Буддизм



Название:
Буддизм
Тип: Статья
Краткое содержание:

Будди́зм — найдавніша світова релігія[1]. Зародилася в Індії. Поширена переважно в Азії: від Шрі Ланки до Бурятії, і від Калмикії до Японії[1]. Найбільше послідовіників має в країнах Південно-Східної Азії, Східній Азії та Тибеті[1]. Предмет науки буддології. Оригінальна назва: Дгарма (Закон, Вчення) або Буддга-дгарма (Вчення Будди)[1].Зміст [сховати]


1 Виникнення


2 Основи вчення


3 Етика у буддизмі


4 Священні тексти


5 Течії та школи


6 Поширення


7 Дивіться також


8 Примітки


9 Джерела та література


10 Посилання


10.1 Огляди


10.2 Буддійська практика


10.3 Інші посилання


 


[ред.]


Виникнення


 


Буддизм виник на північному сході Індії, на території держав Магадга, Кошала і Вайшалі, де проповідував історичний будда Сіддгартха Ґаутама[2]. Час появи цієї релігії пов'язується із датою смерті Ґаутами, яких в буддистській традиції існує дві— 544 до Р.Х. і 486 до Р.Х.[3]. Перша дата була прийнята ЮНЕСКО як дата заснування буддизму. Проте вона заперечується буддологами[3], які вважають, що будда помер близько 400 до Р.Х., до походів Александра Македонського в Індію. Відповідно, появу буддизму слід датувати початком 4 століття до Р.Х.[3].


 


Причиною виникнення буддизму називають кризу традиційного ведичного брахманізму в середині 1 тисячоліття до Р.Х.[3]. Місце зародження буддизму — північно-східна Індія — була форпостом альтернативних релігійно-філосовських рухів, які підтримувалися станом воїнів-кшатріїв для боротьби за владу із жрецями-брахманами[4]. Відповідно, соціальною опорою буддизму в Індії стали воїни, а точніше їхні лідери — правителі раджі[2]. Сам будда Ґаутама також походив із стану воїнів[4].


[ред.]


Основи вчення


 


Основні положення буддизму викладені в Чотирьох істинах шляхетних [5]:


життя неминуче пов'язане зі стражданнями;


причиною страждання є жадоба чуттєвих насолод;


щоб уникнути страждань, треба звільнитися від цієї жадоби


і досягти повного заспокоєння — Ніббани (санскрит: Нірвани).


 


Хоча існує багато напрямів і шкіл буддизму, існують його головні філософські засади, що поділяють всі буддисти, Трилакшана (Три ознаки Буддійського вчення):


Анітья, визнання непостійного, мінливого характеру всесвіту. Нема нічого постійного.


Анатман, відсутність віри в індивідуальну "душу".


Дукха, страждання як універсальний принцип непробудженого буття.


 


Буддизм вчить робити добрі та вмілі вчинки, уникати злих та невмілих вчинків, а також очищувати та розвивати розум. Мета цих практик — покласти край стражданням та досягти вгасання (Ніббана) жадоби, злості та омани, і тим самим досягти Пробудження (Бодхі).


 


Хоча буддизм не заперечуе існування божествених істот (вони згадуються в буддійських текстах), він не приписує їм повноважень творіння, спасіння або суду. Вважається, що вони, як і люди, мають певний вплив на події в світі. Деякі буддійські школи звертаються до них за допомогою ритуалів.


[ред.]


Етика у буддизмі


 


Буддійська етика побудована на засадах незавдання шкоди та помірності. Виховання при цьому спрямоване на розвиток моральності (сіла), зосередженості (самадхі) та мудрості (пання). За допомогою медитації буддисти пізнають механізми роботи розуму та причинно-наслідкові зв'язки між тілесними та психічними процесами.


 


Благородний шлях до спасіння включає 8 кроків:


Правильне розуміння сутності вчення.


Правильне прагнення до спасіння.


Правильна думка.


Правильна мова, позбавлена образи.


Правильна дія.


Правильний спосіб життя.


Правильне зусилля.


Правильна концентрація.


 


В буддистській етиці існує 10 невмілих вчинків, які приводять до страждань, як самого буддиста так і оточуючих його осіб. Їх розділено на три категорії: тілесні, словесні та духовні невмілі вчинки. До тілесних відносяться: вбивство, крадіжка та помилкові сексуальні відносини (подружня зрада, педофілія та інше). Словесні невмілі дії: брехня, сіяння розбрату (розмови, які ведуть до сварок), образливі слова та безглузда розмова. Духовними невмілими діями є: користолюбство, недоброзичливе ставлення до інших та невірні погляди.


[ред.]


Священні тексти


 


Виникнення буддизму було пов'язане з появою ряду творів, що увійшли згодом до складу канонічного зводу буддизму — Тіпітаки[6]; це слово означає мовою палі «три кошики». Тіпітаку було кодифіковано в 1 ст. до н.е. Тексти Тіпітаки розділено на три частини - пітаки: Віная-пітака, Сутта-пітака й Абхідхамма-пітака. Віная-пітака присвячена переважно правилам поведінки ченців і порядкам у чернечих общинах. Центральну і найбільшу частину Тіпітаки складає Сутта-пітака. Вона містить величезну кількість оповідань про окремі епізоди життя Будди і його висловів. У третьому «кошику» — Абхідхамма-пітака — містяться головним чином проповіді і повчання на етичні й абстрактно-філософські теми.


[ред.]


Течії та школи


 


Існує кілька десятків течій буддизму, які можна загалом згрупувати у три типи: Нікая, Махаяна та Ваджраяна. З шкіл Нікая до наших часів збереглася лише школа Тхеравада. Кожна з гілок буддизму вважає, що вона представляє справжнє вчення Будди; разом з тим в деяких школах вважається, що гнучкий характер буддизму дозволяє йому змінювати формулювання, термінологію та підходи згідно з сучасними обставинами.


 


Школа Тхеравада, що означає «Вчення cтарійшин», будує вчення та практику винятково на Палійському каноні. Він вважається найстарішим з існуючих буддійських канонів, його тексти сприймаються як автентичні в усіх гілках буддизму. Практика Тхеравади спирається на розвиток «ґрунтовної уваги», що призводить до розвитку вмілих якостей. Буддизм Нікая, і в тому числі Тхераваду, іноді називають Хінаяною ("Ницою колісницею"), хоча це взагалі вважається неввічливим. Тхераваду сьогодні сповідують в Шрі Ланці, М'янмі, Лаосі, Тайланді, частково у В'єтнамі та Малайзії; загалом у світі близько 124[7] мільйонів людей. В Україні є окремі послідовники Тхеравади[8], проводяться семінари з Віпассани [9].


 


В Махаяні («Великій колісниці») підкреслюється співчуття до всіх та самовідданий ідеал Бодхісаттви.В доповнення до текстів шкіл Нікая, школи Махаяни визнають загалом або частково ряд текстів, записанних біля першого сторіччя нашої єри. Ці пізніші тексти написані на санскриті, та присвячені досягненню стану Будди через слідування шляхом Бодхісаттви протягом незліченних віків. В зв'язку з такими величезними відрізками часу, в деяких школах Махаяни приймається ідея досягнення переродження в «Чистій землі», що не є саме по собі Пробудженням, але як середовище максимально сприяє досягненню Пробудження. Буддизм Махаяни сповідують сьогодні у Китаї, Японії, Кореї та більшій частині В'єтнаму; загалом у світі близько 185[1] мільйонів людей. В Україні Махаяна представлена послідовниками японської школи Нітірен-Сю (Ніппондзан Мьоходзі) Дзен[2].


 


Ваджраяна («Діамантова колісниця») поділяє багато з основних концепцій Махаяни, але разом з тим використовує велику кількість технік, призначених для вдосконалення буддійської практики. Одна з складових Ваджраяни — використання психофізичної енергії як засобу досягнення глибокіх станів зосередження та усвідомлення. Ці глибокі стани в свою чергу використовуються як шлях до стану Будди. Стверджується, що за допомогою цих технік можна досягти стану Будди всього за одне життя. В доповнення до текстів Тхеравади та Махаяни, буддисти Ваджраяни визнають велику кількість текстів, в тому числі буддійські Тантри. Ваджраяну сьогодні сповідують в основному в Тібеті, Непалі, Бутані, Монголії, Калмикії, північній Індії, частково в Китаї та Японії; загалом у світі близько 20[3] мільйонів людей. Найвідомішим духовним лідером Ваджраяни є Далай-лама. В Україні Ваджраяна представлена громадами Карма Каґ'ю (Й.С. Г'ялва Кармапи Тхає Дордже, Шамара Рінпоче та Оле Нідала [4], Лами Пунцога, а також Й.С. 17 Кармапи Ург'єна Тринле Дордже та Чог'яма Трунгпи), громадами Нінгма та Дзогчен.


Нікая (школи раннього буддизму)


Стхавіравада


Вібхадж'явада


Тхеравада


Махіщасака


Кащ'япія


Дхармагуптака


Ватсіпутрія (Саммітія)


Дхармоттарія


Бхадраянія


Саннагаріка


Пудгалавада


Сарвастівада


Вайбхашика


Саутрантіка


Муласарвастівада


Махасангхіка


Екав'явіхаріка


Локоттаравада


Голуліка


Бахушрутія


Праджняптівада


Четіявада


Чайтіка


Апара Щаіла


Уттара Щаіла


Махаяна


Мадх'яміка


Мадх'яміка-прасангіка


Мадх'яміка-сватантріка


Йогачара


Татхагатагарбха


Дашабхуміка


Хуаянь


Чань (Дзен)


Дзен (Чань)


Японські школи Дзен


Ріндзай-сю


Сото-сю


Тяньтай


Тендай


Амідаїзм


Дзьодо сінсю


Дзьодо-сю


Дзі-сю


Юдзу нембуцу-сю


Нітіренізм


Нітірен Сьосю


Ніппондзан Мьоходзі


Сока Гаккай


Віджнянавада


Ваджраяна


Тібетський буддизм


Нінгма


Сак'я


Чжонанг


Кадам


Гелуг


Каґ'ю


Другпа Каґ'ю


Карма Каґ'ю


Ріме


Міккьо (Японія)


Сінгон


[ред.]


Поширення


 


 


Нині у світі є близько 360 млн. мирян, які сповідують буддизм[10], і близько 1 млн. ченців та черниць. Буддисти світу об'єднані в дві міжнародні організації — Всесвітнє Братерство буддистів[11] (штаб-квартира в Бангкоці, Таїланд) та Азіатську буддійську конференцію за мир (штаб-квартира в Улан-Баторі, Монголія). В Україні за державною статистикою[12] налічується 42 буддійські громади та 2 центри, є 35 служителів цієї релігії. Працює інтернет-форум "Буддизм в Україні"[13].

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины