ПРОГНОЗУВАННЯ ФІНАНСОВОГО СТАНУ БАНКУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. В умовах ринкової економіки банки забезпечують ведення розрахунків та здійснення платежів, приймають і зберігають вклади населення, компаній та державних органів і використовують ці кошти для кредитування та інвестицій. При цьому, здійснюючи розподіл грошових коштів, залучених у вигляді внесків і позичок, банки відіграють важливу роль у забезпеченні стійкості всієї фінансової системи країни. Виконуючи функцію фінансового посередництва, банки мають багато партнерів, клієнтів, позичальників, фінансовий стан котрих безпосередньо впливає на їхнє становище. Це зумовлює високу ризиковість банківської діяльності порівняно з іншими видами бізнесу. Поруч із цим, саме банки покликані уособлювати надійність та безпеку, оскільки працюють здебільшого з чужими грошима. Щоб знизити ризиковість банківської діяльності, менеджери та фінансові аналітики вдаються до прогнозування фінансового стану банків.

Упродовж 2000 – 2007 років банківська система України мала стійку тенденцію до зростання основних фінансово-економічних показників − капіталу, зобов’язань, активів. Водночас спостерігається високий ступінь ризику банківської системи, зростання частки проблемних позик у кредитних портфе­лях, низький рівень капіталізації банків, що призводить до погіршення їх фінансового стану. За таких умов подальшому успішному розвитку банківських установ сприятиме створення адекватної методики комплексного оцінювання теперішнього та прогнозування майбутнього їх фінансового стану.

Дослідженню проблем аналізу фінансового стану різних суб’єктів господарювання присвячена велика кількість наукових праць як вітчизняних, так і зарубіжних вчених. Значний внесок у розвиток цього питання в сфері банківського бізнесу зробили вітчизняні науковці А. М. Герасимович, О. В. Дзюблюк, Г. Т. Карчева, С. М. Козьменко, В. І. Міщенко, А. М. Мороз, І. М. Парасій-Вергуненко, Л. О. Примостка, К. Є. Раєвський, Т. О. Раєвська, М. І. Савлук, Р. І. Тиркало, Н. М. Шелудько, Ф. І. Шпиг, Н. П. Шульга, З. І. Щибиволок, а також зарубіжні вчені В. Бансал, Н. І. Валєнцева, Л. Т. Гіляровська, В. В. Іванов, І. Д. Мамонова, Дж. Маршалл, В. Кромонов, Ю. С. Маслєнченков, С. Н. Панєвіна, Г. С. Панова, П. Роуз, Дж. Сінкі, С. Хьюс, В. Шарп, А. Д. Шеремет, О. Ширінська, Г. М. Щербакова.

Проте, визнаючи успіхи, досягнуті вітчизняними та зарубіжними науковцями в дослідженні фінансового стану банків, слід зазначити, що питання вдосконалення методики проведення аналізу діяльності кредитних установ завжди будуть актуальні, оскільки характер та коло операцій, що здійснюються банками, постійно розширюються, банківський бізнес наражається на нові ризики, на ринку з’являються нові інструменти, а не завжди об’єктивна інформація щодо фінансового становища, яка надається контрагентам, досить часто перешкоджає розвитку банків.

Отже, за умов високої ризиковості банківської діяльності запорукою збереження та примноження конкурентної позиції банку на ринку є вміння його менеджерів приймати зважені управлінські рішення, керуючись об’єктивними прогнозами щодо змін макроекономічного середовища та середовища найближчого впливу. Тому обґрунтування методичних засад фінансового прогнозування, визначення його ролі та місця в системі управління сучасним комерційним банком є актуальним напрямом наукових досліджень для фінансового менеджменту, створює умови для раціональної організації управлінського процесу, сприяє підвищенню фінансової стійкості та ефективності банківської установи. Відсутність в Україні ефективної системи прогнозування фінансової діяльності кредитних установ та потреба в удосконаленні відповідних методичних підходів обумовили вибір теми дисертаційної роботи та її актуальність.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертація виконана відповідно до плану наукових досліджень кафедри менеджменту банківської діяльності Державного вищого навчального закладу «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» за темами «Грошово-кредитний механізм економічного зростання» (державний реєстраційний номер 0101U002946) та «Удосконалення механізмів регулювання та управління банківською діяльністю в умовах глобалізації» (державний реєстраційний номер 0107U001333). Внесок автора у виконання зазначених науково-дослідних тем полягає в опрацюванні механізмів оцінювання фінансового стану вітчизняних банків та формуванні сценаріїв застосування балансових моделей для прогнозування їх фінансового стану.

Мета і завдання дослідження. Метою дисертаційного дослідження є поглиблення теоретичних та методичних засад оцінювання фінансового стану банку і розробка сучасного інструментарію прогнозування основних фінансових параметрів його діяльності. Реалізація поставленої мети передбачає розв’язання таких завдань:

• поглибити теоретичні підходи до сутності поняття «фінансовий стан банку» та обґрунтувати його основні характеристики, такі як фінансова стійкість та ефективність;

• проаналізувати різноманітні погляди на зміст економічних понять «стійкість», «стабільність», «надійність» та з’ясувати їх відмінності;

• сформувати комплексний підхід до дослідження фінансового стану банку, використовуючи методологічні принципи системності;

• визначити місце прогнозування як аналітичного інструментарію в системі фінансового менеджменту банку;

• виявити домінантні фактори, що впливають на фінансовий стан банку, та здійснити їх класифікацію;

• проаналізувати вплив макроекономічного середовища на фінансовий стан банківської системи;

• розробити методику динамічної оцінки фінансової стійкості та ефективності банківської установи;

• на основі прогнозування грошових потоків побудувати повну балансову модель банку та проаналізувати очікуваний фінансовий результат.

Об’єктом дослідження є фінансово-господарська діяльність банків України в умовах ринкової економіки.

Предметом дослідження є теоретичні засади та методичний інструментарій прогнозування фінансового стану банків.

Методи дослідження. Теоретико-методологічною основою дослідження є наукові праці вітчизняних і зарубіжних вчених, методичні матеріали міжнародних організацій (Європейського центрального банку, МВФ, Базельського комітету), законодавчі акти та нормативні матеріали державних органів, річна та поточна фінансова звітність окремих банків.

Методика дисертаційного дослідження базується на діалектичному методі наукового пізнання, згідно з яким всі явища та процеси, що відбуваються і розвиваються у банківському секторі економіки, розглядаються у взаємозв’язку з внутрішніми та зовнішніми факторами впливу. Для визначення ключових параметрів фінансового стану банку були використані методологічні засади системного підходу, що дозволило проаналізувати всі зв’язки між окремими елементами досліджуваного об’єкта, весь комплекс визначальних для його подальшого розвитку параметрів.

У першому розділі дослідження були використані такі методи як індукція та дедукція, аналіз і синтез. У другому − економіко-статистичні методи оцінки, таблична обробка фактичного матеріалу дослідження та графічне зображення результатів для оцінки факторів, що впливають на фінансові результати діяльності банківської установи. У третьому розділі при розробці прогнозної балансової моделі банку були використані методи економіко-математичного моделювання та економетричні методи, зокрема узагальнений метод найменших квадратів (метод Ейткена).

Наукова новизна отриманих результатів. У процесі дослідження фінансового стану банків як наслідку їх фінансово-господарської діяльності одержано теоретичні та практичні результати, які у сукупності вирішують важливе наукове завдання − поглиблення теоретико-методичних засад оцінювання фінансового стану банків і розробка сучасного інструментарію прогнозування основних фінансових параметрів їх діяльності. Основними результатами, що мають наукову новизну і характеризують особистий внесок автора, є:

вперше:

• виведено аналітичну формалізовану залежність між загальними макроекономічними параметрами економіки і основними показниками розвитку банківського сектору економіки України, що дає змогу прогнозувати динаміку активів та зобов’язань банківської системи України у довгостроковій перспективі;

• розроблено методику прогнозування фінансового стану на основі запропонованої автором повної балансової моделі банку, яка враховує динамічний характер діяльності кредитної установи. На відміну від існуючих часткових моделей, які вирішують лише окремі питання управління ресурсами чи ризиками в банківській діяльності, запропонована повна балансова модель забезпечує комплексне вирішення питань стратегічного управління, оцінку з позицій стійкості та ефективності майбутніх альтернативних сценаріїв розвитку банку та обрання з них найкращого варіанту;

удосконалено:

• комплексний підхід до процесу прогнозування діяльності банку, в ході якого фінансова підсистема розглядається не відокремлено, а в тісному взаємозв’язку з іншими елементами внутрішнього середовища банку: бізнес-процесами, персоналом та інфраструктурою, тобто прогнозуються не лише фінансові, а й нефінансові показники банківської діяльності;

• методичний підхід до визначення інтегрального показника фінансової стійкості через коефіцієнти достатності капіталу, якості активів і ліквідності; інтегрального показника ефективності − через коефіцієнти рентабельності активів (ROA), економічної доданої вартості (EVA) та ефективності операційної діяльності; запропоновано оцінювати ці показники не лише у статиці, а й у динаміці.

• методи розрахунку базових коефіцієнтів фінансової стійкості та ефективності, зокрема розроблено альтернативний метод вимірювання показника якості активів через рівень непокритого ризику, а ефективність операційної діяльності запропоновано обчислювати як відношення суми чистого відсотко­вого доходу, чистого комісійного доходу, чистого торгівельного доходу за мінусом адміністративних витрат до середнього значення чистих активів банку;

• методичний підхід до оцінювання ліквідності за допомогою матричного методу аналізу балансу банку для виявлення неспівпадіння строків погашення активів та зобов’язань. На основі запропонованого методу побудовано матрицю ліквідності балансу, яка дає змогу виявити фінансові труднощі банку на ранній стадії їх виникнення, суттєво знизити ризики та попередити банкрутство банку;

набуло подальшого розвитку:

• розкриття суті поняття «фінансовий стан банку»; запропоновано трактувати його як сукупність визначальних для поведінки банку елементів (фінанси, бізнес-процеси, персонал, інфраструктура), які через інтегральні показники фінансової стійкості та ефективності комплексно характеризують фінансову діяльність банківської установи в певний період часу;

• обґрунтування принципової відмінності між дефініціями «стійкість», «надійність» та «стабільність» у банківській сфері. Пропонується під фінансовою стійкістю банку розуміти його здатність динамічно розвиватися та безперервно виконувати свої функції, а поняття надійність розглядати як суб’єктивний виразник стійкості, який визначається рівнем довіри до банку з боку тих чи інших економічних суб’єктів. У той же час поняття «стабільність» доречно вживати щодо певних характеристик діяльності банку (місії, стратегічних цілей, тарифів тощо), маючи на увазі їх незмінність протягом певного періоду часу.

Практичне значення отриманих результатів. Матеріали дисертаційного дослідження мають і теоретичне, і практичне значення. Пропозиції та висновки, які стосуються вдосконалення діяльності комерційних банків, були враховані Комітетом Верховної Ради України з питань фінансів і банківської діяльності у проекті Закону України про внесення змін до деяких законів України (щодо регулювання діяльності банків) (реєстр. № 0884 від 23.11.2007 року), який у теперішній час готується Комітетом до розгляду Верховною Радою України у другому читанні (довідка № 04-37/10-244 від 12.05.2008 року). Розроблена в дисертаційній роботі формалізована аналітична модель інтегрального показника ефективності діяльності банку була використана Головним контрольно-ревізійним управлінням України під час комплексної перевірки ВАТ «Державний експортно-імпортний банк України» (довідка № 26-14/15 від 18.04.2008 року). Запропонована методика прогнозування основних бізнес-процесів банку та фінансових параметрів його діяльності впроваджена в АТ «Індекс-банк» (довідка № 30/1007 від 24.04.2008 року) та в АБ «Експрес-Банк» (довідка № 01-26/389 від 08.05.2008 року). Окремі положення і висновки дисертаційної роботи використовуються в навчальному процесі ДВНЗ «Київський національний економічний університет імені Вадима Гетьмана» при викладанні дисциплін «Гроші та кредит», «Аналіз банківської діяльності», «Фінансовий менеджмент у банку» (довідка від 14.04.2008 року).

Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження є самостійною науковою роботою здобувача, в якій викладено його власний підхід до питань аналізу та прогнозування фінансового стану банків. Всі подані в дисертації наукові результати, що виносяться на захист, отримані автором особисто та наведені в опублікованих працях.

Апробація результатів дисертації. Основні положення й результати дисертаційного дослідження доповідалися та отримали схвалення на 3-х науково-практичних конференціях, а саме: Всеукраїнська науково-практична конференція «Підвищення ролі банківської системи в економічному зростанні» (м. Київ, 18-19 листопада 2004 р.); Перша міжнародна науково-практична конференція «Якість економічного розвитку: глобальні та локальні аспекти» (м. Дніпропетровськ, 24-25 травня 2007 року); Міжнародна науково-практична конференція «Забезпечення сталого розвитку банківської діяльності» (м. Київ, 11 жовтня 2007 року).

Публікації. За результатами дослідження опубліковано 7 наукових праць загальним обсягом 3,35 друк. арк., у тому числі 4 одноосібні статті у наукових фахових виданнях загальним обсягом 2,5 друк. арк.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, додатків та списку використаних джерел. Загальний зміст дисертації викладено на 191 сторінці. Робота містить 30 таблиць на 8 сторінках, 32 рисунки на 9,5 сторінках та 18 додатків на 57 сторінках. Список використаних джерел складається з 210 найменувань на 19 сторінках.