Єрмолаєв М.М. Трансформація родючості солонцевих грунтів Лісостепу України під впливом меліорацій

Краткое содержание

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1.   АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ІСНУЮЧИХ НАУКОВИХ ОСНОВ

ФОРМУВАННЯ ЕКОЛОГІЧНО СТІЙКИХ АГРОЛАНДШАФТІВ

В розділі проаналізовані роль та місце заходів постійної дії в грунтозахисній системі землеробства й агроландшафті. Визначено коло невирішених питань при створенні дійсно ефективних систем цих заходів на схилових землях.

Різним аспектам сільськогосподарського ландшафтознавства присвячені роботи Ю.П.Бялловича (1938), Ф.М.Милькова (1973), Д.Л.Арманда (1975), які відмічали, що серед процесів, що руйнують грунтовий покрив і ландшафти, провідне місце займає ерозія. Тому вони повинні мати надійний протиерозійний захист.  На основі досліджень в Алтайському краї та Молдавії академік РАСГН О.М.Каштанов і професор М.М.Заславський (1979, 1984) розробили основи системи грунтоводоохоронного землеробства на схилових землях.  Академік УААН О.Г.Тараріко з співробітниками розробив методично-нормативну базу впровадження грунтозахисної контурно-меліоративної системи землеробства (КМЗ) в Україні.  Значний внесок в розвиток ідеї КМЗ та його ландшафтно-екологічних аспектів зробили вчені багатьох наукових установ колишнього СРСР (Лопырев М.И., 1991; Зыков И.Г., 1982; Барабанов А.Т., Гаршинев Е.А., 1993; Здоровцов И.П., Мясоедов С.С., Володин В.М., 1991; Грызлов Е.В., 1975; Ткаченко В.Г., 1982; Шабаев А.И., 1991; Шикула Н.К., 1987; Шелякин Н.М., Белолипский В.А., Головченко И.Н., 1990; Стафийчук І.Д., 1991; Пабат І.А., 1992; Канаш О.П., Осіпчук, С.О., Леонець В.О.,1998; та інші провідні вчені). Багатьма науковцями та фахівцями визнається необхідність впровадження системи заходів постійної дії як структурно-просторової основи ерозійно-стійких агроландшафтів.  Разом із тим недостатня надійність, енергоємність цих заходів вимагають проведення досліджень, спрямованих на розробку технологічних прийомів оптимізації функціонування ЗПД, пошук ресурсозберігаючих технологій їх впровадження, розробку нових технологій захисту грунтів від ерозії.

2.   УМОВИ  ПРОВЕДЕННЯ  ДОСЛІДЖЕНЬ І  МЕТОДИКА

        В основу роботи покладені результати вивчення ерозійно-гідрологічних процесів, які відбувалися протягом 1987-1999 років у господарствах Луганської області.  Основна частина досліджень виконувалася в ДГ “Ударник” Лутугинського району, яке розташоване на сході Степу України.  Цей регіон віднесено до підзони чорноземів звичайних.  Землекористування господарства відрізняється значною розчленованістю яружно-балковою мережею (1,2-1,7 км/км2).  Кліматичні ресурси характеризуються гідротермічним коефіцієнтом 0,8-0,9, середня кількість опадів за рік 390-460 мм. Еродованість с.г. угідь 76,2%, у тому числі ріллі - 73,2%.  В грунтовому покриві переважають чорноземи звичайні пилувато-важкосуглинкові на лесовидному суглинку різного ступеня змитості .

Дослідження виконувалися на великих водозборах загальною площею понад 1500 га, що містили різні системи грунтоохоронних заходів постійної дії, створених у 1980-1991 рр.  До них відносяться :

1. Дослідний водозбір № 1 з системою контурно-паралельних стокорегулюючих лісосмуг без гідротехнічного посилення, розташованих через 300-600 м на північних схилах балки “Плоска”. Його площа дорівнює 670 га, похил схилу варіює від 0,8 до 2,6°, довжина сягає 3,6 км.

2. Водозбір протиерозійного ставку в балці “Калмицький яр” з системою стокорегулюючих та полезахисних лісосмуг без гідротехнічного підсилення (рис.1). Він має площу 330 га, середньозважена довжина та похил схилів - 1535 м та 1,3°.