрійчука, О. Курняка, С. Неретіної, А. Павка, А. Рухтіна; правова культура, що знайшло відображення в дослідженнях О. Бабкіної, Т. Бачинського, Н. Варламової, Ф. Галієва, З. Каландрішвілі, Д. Клочкової, А. Карася, І. Коваленка, О. Лебедєвої, Е. Новикової, О. Проць, М. Требіна та ін.; моральна культура – роботи В. Білика, С. Донцова, Т. Ісаєнка, С. Іщука, С. Крука, Н. Мустієвої, Е. Фрадліної.

Узагальнення різних підходів до розуміння поняття демократичної культури особистості дозволило встановити, що його витоки як суспільного феномену лежать у площині більш широкої категорії „демократична культура суспільства”. У такому контексті демократичну культуру студентської молоді розуміємо як інтегровану характеристику особистості, що відображає рівень соціального розвитку людини, її прагнення й здатність до ефективної соціальної взаємодії на основі гуманізму.

Визначено структурні компоненти демократичної культури студентської молоді, які одночасно можна вважати і її критеріями, з відповідними показниками: гносеологічний (знання: про себе, сутність демократії, сучасне суспільство, механізми реалізації демократії); емоційно-аксіологічний (особистісне ставлення: до людини, до суспільства, до власної суспільної активності); праксеологічний (практична реалізація ставлення особистості до себе, практичні прояви ставлення особистості до інших людей, практичне втілення ставлення особистості до суспільства) та особистісні якості (громадянськість, патріотизм, доброчесність; гідність, моральна автономність, толерантність, законослухняність, ініціативність, рівень розвитку критичного мислення).

На основі сутнісного аналізу діалектичних одиниць „особливого”, „одиничного” й „загального” визначено особливості формування демократичної культури студентської молоді. Узагальнювальний аналіз широкого кола наукових робіт у галузі виховання й соціалізації студентської молоді (Л. Балобанова, С. Горбунова, Є. Зеленов, С. Савченко, С. Шашенко, Л. Шейна та ін.) дозволив виявити такі особливості організації навчально-виховного середовища, що сприяють формуванню демократичної культури студентської молоді: оптимізація організації навчально-виховного процесу в університеті через надання більш широких повноважень студентському самоврядуванню, зокрема, у вирішенні проблем якості професійної підготовки, можливостей особистісної самореалізації в різних сферах самодіяльності; використання в навчально-виховному процесі професорсько-викладацьким складом елементів демократичного навчання як ефективного чинника впливу на подальший розвиток демократичної культури особистості; реалізація особистісного потенціалу студентів у взаємодії з громадськими організаціями, проведенні анімаційних заходів тощо.

На підставі аналізу основних тенденцій розвитку сучасного громадянського суспільства, суспільних рухів, практики участі громадськості у вирішенні суспільних проблем на всіх рівнях (студії В. Андрущенка, В. Бабкіної, Є. Баталова, М. Боришевського, В. Бурлачука, А. Карнауха, М. Радченка та ін.) виділено низку зовнішніх чинників впливу на формування демократичної культури студентської молоді: розвиненість суспільної свідомості, суспільних рухів; рівень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій; постійне вдосконалення процедур та усталення практики участі громадськості, зокрема студентської молоді в реалізації суспільних програм.

Узагальнення результатів широкого кола досліджень у галузі управління навчально-виховним процесом в університеті, реалізації можливостей навчально-виховного процесу, гнучкої системи його організації (В. Андрущенко, С. Архангельський О. Бєляков, Л. Віткін, Б. Гаєвський, Л. Гурч, Я. Лудченко, А. Ржевська, С. Степанов, Є. Хриков, та ін.), вивчення вікових особливостей студентів, рівня демократичної культури суспільства загалом і студентської молоді зокрема (В. Бабкін, В. Головченко, В. Зіборов та ін.), урахування потенційних можливостей освітнього середовища (В. Биков, Ю. Васильєв, Ю. Жук, В. Солдаткін та ін.), демократичної спрямованості викладачів, студентського самоврядування (Є. Адамчук, А. Василюк, Б. Жечовська, Л. Шейна та ін.) дозволило виділити провідні внутрішні чинники впливу, які зумовлюють особливості формування демократичної культури студентської молоді в університетському середовищі. До них віднесено такі: наявність зворотного зв’язку в системі „ВНЗ – студент”, проведення постійного моніторингу думок студентів; розвиненого демократичного й інформаційно насиченого мікросередовища ВНЗ; системи студентського самоврядування; високого рівня компетентності викладачів з питань демократії в стосунках зі студентами.

Значною мірою на формування демократичної культури суб’єкта діяльності впливають його особистісні якості. На основі піраміди основних потреб людини за А. Маслоу визначено найбільш значущі особистісні чинники впливу, серед яких: наявність рівня здоров’я, достатнього для повноцінного навчання; інтерес до проблем демократії, поінформованість та компетентність з питань демократії, усвідомлення власної можливості впливати на події в середовищі; наявність звички до діалогу, готовності до демократичних стосунків з викладачами, потреби в демократичній освіті; усвідомлення демократичних цінностей, прагнення до саморозвитку протягом життя.

У другому розділі – „Система формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі університету” – висвітлено результати констатувального експерименту щодо виявлення реального стану демократичної культури студентської молоді; розкрито підходи до обґрунтування теоретичної моделі системи формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі університету, представлено результати експериментальної роботи щодо виявлення її ефективності.

Констатувальний етап експерименту щодо виявлення актуального стану демократичної культури студентів університету реалізовано в трьох напрямах: аналіз змісту навчального процесу, представлений в освітньо-кваліфікаційних характеристиках і програмах підготовки майбутніх фахівців, навчальних планах і робочих програмах з циклу соціально-гуманітарних дисциплін з метою виявлення потенційних можливостей для формування демократичної культури студентства; аналіз змісту й форм організації виховного процесу через вивчення загальних планів соціально-гуманітарної роботи університетів, річних планів роботи студентського самоврядування, аналіз відповідності сайтів вищих навчальних закладів критеріям електронної демократії; виявлення сформованості демократичної культури студентів на особистісному рівні через систему діагностики: анкетування, тестування, визначення кількості студентів, які є членами громадських організацій, та визначення кількості викладачів, що навчалися за проектами й програмами демократичного напряму, виявлення рівня усвідомленості викладачами актуальності завдання формування демократичної студентської молоді.

Аналіз отриманих результатів засвідчив, що лише 27% викладачів частково усвідомлюють необхідність формування демократичної культури студентської молоді; актуальний рівень сформованості демократичної культури студентської молоді виявився в основному низьким (95% опитуваних). На підставі узагальнення експертних оцінок виокремлено можливості навчально-виховного процесу, що мають найбільший потенціал у формуванні демократичної культури студентської молоді: реалізація демократичного потенціалу змісту навчальних дисциплін; проведення спеціальних занять (семінарів-тренінгів щодо формування навичок демократичної взаємодії для студентського самоврядування; організація студентським самоврядуванням тренінгів для студентів з розвитку демократичної культури особистості); організація анімаційної діяльності студентів для закріплення моделей демократичної поведінки; використання можливостей електронної демократії в інформаційно-комунікативному просторі вищого навчального закладу, формування демократичного освітнього середовища навчального закладу.

У процесі обґрунтування теоретичної моделі системи формування демократичної культури студентської молоді ми спиралися на такі провідні принципи формування демократичної культури особистості на підґрунті загальних демократичних засад взаємодії людей ‑ єдності, рівності, взаємозв’язку свободи й відповідальності, прав і обов’язків (М. Бердяєв, Т. Манн, Ж. Сартр, П. Флоренський, А. Чехов) та концептуальні ідеї: демократична культура ґрунтується на позиціях існування в кожної людини певних форм автономності мислення й поведінки (А. Бергсон, Ж. Еріар-Дюбрей, А. Камю, С. К’єркегор, А. Маслоу, Ф. Ніцше, Е. Фром, К. Юнг); система формування демократичної культури повинна бути орієнтована на врахування теорії, практики та міжнародного досвіду формування демократичної культури особистості (О. Адаменко, О. Бабкіна, Т. Бурдова, Є. Хриков, М. Югова); опора на добровільність і усвідомленість діяльності, що надає можливість усім учасникам навчально-виховного процесу добровільно та усвідомлено брати участь у процесі формування демократичної культури особистості; значна роль у формуванні демократичної культури студентської молоді належить студентському самоврядуванню, яке бере активну участь у вирішенні питань адміністративно-управлінського життя ВНЗ (Є. Адамчук, А. Василюк, Л. Шейна); орієнтація світогляду викладацького складу в бік демократизації навчального середовища (А. Карнаух, С. Кострюков та ін.)

Цільовим орієнтиром пропонованої системи формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі в університеті стала модель демократичної культури особистості, яка за своєю сутністю є критеріально зорієнтованою, оскільки визначені структурні компоненти демократичної культури (гносеологічний, емоційно-аксіологічний, праксеологічний та особистісні якості) одночасно слугують її критеріями.

У такому контексті структурними компонентами теоретичної моделі системи формування демократичної культури студентської молоді визначено: цільовий, орієнтований на формування особистості студента з розвиненими компонентами демократичної культури особистості; концептуальний, що розкриває провідні ідеї ‑ партнерства, активної громадянської позиції, знання про власні права й свободи, уміння ними користуватися, на яких ґрунтується зміст, форми й методи взаємодії студентів і викладачів у навчально-виховному процесі університету, та визначає бажаний кінцевий результат ‑ сформованість демократичної культури особистості, виражений у відповідній моделі.

Змістовно-процесуальний компонент представлений комплексно-цільовою програмою формування демократичної культури студентської молоді, інтерактивними методами (групова взаємодія, діалог, дискусія, дебати, тренінг тощо), формами (індивідуальна, групова, колективна) та засобами організації навчально-виховного процесу.

Оцінний компонент забезпечує оперативний зворотний зв’язок через постійний моніторинг, що дозволяє своєчасно коригувати, стимулювати й регулювати діяльність суб’єктів взаємодії в процесі формування демократичної культури студентської молоді, проводити вимірювання рівнів її сформованості (високий, середній, низький).

У ході формувального експерименту здійснено поетапне впровадження системи формування демократичної культури студентської молоді. На першому етапі було розроблено програму експерименту, відібрано доцільні форми й методи формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі в університеті, обґрунтовано педагогічні умови ефективності її формування: спрямування змісту навчально-виховного процесу на розвиток структурних компонентів демократичної культури студентської молоді; забезпечення спрямованості викладачів на формування партнерських та діалогових стосунків між студентами в навчально-виховному процесі; реалізація студентами набутих демократичних цінностей через діяльність студентського самоврядування, участь у позааудиторних виховних заходах.

Метою другого етапу формувального експерименту було запровадження визначених педагогічних умов формування демократичної культури студентської молоді. Реалізація першої умови полягала у виявленні потенційних можливостей навчально-виховного процесу для формування демократичної культури студентської молоді, зокрема в процесі вивчення циклу соціально-гуманітарних дисциплін ‑ соціології, політології, правознавства, історії України, культурології, філософії, психології, іноземної мови через вибір конкретних тем у їх змістовому контексті й відбір інтерактивних форм і методів навчання (навчальний діалог, дискусія, тренінг тощо); проведення виховних заходів, орієнтованих на формування демократичних рис особистості, організація анімаційної діяльності студентів для закріплення моделей демократичної поведінки; використання можливостей електронної демократії в інформаційно-комунікативному просторі вищого навчального закладу.

Реалізація другої умови, яка передбачала усвідомлену орієнтацію викладачів на формування партнерських та діалогових стосунків між студентами, відбувалася в процесі поетапного (цілемотиваційний, організаційно-діяльнісний, діагностувально-корегувальний, порівняльно-аналітичний) освоєння комплексно-цільової програми формування демократичної культури студентської молоді. Увагу було зосереджено на наданні широкої інформації про сутність і структуру демократичної культури, акцентуванні уваги викладачів щодо важливості й механізмів її формування в студентської молоді. Для цього було розроблено фрагменти лекцій, що відповідають завданням формування демократичної культури для доповнення традиційного змісту навчального матеріалу й запропоновано комплекс інтерактивних вправ, які мають значний потенціал у формуванні демократичної культури студентської молоді.

Третя умова була пов’язана з реалізацією студентами набутих демократичних цінностей у навчальному процесі, через діяльність студентського самоврядування та позааудиторних заходах на основі комплексно-цільової програми формування демократичної культури студентської молоді, доповненої такими заходами: засідання студентського парламенту, ініціативних груп, ради молодих учених; підведення підсумків роботи за весь період навчання, зокрема системний аналіз заходів, спрямованих на формування системи демократичної культури студентської молоді протягом навчання у ВНЗ тощо. Проведений контрольний зріз після завершення експериментальної роботи засвідчив позитивну динаміку змін щодо підвищення рівня демократичної культури студентів. Так, кількість осіб в ЕГ з низьким рівнем сформованості демократичної культури зменшилася на 22,2%, із середнім рівнем зросла на 18,7%. Високий рівень демократичної культури зафіксовано в 9,2%.

Динаміка рівнів сформованості демократичної культури студентів (за наслідками експерименту, у %)

Критерії (компоненти)                         Групи	Рівень	КГ		ЕГ
		До	Після	До	Після
Гносеологічний	Низький	82,1	80,6	77,8	59,1
	Середній	12,9	12,8	17,8	33,1
	Високий	5	6,6	4,4	7,8
Емоційно-аксіологічний	Низький	80,4	80,0	77,2	56,4
	Середній	14,5	15,8	16,6	33,8
	Високий	5,1	4,2	6,2	9,8
Праксеологічний	Низький	81,9	82	81,1	55,4
	Середній	12,1	12,3	12,6	34,5
	Високий	6	5,7	6,3	10,1
Особистісні якості	Низький	84,6	84,2	83	59,2
	Середній	10,4	10,6	11,4	31,6
	Високий	5	5,2	5,6	9,2
Узагальнені результати	Низький	82,2	82,7	79,7	57,5
	Середній	12,5	12,9	14,6	33,3
	Високий	5,3	4,4	5,7	9,2

Для підтвердження об’єктивності отриманих результатів використано методи описової статистики та статистичний критерій Пірсона c².

ВИСНОВКИ

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення й практичне вирішення наукової проблеми формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі університету, що виявляється в теоретичному обґрунтуванні та експериментальній перевірці системи формування демократичної культури студентської молоді. Теоретичний аналіз широкого кола наукових джерел з проблеми формування демократичної культури особистості засвідчив, що в сучасній педагогічній літературі й практиці ще не склалося однозначного розуміння поняття „демократична культура”, „демократична культура особистості”, „демократична культура суспільства”. Поняття демократичної культури є багатоаспектним за своєю сутністю й виявляється в єдності та взаємодії правової, політичної, громадянської й моральної культур.

2. На основі вивчення та аналізу стану розробленості в науковій літературі проблеми формування демократичної культури особистості уточнено сутність поняття: „демократична культура студентської молоді”, яку визначено як інтегровану характеристику особистості, що відображає рівень соціального розвитку людини, прагнення й здатність до ефективної соціальної взаємодії на основі гуманізму. Визначено структуру демократичної культури студентської молоді, що характеризується сукупністю достатньо стійких, сформованих, соціально значущих якостей, представлених такими компонентами: гносеологічний (система знань про себе, сутність демократії, механізми її реалізації та сучасне суспільство); емоційно-аксіологічний (ставлення до власної суспільної активності, до людини та суспільства загалом); праксеологічний (здатність до практичної реалізації ставлення особистості до себе, практичні прояви ставлення особистості до інших людей і суспільства загалом) та особистісні якості (громадянськість, патріотизм, доброчесність, гідність, моральна автономність, толерантність, законослухняність, ініціативність, рівень розвитку критичного мислення).

3. Визначено особливості формування демократичної культури студентської молоді, які лежать у площині організації навчально-виховного середовища з демократичним характером стосунків; використання в навчально-виховному процесі професорсько-викладацьким складом елементів демократичного навчання як ефективного чинника впливу на подальший розвиток демократичної культури особистості; реалізації особистісного потенціалу студентів у взаємодії з громадськими організаціями, проведенні анімаційних заходів тощо.

4. Визначено й схарактеризовано чинники впливу на формування демократичної культури студентської молоді: зовнішні ‑ на підставі аналізу основних тенденцій розвитку сучасного громадянського суспільства, суспільних рухів, практики участі громадськості у вирішенні суспільних проблем; внутрішні (визначені на основі узагальнення результатів широкого кола досліджень у галузі управління навчально-виховним процесом в університеті, реалізації можливостей навчально-виховного процесу, гнучкої системи його організації, вивчення вікових особливостей студентів, рівня демократичної культури суспільства загалом і студентської молоді зокрема, урахування потенційних можливостей освітнього середовища), особистісні (визначені на основі піраміди основних потреб людини за А. Маслоу).

5. Обґрунтовано та експериментально перевірено систему формування демократичної культури студентської молоді, у структурі якої виокремлено цільовий компонент, що відображає ієрархію цілей, спрямованих на досягнення головної мети – формування особистості студента з розвиненими компонентами демократичної культури; концептуальний ‑ розкриває провідні ідеї, на яких ґрунтується зміст, форми й методи взаємодії студентів і викладачів у навчально-виховному процесі університету як контексту формування демократичної культури студентської молоді, визначає бажаний кінцевий результат ‑ сформованість демократичної культури особистості, виражений у відповідній моделі; змістовно-процесуальний, представлений комплексно-цільовою програмою формування демократичної культури студентської молоді, реалізація якої забезпечена інтерактивними методами (групова взаємодія, діалог, дискусія, дебати, тренінг тощо), формами (індивідуальна, групова, колективна) та засобами організації навчально-виховного процесу; оцінний ‑ забезпечує оперативний зворотний зв’язок через постійний моніторинг, що дозволяє здійснювати своєчасну корекцію процесу формування демократичної культури студентської молоді. У процесі експерименту на основі критеріально зорієнтованої моделі демократичної культури студентів виявлено рівні її сформованості  ‑ високий, середній, низький.

6. Узагальнення результатів формувального експерименту щодо визначення ефективності системи формування демократичної культури студентської молоді дозволило зробити висновок про дієвість визначених педагогічних умов, які полягали в спрямуванні змісту навчально-виховного процесу на розвиток структурних компонентів демократичної культури студентської молоді; забезпеченні спрямованості викладачів на формування партнерських та діалогових стосунків між студентами, орієнтованих на формування демократичної культури особистості; реалізації студентами набутих демократичних цінностей через діяльність студентського самоврядування, у навчальному процесі та позааудиторних заходах.

7. На основі зіставлення результатів експериментального дослідження, порівняння даних констатувального й контрольного зрізів виявлено стійку позитивну динаміку процесу формування демократичної культури в  студентів експериментальної групи, про що свідчить значне зниження в ній кількості студентів з низьким рівнем сформованості демократичної культури й зростання відсотка з середнім і високим рівнем. У той час як у студентів контрольної групі суттєвих змін не спостерігалося. Позитивна динаміка процесу формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі в університеті засвідчила дієвість запропонованої системи й визначених педагогічних умов її реалізації. Достовірність отриманих статистичних даних підтверджено використанням методів описової статистики та статистичного критерію Пірсона c².

Дисертація не вичерпує всіх аспектів досліджуваної проблеми. До перспективних напрямів дослідження можна віднести проблему спадкоємності формування демократичної культури студентської молоді в системі вищих навчальних закладів усіх рівнів акредитації, визначення ролі демократичної культури суспільства та особистості в загальній демократизації сучасної освіти та ін.

Основні положення дисертації висвітлено в таких публікаціях автора:

1.      Чибишева О. В. Демократична культура студентства як один з інтегративних показників демократичності вищого навчального закладу / О. В. Чибишева // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. – 2009. – № 23. – С. 143 – 149.

2.      Чибишева О. В. Дослідження сутності демократичної культури студента / О. В. Чибишева // Вісн. Луган. нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. – 2010. – № 8. – С. 258 – 269.

3.      Тараріна О. В. Місце особистісної толерантності у структурі демократичної культури особистості / О. В. Тараріна // Освіта на Луганщині. – 2011. – № 1 (34). – С. 196 – 201.

4.      Тараріна О. В. Методологічні засади дослідження проблеми формування демократичної культури / О. В. Тараріна // Вісн. Луган.
нац. ун-ту імені Тараса Шевченка : Педагогічні науки. – 2011. – № 20. – С. 101 – 110.

5.      Тараріна О. В.  Можливості електронної демократії в процесі формування демократичної культури студента у ВНЗ / О. В. Тараріна // Педагогічні науки: теорія, історія, інноваційні технології. – 2010. – № 6 (8). – С. 398 – 407.

6.      Тараріна О. В.  Тенденції дослідження проблеми формування демократичної культури / О. В. Тараріна // Освіта на Луганщині. – 2012. – № 2 (37). – С. 201 – 207.

7.      Тараріна О. В.  Демократична культура особистості: аксіологічний підхід/ О. В. Тараріна // Духовність особистості: методологія, теорія і практика : зб. наук. пр. / гол. ред. Г. П. Шевченко. – Луганськ, 2012. – Вип. 3 (50). – С. 163 – 170.

8.      Тараріна О. В.  Шляхи та засоби формування демократичної культури студентської молоді / О. В. Тараріна // Гуманіт. вісн. Переяслав-Хмельницького держ. пед. ун-ту імені Г. С. Сковороди : зб. наук. пр. – 2012. – Вип. 27, дод. 1 : Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору : темат. вип. –  Т. VII (40). – С. 450 –461.

9.      Тараріна О. В.  Теоретико-методологічні засади обґрунтування моделі формування демократичної культури особистості студента у навчально-виховному процесі в університеті / О. В. Тараріна // Сучасні проблеми наукової науки і практики: філософський, психологічний та соціальний виміри : зб. наук. пр. / за заг. ред. Н. Є. Завацької. – Луганськ, 2012. – С. 31 – 34.

10. Тараріна О. В.  Демократична культура особистості: психологічний контекст / О. В. Тараріна // Теоретичні і прикладні проблеми психології. – 2012. – № 3 (29). – С. 256 – 264.

11.  Тараріна О. В.  Психологічні особливості розвитку демократичної культури студентської молоді у навчально-виховному процесі в університеті / О. В. Тараріна // Психологічні перспективи. – Спец. вип. Становлення особистості як суб’єкта життєвого шляху. – Луганськ, 2011. – Т. І. – С. 171 – 178.

12.  Тараріна О. В.  Психологічні особливості розвитку демократичної культури студентської молоді у навчально-виховному процесі в університеті засобами арт-терапії / О. В. Тараріна // Простір арт-терапії: вершини усвідомлення : матеріали IX Міжнар. міждисциплінар. наук.-практ. конф. (м. Київ, 24 – 26 лют. 2012 р.) / за наук. ред. А. П. Чуприкова, Л. А. Найдьонової, О. А. Бреусенка-Кузнєцова та ін. – К., 2012. – С. 83 – 85.

13.  Тарарина Е. В.  Управление процессом формирования демократической культуры студенческой молодёжи в учебно-воспитательном процессе в университете / Е. В. Тарарина // Педагогика и психология: тренды, проблемы и актуальные задачи : материалы междунар. науч.-практ. конф. (20 марта 2012 г.) : сб. науч. тр. – Краснодар, 2012. – С. 210 – 213.

14.  Чибишева О. В.  Етичний компонент у структурі демократичної культури особистості / О. В. Чибишева // Створення системи управління якістю надання послуг у навчальних закладах та в органах державної влади і місцевого самоврядування: досягнення та перспективи : матеріали наук.-практ. конф. (14 квіт. 2010 р., м. Луганськ) / редкол. : О. М. Клімочкіна, Є. М. Хриков, О. І. Кравченко. – Луганськ, 2010. – С. 227 – 232.

15.  Тараріна О. В. Особливості розвитку демократичної культури студентської молоді / О. В. Тараріна // Наукова молодь: інноваційні підходи в освіті і науці : зб. тез II Міжнар. наук.-практ. Інтеренет-конф. (20 – 26 лют. 2012 р.). – Луганськ, 2012. – С. 162 – 164.

16.  Тараріна О. В.  Основні компоненти демократичної культури особистості / О. В. Тараріна // Наукова молодь: інноваційні підходи в освіті і науці : зб. тез I Міжнар. наук.-практ. Інтеренет-конф. (21 – 28 лют. 2011 р.). – Луганськ, 2012. – С. 174 – 176.

17.  Тараріна О. В.  Забезпечення якості процесу формування демократичної культури студентської молоді / О. В. Тараріна // Створення системи управління якістю адміністративних та освітніх послуг: теорія та практика : матеріали наук.-практ. конф. (19 квіт. 2012 р., м. Луганськ) / редкол. : О. М. Клімочкіна, Є .М. Хриков, О. І. Кравченко. – Луганськ : Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2012. – С. 252 – 258.

18.  Тараріна О. В.  Методичні рекомендації з питань формування демократичної культури студентської молоді у навчально-виховному процесі в університеті для викладачів, керівників студентського самоврядування та кураторів академічних груп / О. В. Тараріна ; ДЗ „Луган. нац. ун-т імені Тараса Шевченка”. – Луганськ : Вид-во ДЗ „ЛНУ імені Тараса Шевченка”, 2012. – 147 с.

Тараріна О. В.  Формування демократичної культури студентської молоді у навчально-виховному процесі університету. – На правах рукопису.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата педагогічних наук за спеціальністю 13.00.07 – теорія і методика виховання. – Державний заклад „Луганський національний університет імені Тараса Шевченка”. – Луганськ, 2013.

Дисертацію присвячено проблемі формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі університету.

У роботі схарактеризовано ступінь дослідження, визначено методологічні засади проблеми формування демократичної культури, уточнено поняття „демократична культура студентської молоді”. Розкрито сутність, структуру, чинники та особливості формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі в університеті. Розроблено модель демократичної культури особистості та змодельовано систему формування демократичної культури студентської молоді. Теоретично обґрунтовано й експериментально перевірено систему формування демократичної культури студентської молоді в навчально-виховному процесі в університеті.

Ключові слова: демократична культура, демократична культура студентської молоді, система формування демократичної культури студентської молоді, педагогічні умови формування демократичної культури студентів.

Тарарина Е. В. Формирование демократической культуры студенческой молодёжи в учебно-воспитательном процессе университета. – На правах рукописи.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата педагогических наук по специальности 13.00.07 – теория и методика воспитания. – Государственное учреждение „Луганский национальный университет имени Тараса Шевченко”. – Луганск, 2013.

Диссертация посвящена проблеме формирования демократической культуры студенческой молодежи в учебно-воспитательном процессе университета.

Проанализированы методологические основы исследования проблемы формирования демократической культуры. Представлен анализ разработанности в научной литературе проблемы формирования демократической культуры; раскрыто содержание понятий  „демократическая культура”, „демократическая культура личности”, „демократическая культура общества”. Выявлено, что содержание понятия „демократическая культура” имеет тесную связь с содержанием правовой, политической и гражданской культуры. Демократическая культура студенческой молодежи определяется в исследовании как  интегративная характеристика личности, отражающая уровень социального развития человека, стремление и способность к эффективному социальному взаимодействию на основе гуманизма.

Определена структура демократической культуры студенческой молодежи, которая характеризуется совокупностью достаточно устойчивых, сложившихся, социально значимых качеств, отражающих систему знаний о себе, сущность демократии, механизмы ее реализации (гносеологический компонент); отношение к собственной общественной активности, отношение к человеку и обществу в целом (эмоционально-аксиологический компонент); способность к практической реализации отношения личности к себе, практические проявления отношения личности к другим людям и обществу в целом (праксеологический компонент); гражданственность, патриотизм, добропорядочность, достоинство, нравственная автономия, толерантность, законопослушность, инициативность, самодисциплиннированность, уровень критического мышления (личностные качества человека).

Обоснованы социально-педагогические особенности формирования демократической культуры студенческой молодежи, которые определены: общими особенностями формирования личности, возрастными особенностями студенческой молодежи; особенностями организации учебно-воспитательного процесса в университете; взглядами преподавателей и их влиянием на формирование демократической культуры студенческой молодежи; актуальным уровнем сформированности элементов демократической культуры студенческой молодежи и их влиянием на дальнейшее развитие демократической культуры личности.

Разработана система формирования демократической культуры студенческой молодежи в учебно-воспитательном процессе в университете, которая состоит из целевого, концептуального, содержательно-процессуального, оценочного компонентов. Определены педагогические условия формирования демократической культуры студенческой молодежи в учебно-воспитательном процессе в университете: направленности содержания учебно-воспитательного процесса на развитие структурных компонентов демократической культуры студенческой молодежи; обеспечение направленности преподавателей на формирование партнерских и диалоговых отношений между студентами в учебно-воспитательном процессе; реализация студентами приобретенных демократических ценностей через деятельность студенческого самоуправления, участие во внеаудиторных воспитательных мероприятиях.

Ключевые слова: демократическая культура, демократическая культура студенческой молодёжи, система формирования демократической культуры студенческой молодежи, педагогические условия формирования демократической культуры студентов.

Tararina O. Formation of students’ democratic culture in the educational process of the university. − Manuscript.

The dissertation to get the scientific degree of the Candidate of Pedagogical Sciences. Speciality 13.00.07 – theory and methods of education. –State institution „Luhansk Taras Shevchenko National University”. – Luhansk, 2013.

The problem of the formation of students’ democratic culture in the educational process of the university is presented in the dissertation. The methodological principles and the degree of research of the democratic culture formation were described, the concepts of „students’ democratic culture” was specified. The content, structure, factors and features of the formation of students’ democratic culture in the educational process at the university were substantiated. The model of personality’s democratic culture was devised and the system of the formation of students’ democratic culture in the educational process at the university was modeled. The system of the formation of students’ democratic culture in the educational process at the university was substantiated theoretically and examined experimentally.

Keywords: democratic culture, democratic culture of student youth, system of forming of democratic culture of student youth, pedagogical conditions of forming of democratic culture of students.