Методика навчання майбутніх вчителів інформатики апаратних і системних програмних засобів : Методика обучения будущих учителей информатики аппаратных и системных программных средств

Краткое содержание

У вступі сформульовано проблему дослідження, обґрунтовано актуальність, визначено мету і завдання дослідження, охарактеризовано наукову новизну, теоретичне і практичне значення, апробацію і впровадження отриманих у ході дослідження результатів, сформульовано основні положення, що виносяться на захист.

 У першому розділі „Методологічні та психолого-педагогічні основи методики вивчення апаратного та системного програмного забезпечення сучасних інформаційних систем” на основі узагальнення наукових, методологічних і психолого-педагогічних досліджень різних авторів проаналізовано існуючий стан вивчення прикладних аспектів інформаційно-комунікаційних технологій студентами та шляхи удосконалення форм і методів навчання інформатики у вищих педагогічних навчальних закладах. В результаті аналізу визначено цілі і зміст навчання, дидактичні вимоги до змісту, організаційних форм і структури лабораторного практикуму з інформатики у вищому педагогічному навчальному закладі, розроблено критерії добору методики проведення спеціального лабораторного практикуму „Апаратні і системні програмні засоби”.

Аналіз науково-методичної літератури і власні педагогічні спостереження показали, що з врахуванням досягнень в галузі інформаційно-комунікаційних технологій зміст навчання курсу „Інформатика” для студентів фізико-математичних факультетів повинен передбачати вивчення апаратних та системних програмних засобів в контексті майбутньої професії учителя інформатики. До змісту цього курсу необхідно включити матеріал, вивчення якого забезпечує фундаментальність професійної підготовки майбутнього учителя інформатики, а також її практичну орієнтованість, що надає можливість майбутньому вчителеві впевнено володіти вміннями і навичками встановлення операційної системи, програмних засобів загального призначення, програмного забезпечення навчального призначення, його налагодження та супроводу, встановлення, налагодження і діагностування апаратного забезпечення, у тому числі засобів забезпечення роботи локальної мережі, пристроїв введення/виведення даних та встановлення відповідних драйверів пристроїв; створення дидактичних матеріалів – відео-матеріалів, паперових копій, логічних структур на зовнішніх запам’ятовуючих пристроях та у локальній мережі, заготовок електронних документів з використанням електронних таблиць, баз даних тощо.

Разом з тим існують певні протиріччя між потребами підготовки сучасного учителя інформатики, готового до використання нових інформаційних технологій при вирішенні загальноосвітніх задач, і практикою підготовки студентів, що спричинює пошук шляхів модернізації навчального процесу. Для підвищення практичної значимості результатів навчання основ обчислювальної техніки студентів фізико-математичних факультетів вищих педагогічних навчальних закладів на даному етапі дослідження було зроблене наступне:

1.   Проаналізована дидактична доцільність вивчення апаратних і системних програмних засобів сучасних інформаційних систем у навчальному процесі вищого педагогічного навчального закладу згідно вимог освітньо-кваліфікаційних характеристик учителя інформатики.

2.   Для добору змісту спеціального лабораторного практикуму з інформатики з метою забезпечення необхідного рівня підготовки майбутнього учителя інформатики проведено аналіз досягнень розвитку інформаційно-комунікаційних технологій.

3.   Розроблено критерії добору змісту навчання стосовно апаратних і системних програмних засобів сучасних інформаційних систем.

4.   Визначено критерії добору методики проведення спеціального лабораторного практикуму „Апаратні і системні програмні засоби”.

Ефективність процесу підготовки з інформатики майбутнього учителя у вищому педагогічному навчальному закладі підвищується, якщо дотримуватися системного підходу при розробці методичної системи вивчення апаратних і системних програмних засобів, що включає розробку теоретичного, структурно-змістового, технологічного і методичного компонентів.

У другому розділі „Методика поглибленого вивчення основ апаратного та системного програмного забезпечення у вищому педагогічному навчальному закладі” визначено основні напрямки професійної діяльності вчителя інформатики середніх навчальних закладів, пов’язані з технічним забезпеченням навчального процесу; проаналізовано характеристики навчальних середовищ, які існують і формуються у середніх навчальних закладах; сформовано вимоги до результатів навчання основ обчислювальної техніки студентів вищих педагогічних навчальних закладів; визначено та конкретизовано зміст спеціального лабораторного практикуму „Апаратні і системні програмні засоби”; обґрунтовано обрання організаційних форм навчання; визначені мотиваційні фактори щодо вивчення спеціального лабораторного практикуму „Апаратні і системні програмні засоби”.

З метою визначення ефективності запропонованих компонент методичної системи навчання майбутніх вчителів інформатики апаратних і системних програмних засобів проводився експеримент у Національному педагогічному університеті імені М.П. Драгоманова та у Переяслав-Хмельницькому Державному педагогічному університеті імені Г.С. Сковороди на фізико-математичних факультетах із залученням 451 студентів і 27 вчителів інформатики середніх навчальних закладів м. Києва.

Мета педагогічного експерименту:

-   аналіз відповідності системи знань, умінь і навичок, які формуються у студентів спеціальностей „Математика та інформатика”, „Фізика та інформатика” компетенціям, які необхідні для успішної діяльності вчителя;

-   визначення ефективності пропонованої методичної системи навчання основ обчислювальної техніки студентів вищих педагогічних навчальних закладів;

-   визначення шляхів підвищення практичної значимості результатів навчання майбутніх учителів.

У процесі експериментальної роботи виконувались такі завдання:

-   визначити зміст спеціального лабораторного практикуму з інформатики, виходячи з цілей навчання у вищих педагогічних навчальних закладах;

-   визначити місце спеціального лабораторного практикуму в системі підготовки студентів фізико-математичних факультетів вищих педагогічних навчальних закладів;

-   визначити співвідношення між різними формами проведення аудиторних та позааудиторних занять, які використовуються в рамках спеціалізованого лабораторного практикуму;

-   перевірити ефективність системи допуску до лабораторних занять та завдань предметного наповнення, які забезпечують самостійну підготовку студентів;

-   перевірити ефективність розробленого в ході дослідження апаратно-програмного та методичного забезпечення спеціального лабораторного практикуму „Апаратні і системні програмні засоби”;

-   перевірити ефективність запропонованої методики навчання майбутніх учителів інформатики в цілому.

     При проведенні експериментальної роботи враховувались такі основні положення:

-   цілі підготовки студентів вищих педагогічних навчальних закладів повинні відповідати вимогам стандартів вищої освіти;

-   зміст спеціального лабораторного практикуму формується з урахуванням соціального замовлення суспільства та динамічності розвитку інформаційно-комунікаційних технологій;

-   форми проведення спеціального лабораторного практикуму добираються у відповідності до результатів аналізу педагогічних досліджень та специфіки навчального процесу;

-   навчання основ обчислювальної техніки може бути реалізоване без істотної модернізації матеріально-технічного забезпечення навчального процесу у вищих педагогічних навчальних закладах.

Для підтвердження актуальності обраного напряму дослідження на першому етапі (1995–1997 р.р.) проводився констатуючий експеримент, в ході якого було встановлено орієнтовний рівень знань, умінь і навичок учителя інформатики, необхідних для забезпечення ефективного процесу навчання інформатики в середніх навчальних закладах; з’ясовано потреби вивчення системних програмних і апаратних засобів сучасних інформаційних систем при підготовці студентів фізико-математичних факультетів вищих педагогічних навчальних закладів; визначено найбільш раціональні форми і методи вивчення основ обчислювальної техніки у вищому педагогічному навчальному закладі.

Як основний метод отримання емпіричних даних було обрано метод анкетування. Анкета відкритого типу, розроблена для випускників вищих педагогічних навчальних закладів і вчителів інформатики, складається з десяти запитань та п’яти варіантів відповідей на кожне запитання. Анкета спрямована на з’ясування потреби вивчення різних аспектів апаратного й програмного забезпечення та визначення рівня практичної значимості відповідних знань. Для цього були виділені види діяльності, які більш часто зустрічаються в роботі вчителя інформатики. Перехресна організація варіантів відповідей дала можливість оцінити рівень знань апаратних та програмних засобів обчислювальної техніки респондентами й потребу в набутті відповідних знань, умінь і навичок.

В ході експерименту було заповнено і опрацьовано 242 анкети. З них заповнено: 27 – учителями інформатики середніх навчальних закладів, 117 – студентами до проходження спеціального лабораторного практикуму, 98 – студентами після проходження спеціального лабораторного практикуму.