Копетюк М.І. Особливості прокурорського нагляду при розслідуванні кримінальних справ про злочини неповнолітніх



Название:
Копетюк М.І. Особливості прокурорського нагляду при розслідуванні кримінальних справ про злочини неповнолітніх
Альтернативное Название: Копетюк М.И. Особенности прокурорского надзора при расследовании уголовных дел о преступлениях несовершеннолетних
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовується актуальність теми дисертації, визначаються мета й завдання дослідження, зв’язок роботи з науковими програмами, характеризується методологія дослідження, його теоретична й емпірична бази, розкриваються сутність і стан розробки обраної проблеми, наукова новизна одержаних результатів, сформульовано основні положення, що виносяться на захист, наводяться дані щодо їх апробації та опублікування, науково-практичне значення і структура роботи.


Розділ 1. “Загальні засади прокурорського нагляду на досудових стадіях кримінального процесу при розслідуванні злочинів неповнолітніх”, складається з 2-х підрозділів.


У підрозділі 1.1. “Процесуальне положення і повноваження прокурора на досудових стадіях кримінального процесу при розслідуванні злочинів неповнолітніх” проаналізовані положення ЗУ “Про прокуратуру” щодо понять “предмета” та “об’єктів” прокурорського нагляду, погляди науковців (Д.М. Бакаєва, В.Г. Даєва, М.Н. Маршунова, О.Р. Михайленка, В.Т. Нора, Г.С. Скаредова, Р.Р. Трагнюка й ін.), що є важливим для окреслення меж прокурорського нагляду.


У дисертації досліджується правовий статус прокурора, його процесуальне положення та повноваження щодо здійснення нагляду при розслідуванні кримінальних справ про злочини і суспільно небезпечні діяння, вчинені неповнолітніми. Дослідження дає право дисертанту стверджувати, що на стадіях досудового слідства у справах неповнолітніх прокурор виступає у наступних іпостасях – з одного боку, він є охоронцем законності, а з іншого – органом кримінального переслідування неповнолітніх осіб, які вчинили злочин.


Автор підтримує пропозицію науковців (В.Т. Нора та ін.), що до предмету прокурорського нагляду за додержанням законів органами, які здійснюють оперативно-розшукову функцію, входять і питання тактико-організаційного характеру й методичного забезпечення, які врегульовані як законом, так і відомчими нормативними актами. Разом із тим, із точки зору дисертанта, спеціальний предмет нагляду за додержанням законів цими органами законодавчо необґрунтовано обмежено (ст. 29 ЗУ “Про прокуратуру”), як і необґрунтовано звужено перелік суб’єктів нагляду.


Діяльність прокурора в досудовому кримінальному процесі, незважаючи на їх важливість, не обмежується тільки функціями нагляду та кримінального переслідування. А тому підтримується пропозиція авторів, котрі вважають, що прокурор реалізує і функцію процесуального керівництва досудовим слідством при здійсненні нагляду за розслідуванням, незалежно від відомчої приналежності слідчого.


Досліджуючи процесуальне положення прокурора, дисертант підтримує точку зору науковців (В. Лобача, М.С. Строговича та ін.), що повноваження прокурора зі здійснення нагляду за виконанням законів органами досудового слідства носять владно-розпорядчий характер, що допускає розгляд проблеми, пов’язаної з процесуальним положенням начальника слідчого підрозділу та слідчого (вказівки прокурора для останніх є обов’язковими для виконання). Право прокурора вилучати будь-яку кримінальну справу в слідчого, передавати кримінальну справу від одного органу досудового слідства іншому (з додержанням підслідності), брати участь у провадженні досудового слідства, особисто проводити слідчі дії, розслідувати справу в повному обсязі.


Звертається увага на підтримку висновків багатьох науковців, що процесуальне керівництво прокурором досудовим слідством не має ознак протистояння процесуальній самостійності слідчого, а здійснення цього повноваження, й особливо стосовно розслідування справ неповнолітніх, пропонується закріпити в кримінально-процесуальному законодавстві.


На переконання дисертанта, підлягає підтримці позиція про виведення досудового слідства з органів прокуратури та інших правоохоронних органів і створення єдиного слідчого органу, як це передбачено п. 9 розділу ХV “Перехідних положень” Конституції України.


У підрозділі 1.2. “Сутність, завдання, форми і методи прокурорського нагляду за додержанням законів при розслідуванні злочинів неповнолітніх” зазначається, що прокурорський нагляд у цій галузі прокурорської діяльності за своєю сутністю є компетентною конституційною функцією. Він відповідає всім вимогам цієї галузі прокурорського нагляду, оскільки має свій об’єкт, предмет нагляду, свої межі, завдання, форми та методи, акти нагляду, реагування тощо. Розкриття цих понять становить сутність прокурорського нагляду.


Визнаючи процесуальне завдання, як виражену в законі об’єктивно існуючу форму правового зобов’язання, що реалізується особами, які ведуть досудовий кримінальний процес, підкреслюється, що завдання прокурорського нагляду в загальному вигляді сформульовані у ст. 4 ЗУ “Про прокуратуру”, ст. 2, ч. 2 ст. 25 КПК України, а спеціальні – у ч. 2 ст. 29 ЗУ “Про прокуратуру” з урахуванням окремих стадій (етапів) кримінально-процесуальної діяльності цих органів; галузевих наказах Генерального прокурора України. Законодавчо закріплені завдання прокуратури відбиваються в її функціях. Щодо можливості поєднання таких функцій, як нагляд за додержанням законів і кримінальне переслідування, дисертант підтримує погляди науковців (М.В. Косюти, М.І. Мичка, В.М. Савицького та ін.) про збереження на даному етапі побудови правової держави поєднання цих функцій і законодавчого їх закріплення. Підлягають, на думку дисертанта, підсиленню шляхом закріплення законодавчо такі наглядові повноваження прокурора, як: 1) можливість безперешкодно входити у приміщення органів, які проводять ОРД, дізнання та досудове слідство; 2) мати доступ до документів і матеріалів, необхідних для проведення наглядової перевірки; 3) викликати посадових осіб і громадян у зв’язку з перевіркою; 4) порушувати у встановленому законом порядку дисциплінарне провадження; 5) вносити подання державним органам та посадовим особам про усунення порушень закону й умов, які їм сприяли, з визначенням порядку та шляхів їх застосування.


Однією з характерних ознак особливостей прокурорського нагляду за досудовим слідством у справах неповнолітніх є те, що, на відміну від інших галузей нагляду, він здійснюється у процесуальній формі, тобто окремі дії, їх сукупність виконуються у визначеному порядку і за певних умов, які точно передбачені кримінально-процесуальним законом.


Розділ 2. “Нагляд прокурора за додержанням законів при провадженні досудового слідства у справах про злочини неповнолітніх” складається з 3-х підрозділів.


У підрозділі 2.1. “Нагляд прокурора за законністю порушення кримінальної справи щодо неповнолітніх” визначається сутність особливостей нагляду за законністю порушення цієї категорії справ, викладено ряд пропозицій щодо підвищення ефективності прокурорського нагляду. Зроблено висновок, що на стадії порушення кримінальної справи щодо неповнолітнього він здійснюється з моменту поступлення заяв і повідомлень про вчинені або такі, що готуються злочини. Пропонується законодавчо закріпити порядок прийняття, перевірки та вирішення заяв і повідомлень про злочини та суспільно небезпечні діяння, визначивши це першою, початковою стадією кримінального процесу. Предметом прокурорського нагляду на стадії виявлення злочину (дослідчий кримінальний процес) є виконання вимог закону про приймання, реєстрацію, перевірку та вирішення заяв і повідомлень про злочини неповнолітніх та виконання закону про законність, обґрунтованість і своєчасність прийняття рішення про порушення кримінальної справи або направлення заяви чи повідомлення за належністю.


 У підрозділі 2.2. “Нагляд прокурора за додержанням законів при провадженні слідчих дій у справах про злочини неповнолітніх” обґрунтовується питання особливостей і проблем прокурорського нагляду за додержанням законності в процесі досудового розслідування справ щодо неповнолітніх, виходячи з передбачених ст. 433 КПК особливостей з’ясування певних обставин, наприклад негативного впливу на виховання неповнолітнього тощо. Визначається, що важливою гарантією захисту прав неповнолітніх при розслідуванні вчинених ними злочинів та суспільно небезпечних діянь є те, що досудове слідство є обов’язковим, і в підвищенні його якості важлива роль відводиться прокурорському нагляду. Здійснюючи його, прокурор виконує повноваження, надані йому Конституцією України, ЗУ “Про прокуратуру”, враховуючи при цьому специфіку правового статусу підлітків у досудовому кримінальному процесі й особливості провадження у справах неповнолітніх. Нагляд має сприяти розкриттю злочинів, захисту прав і свобод неповнолітньої особи. Висувається пропозиція подальшого законодавчого закріплення функції законного представника та захисника неповнолітнього. Здійснюючи нагляд, прокурор має домогтися забезпечення слідчим прав і обов’язків неповнолітнього, які тотожні правам та обов’язкам дорослої особи і визначаються ст.ст. 43, 43-1 КПК України; по друге, розділ восьмий КПК, що регламентує порядок провадження кримінальних справ про злочини, вчинені неповнолітніми, містить положення, які визначають особливості в провадженні процесуальних дій, установлює додаткові обставини, котрі підлягають доказуванню, що має бути додатковою гарантією забезпечення найбільш повної реалізації прав неповнолітнього у кримінальному процесі: індивідуально, з урахуванням вікових і психологічних особливостей неповнолітнього обвинуваченого, підійти до питання призначення йому найбільш доцільного заходу державного примусу чи звільнення від такого.


 У підрозділі 2.3. “Нагляд прокурора за законністю звільнення неповнолітнього від кримінальної відповідальності й застосування примусових заходів виховного характеру” досліджено характеристику правового регулювання законності звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності, враховуючи як загальні підстави звільнення (ст.ст. 17; 45-49 КК України; амністія), так і спеціальні (ст.ст. 97 та 106 КК), та правову природу примусових заходів виховного характеру. Розкрито особливості прокурорського нагляду додержання законності при вирішенні питань про звільнення неповнолітніх від кримінальної відповідальності, застосування примусових заходів виховного характеру до неповнолітніх, які вчинили злочини і суспільно небезпечні діяння, що підпадають під ознаки злочинів. Запропоновано внесення змін до чинного законодавства, що регулює застосування примусових заходів виховного характеру; більш чіткого законодавчого розмежування норм матеріального і процесуального права при їх застосуванні.


Розділ 3. “Прокурорський нагляд за додержанням законів, спрямованих на попередження правопорушень і злочинів неповнолітніх” складається з 3-х підрозділів.


У підрозділі 3.1. “Нагляд за виявленням і усуненням причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів неповнолітніми” досліджено роль і місце суб’єктів досудового слідства в попередженні злочинів неповнолітніх, виявленні й усуненні причин та умов, які сприяли вчиненню злочину, що є одним із засобів їх профілактики. На погляд дисертанта, суттєвою прогалиною в кримінально-процесуальному законодавстві є не включення в предмет доказування при розслідуванні злочинів, вчинених неповнолітніми, виявлення причин і умов, які сприяли їх вчиненню. Пропонується, в перелік обставин, закріплених у КПК України, що підлягають доказуванню, внести питання виявлення та усунення причин і умов, які сприяють вчиненню злочину, виділивши їх окремим пунктом. Робота досудового слідства у справах неповнолітніх із цих питань має вестись у двох напрямах і складатися з двох складових: виявлення причин і умов та вжиття заходів для їх усунення. Розкриваються поняття “причина” й “умова”.


Обумовлюється позиція, що профілактична робота має здійснюватись і за межами кримінального процесу, а тому прокурорський нагляд покликаний спонукати органи досудового слідства виясняти діяльність державних органів, як-от: кримінальна міліція у справах неповнолітніх, виконкоми місцевих рад, державні адміністрації, їх структурні підрозділи,– щодо попередження ними правопорушень і злочинів неповнолітніх. Основною процесуальною формою реагування стосовно усунення причин та умов є подання.


У підрозділі 3.2. “Сутність, значення і порядок внесення документів реагування щодо усунення причин та умов, які сприяли вчиненню злочинів неповнолітніми” визначається сутність, значення і порядок внесення такого основного процесуального акту, як подання слідчого (прокурора, особливо якщо він проводить досудове слідство), які полягають у виконанні вимог закону про те, щоб у кожній кримінальній справі про злочини, вчинені неповнолітніми, були вжиті попереджувальні заходи, що цей документ має ґрунтуватися виключно на зібраних доказах і підлягає обов’язковому внесенню у державний орган, громадську організацію чи посадовій особі щодо вжиття конкретних заходів для усунення виявлених причин і умов, які сприяли вчиненню злочину неповнолітнім. Підкреслюється, що воно є юридичною підставою притягнення особи, яка своїми діяннями створила благополучні умови для вчинення чи підготовки вчинення злочину, до встановленої законом відповідальності (дисциплінарної, адміністративної і, навіть, кримінальної).


Автор підтримує тезу та пропонує закріпити процесуально можливість внесення подання як до порушення кримінальної справи (під час проведення дослідчої перевірки і вирішення заяв та повідомлень про злочини неповнолітніх), так і в процесі досудового провадження, без обмеження кількості внесення таких актів. Дисертант пропонує закріпити у КПК структуру подання та порядок його оскарження. Надати право знайомитися з його змістом і таким суб’єктам кримінального процесу, як законний представник неповнолітнього обвинуваченого, потерпілий, його представник, цивільні позивач і відповідач. Копії подань мають бути долучені до матеріалів справи.


Пропонується доповнити ст. 223 КПК вимогою про обов’язкове викладення в описовій частині обвинувального висновку причин і умов, які сприяли вчиненню злочину, а ч. 1 ст. 224 КПК – п. 5 про обов’язковість відображення у додатках до обвинувального висновку даних (довідки) про вжиття таких заходів. Аналогічне доповнення слід внести у ст. 7-3 та 9 КПК. Закріпити у КПК положення про обов’язкове направлення копії подання прокуророві, який здійснює нагляд, протягом доби після його внесення.


У підрозділі 3.3. “Співвідношення прокурорського нагляду і відомчого контролю щодо встановлення та усунення причин і умов, які сприяли вчиненню злочинів неповнолітніми” характеризується поняття прокурорського нагляду і відомчого контролю, як державної діяльності суб’єктів кримінального процесу при розслідуванні справ про злочини неповнолітніх, аналізується як єдність наявних загальних принципів, так і їх рішення. Повноваження прокурора поширюються не тільки на діяльність особи слідчого, але й на діяльність начальника слідчого підрозділу. Прокурор, крім нагляду за додержанням законів органами досудового слідства, здійснює його і за органами дізнання, на відміну від начальника слідчого підрозділу, який не володіє будь-якими процесуальними чи контролюючими повноваженнями щодо органу дізнання. Відомчий контроль включає в себе заходи й організаційного характеру, тоді як прокурорський нагляд становить лише процесуальну діяльність.


 


Вноситься пропозиція законодавчо закріпити право й обов’язок начальника слідчого підрозділу при встановленні незаконних і необґрунтованих рішень слідчого негайно порушувати клопотання перед прокурором, який здійснює нагляд, щодо їх скасування. 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины