Єщенко О.В. Реакція насінників біологічних форм цукрових буряків на гербіциди

Краткое содержание

В першому розділі зроблено короткий огляд наукової літератури, в якому узагальнено результати досліджень щодо реакції різних культур, в тому числі  цукрових буряків та їх насінників, на гербіциди. Відсутність інформації про реакцію компонентів диплоїдних і триплоїдних ЧС-гібридів цукрових буряків на сучасні гербіциди, зокрема ріст і розвиток насінників, формування  репродуктивних органів, насіннєву продуктивність, якість насіння, вимагало проведення наших досліджень.

У другому розділі описані погодні умови, схема дослідів і методи досліджень. Дослідження з вивчення реакції насінників цукрових буряків на гербіциди проводились протягом 1998-2000 років на чорноземах опідзолених Філіалу інституту цукрових буряків, які розташовані в західній частині Черкаської області і згідно з районуванням відносяться до лісостепової Правобережної провінції України, підзони нестійкого зволоження.

 Особливість погодних умов 1998 року полягала в тому, що в квітні і на початку травня було сухо і жарко, а в наступний період протягом вегетації опадів випало 116,5% від середньобагаторічної норми. В 1999 році сухо було в травні, червні і липні, а температура в червні та липні була значно вищою від норми. У 2000 році гострозасушливим виявився травень і перша половина червня, а в третій декаді червня і в липні випала надмірна кількість опадів. Все це впливало на активність гербі­цидів, ріст і розвиток насінників та бур'янів.

Згідно з програмою дослідження проводились в двох паралельних дослідах. В досліді 1 для виявлення реакції рослин насінників цукрових буряків різних біологічних форм  (диплоїдної однонасінної чоловічостерильної, диплоїдної багатонасінної фертильної, тетраплоїдної багатонасінної фертильної) лише на гербіциди, а не на покращення умов вегетації за рахунок зниження забур'яненості ділянок, бур'яни у всіх варіантах цього досліду знищувались вручну.

З  метою вирощування насінників з генетично-ідентичного матеріалу на ділянках різних варіантів першого досліду висаджувались четвертинки одних і тих же коренеплодів вручну загущено. Схема цього досліду показана в таблиці 1. У варіанті 1 вносили 2кг/га голтіксу (тут і надалі норми гербіцидів подано за діючою речовиною) і відповідно 0,2 і 0,05л/га бетаналу прогрес ОФ (далі БПОФ) і тарги-супер. У варіанті 2 передбачено внесення 4кг/га голтіксу і, крім першої обробки післясходовими гербіцидами, ще одне обприскування цими препаратами у нормах 0,3л/га БПОФ і 0,1л/га тарга-супер. У варіанті 3 голтікс вносили в нормі 6кг/га, а післясходовими гербіцидами обприскували тричі: (БПОФ 0,2л/га + тарга-супер 0,05л л/га) + (БПОФ 0,3л/га + тарга-супер 0,1л/га) + (БПОФ 0,4л/га + тарга-супер 0,15л/га). У контрольному варіанті гербіциди не застосовували.

Дослід 2 передбачав вирощування насінників цукрових буряків на абсолютному (без гербіцидів і прополки) та виробничому (без гербіцидів з прополкою) контролях, на фоні внесення в ґрунт голтіксу (2, 4 і 6кг/га.), післясходово БПОФ і тарга-супер одне обприскування (0,2+0,05л/га), два обприскування (0,2+0,05л/га) + (0,3+0,1л/га) і три обприскування (0,2+0,05л/га) + (0,3+0,1л/га) + (0,4+0,15л/га), а також  комплексне застосування ґрунтового та післясходових  препаратів: одне обприскування післясходовими гербіцидами на фоні 2кг/га голтіксу; два обприскування на фоні 4кг/га голтіксу та три обприскування БПОФ і таргою-супер на фоні 6кг/га голтіксу (схема цього досліду показана в таблицях 3 і 4). На ділянках висаджувались цілі коренеплоди машиною ВПС-2,8 за схемою 70х50см.

Загальна площа ділянок складала - 34,3 м², а облікова – 25 м². Повторність дослідів 4-кратна.

На ділянках першого досліду вирощували компоненти диплоїдного і триплоїдного гібридів (селекційні матеріали Філіалу інституту цукрових буряків), а другий дослід проводили на ділянці вирощування базисного насіння чоловічостерильної форми гібриду Український ЧС-70.

Ґрунтовий гербіцид голтікс вносили поверхнево під передпосадкову культивацію ранцевим обприскувачем з нормою витрати робочого розчину 400л/га, а післясходові бетанал прогрес ОФ + тарга-супер згідно зі схемою досліду – при появі сходів бур’янів з інтервалом 7-10 днів і нормою витрати робочого розчину 200л/га. Ручне прополювання у відповідних варіантах проводилось тричі в одні дні з внесенням післясходових гербіцидів.

В дослідах визначали: проходження фенологічних фаз насінниками, висоту, типи рослин (А. З. Архімович, 1923), кількість і площу листя (Н.І.Орловський, 1948, Н. Г. Гізбуллін, В. Д. Ткаченко, 1980), життєздатність пилку та його розміри (Г. М. Козубов, 1965), ембріональний розвиток насіння   (Е. І. Ширяєва, 1982), густоту насадження рослин і їх продуктивність. Збирання і обмолот проводили вручну. Якість насіння визначалась методами, описаними у відповідних стандартах: однонасінність (ГОСТ 22617.1-77); схожість (ГОСТ  22617.4-77); масу 1000 насінин (ГОСТ 22617.2-77).

Облік забур’яненості насінників проводили кількісно-ваговим методом  (В. Ф. Мойсейченко, В. О. Єщенко, 1994), а статистичну обробку результатів обліків і спостережень – з використанням дисперсійного аналізу (Б. А. Доспєхов, 1979).

Результати досліджень

Результати першого досліду, де з метою виокремлення реакції насінників цукрових буряків безпосередньо на гербіциди, бур’яни знищували вручну на ділянках всіх варіантів, висвітлені в третьому, четвертому і п’ятому розділах роботи.

Проходження фенологічних фаз розвитку та морфологічні ознаки насінників цукрових буряків при застосуванні гербіцидів. Нами встановлено, що строки проходження насінниками фенологічних фаз розвитку не змінювались при застосуванні різних гербіцидів. Зумовлено це, напевне, тим, що рослини другого року життя в початковий період росту мають значні запаси поживних речовин у коренеплодах, тому токсикація для них не так відчутна, як для рослин першого року життя. У всі роки і в обох дослідах початок і настання відповідних фаз розвитку рослин проходило одночасно у всіх варіантах. Відмінностей між варіантами за показниками висоти рослин і типом насінників цукрових буряків не встановлено.

В наших дослідженнях не виявлено чіткої залежності між кількістю листків на одній рослині та рівнем гербіцидного навантаження. В середньому за 1998-2000 рр.  спостерігається лише тенденційне зниження даного показника на гербіцидному фоні по відношенню до контролю та  при збільшенні норми внесених гербіцидів.

Кількість листків на одній рослині контрольного варіанту при вирощуванні диплоїдного гібридного насіння склала 36,9шт., а на ділянках застосування найменшої, середньої і найбільшої норм склала - 35,9; 35,5 та 32,5шт.

Площа листового апарату висадків, як і кількість листків на рослині мало змінювалась під впливом використання гербіцидів взагалі і їх норм зокрема. В жоден з років достовірної відмінності між варіантами не зафіксовано, а в середньому за 1998-2000 роки відмічена деяка перевага контролю над дослідними варіантами: на контрольному варіанті площа листків однієї рослини склала 0,133м², а на гербіцидному фоні цей показник був в межах 0,120-0,130м².

Функціонування андроцею цукрових буряків. Результати вивчення якості пилку вказують на негативну реакцію насінників цукрових буряків за показником життєздатності пилку на підвищені норми гербіцидів при застосуванні післясходових препаратів в посушливі роки. В 1998-1999рр. життєздатність пилку на гербіцидному фоні залишалась на рівні контролю, хоча в середньому за 1998-2000 рр. (табл. 1) зберігається тенденція до зниження даного показника як у диплоїдних, так і у тетраплоїдних багатонасінних біологічних форм при підвищенні норм внесених гербіцидів. Розміри пилкових зерен при проведенні одного обприскування насінників гербіцидами БПОФ і тарга-супер (0,2+0,05л/га) на фоні грунтового гербіциду (2кг/га голтіксу) майже не змінюються відносно контролю (24,2 проти 24,3мкм для пилку тетраплоїдних запилювачів і 19,3 проти 18,9мкм для диплоїдних). Але подальше збільшення норм внесених гербіцидів приводить до зниження даного показника. Застосування максимальної норми гербіцидів достовірно знижує величину (НІР₀₅ для диплоїдних багатонасінних форм склала у 1998р. – 0,48; 1999р. – 0,32; 2000 – 0,42, а для тетраплоїдних – відповідно – 0,83; 0,12; 0,87мкм.) і вирівняність пилкових зерен диплоїдного і тетраплоїдного запилювачів протягом всіх років, що в цілому погіршує якість пилку.