Розгон В.А. Нормування водоподачі на зрошувальні системи

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність дисертаційної роботи та її загальну характеристику.

         У першому розділі за результатами вивчення стану проблеми раціонального водокористування на зрошувальних системах, аналізу теоретичних і методичних засад оцінки та вивчення стану водокористування обґрунтовано мету та основні завдання досліджень, визначено шляхи удосконалення методичного підходу до нормування водоподачі-брутто на зрошувальні системи.

Вирішенням наукової проблеми раціонального використання води у зрошуваному землеробстві шляхом обґрунтування індивідуальних норм водопотреби-нетто займалися А.В.Штаковський, С.І.Харченко, І.С.Шпак, В.П.Ос-тапчик, Л.А.Філіпенко, О.І.Жовтоног, А.П.Ліхацевич, В.В.Писаренко, П.І.Коваль-чук, М.І.Ромащенко та ін.

Нормування водовідведення, втрат води на фільтрацію та скиди були предметом досліджень А.В.Штаковського, С.І.Харченко,  І.С.Шпака П.І.Ковален-ка, Ю.О.Михайлова, Ю.Л.Смєхнова, І.А.Мавлютдінової, А.Г.Ангутаєва та ін.

Теоретичною основою досліджень є теорія формування водного балансу та стоку води, зокрема в умовах зрошення. Методичному обґрунтуванню таких досліджень присвячено  праці О.М.Костякова, А.А.Роде, І.С.Шпака, С.І.Харченка, І.В.Кузнєцова, В.Т.Турчинова, В.В.Краснопера, Р.А.Смирнова, Р.А.Баєра, Б.В.Лютаєва, П.І.Коваленка, М.І.Ромащенка, Ю.О.Михайлова, Ю.Л.Смєхнова та багатьох ін.

Для удосконалення методу нормування водоподачі  нами за  основу прийнято аналітичний метод Ю.О. Михайлова. За цим методом, використовуючи метеорологічні дані (величина опадів) та дані звітності управлінь магістральних каналів і зрошувальних систем (об’єм поданої води на зрошення, площа зрошення, ККД мережі та системи), можна складати з відносною похибкою ±10% щомісячно, або за поливний сезон, водний баланс зрошуваних земель, розраховувати показники і критерії водокористування.

 На основі проведеного аналізу існуючого стану досліджень з нормування водоподачі на зрошувальні системи та формування водного балансу визначено мету і задачі досліджень.

У другому розділі обґрунтовано методи досліджень, наведено характеристики умов  та об’єктів їх проведення. 

Для аналізу водного балансу, стану водокористування та нормування водоподачі нами обрано два види зрошувальних систем у зоні дії ПКК та ГКМК – з виключно польовими сівозмінами та з розвиненим рисосіянням.

Для систем з виключно польовими сівозмінами характерним є те, що питома довжина відкритої зрошувальної мережі становить 20...25 км/тис.га, дренажно-колекторної – 10...40 км/тис.га, скидної – 1...7 км/тис.га, а закритої – 15...20 км/тис.га. Для систем з рисосіянням питома довжина відкритої зрошувальної мережі становить понад 20 км/тис.га, дренажно-колекторної – більше 42 км/тис.га.

Норма сумарного водонадходження на зрошувальну систему за певний інтервал часу відповідає алгебраїчній сумі сумарного випаровування на зрошуваних полях при запасах вологи у кореневмісному шарі ґрунту в межах 75...100% найменшої вологоємності, норм втрат зрошувальної і дощової води на фільтрацію і поверхневий стік. Оскільки рівняння водного балансу є нелінійним, витратні елементи водного балансу у поливні сезони різної забезпеченості за дефіцитом групової водопотреби-нетто матимуть різне кількісне співвідношення і ефективним воно буде при певному сумарному водонадходженні, яке приймається за норму.

У розвиток цього наукового положення нами запропоновано графічний метод визначення норми сумарного водонадходження на зрошувальні системи.

Ю.О. Михайловим встановлено, що для кожної зрошувальної системи існує таке сумарне водонадходження, близько до якого найбільш ефективно викорис-товуються зрошувальні, атмосферні та ґрунтові води. Ним запропоновано аналітичний метод водно-балансового  розрахунку цієї величини, виходячи з норм групової водопотреби-нетто, втрат зрошувальної і дощової води на фільтра-цію і поверхневий стік, а також метод оцінки стану водокористування за комп-лексом з п’яти показників – фактична водоподача-брутто , коефіцієнт корис-ного використання водних ресурсів  (ККВВР), коефіцієнт корисного викорис-тання зрошувальних вод  (ККВЗВ), коефіцієнт водовідведення  (КВВ), коефіцієнт  вологозабезпеченості сільськогосподарських культур  (КВЗК).