МЕХАНІЗМ ДЕРЖАВНОГО УПРАВЛІННЯ ЕКОНОМІЧНОЮ БЕЗПЕКОЮ ОСОБИСТОСТІ

Краткое содержание

Розділ 1. Теоретичні засади державного управління економічною безпекою особистості в соціальній інфраструктурі суспільства. Дослідження процесів трансформації державної інфраструктури суспільства дало можливість констатувати, що сучасними умовами існування людини в Україні є невизначеність, складнощі в психологічному, економічному, фінансовому, правовому, політичному та інших планах життєдіяльності. Встановлено, що єдиного набору та ієрархії цінностей, якими може характеризуватися кожна історично конкретна суспільна форма, в сучасному українському суспільстві немає. Це дозволило зробити висновок про те, що в державі відсутня основа формування особистості та підтримки нормативного порядку в суспільстві, що в свою чергу сприяє поширенню таких негативних явищ як деградація особистості, злочинність, корупція. Зараз на роль абсолютної цінності претендують гроші, що призводить до ототожнювання таких різних понять як ціннісні відношення та ринкові відношення, а часто до психологічної залежності від грошей та їх кількості. Сьогодні гроші крім універсального засобу обміну займають ще й місце одного з основних символів людської свідомості. Обґрунтовано, що дефіцит знань людини в сфері оперування головним посередником в економічних відносинах – грошима та низький рівень економічної культури є одними з причин, які породжують злидні та неефективність економічних процесів.

Доведено, що економічна безпека особистості залежить у першу чергу від самої людини, а саме від структури її особистості, яка за рахунок розвитку психологічного, культурологічного, соціально-технічного, економічного аспектів її формування складає основу для образу мислення та відповідних адекватних чи неадекватних реальності дій. Основою економічного мислення є психологічний аспект формування особистості, тому що опосередковує вибір тієї або іншої інформації, яка пов’язана з економічними процесами та вміння її використовувати, тобто реалізовувати в діяльності. Встановлено, що найважливішою характеристикою структури особистості є полярність, дихотомія її базових структурних елементів, таких як потреби, інтереси, цінності та інші, тому що вони можуть існувати як в позитивному, так і в негативному планах. У зв’язку з цим, автором особлива увага приділяється необхідності формування в суспільстві нових форм свідомості, таких як рефлексія, тобто вміння бачити все багатство змісту власних думок та дій в ретроспекції та в проспекції.