ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ СТВОРЕННЯ І ЗАСТОСУВАННЯ ТЛУМАЧНИХ СЛОВНИКІВ В УМОВАХ ІНФОРМАТИЗАЦІЇ НАВЧАННЯ : ДИДАКТИЧНЫЕ ПРИНЦИПЫ СОЗДАНИЯ И ПРИМЕНЕНИЯ ТОЛКОВЫХ СЛОВАРЕЙ В УСЛОВИЯХ ИНФОРМАТИЗАЦИИ УЧЕБЫ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання та методи дослідження, розкрито методологічну основу, наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи, особистий внесок дисертанта, з’ясовано вірогідність отриманих результатів, наведено відомості про їх апробацію та впровадження.

У першому розділі “Проблема використання навчальних тлумачних словників у психолого-педагогічних дослідженнях” на основі вивчення психолого-педагогічної літератури висвітлено основні аспекти використання тлумачних словників в умовах інформатизації навчання, визначено роль і місце тлумачного словника в системі дидактичних засобів; проаналізовано різноманітні підходи до розробки дидактичних засад створення тлумачного словника, обґрунтовано доцільність використання функціонального підходу як основи розробки дидактичних засад створення тлумачного словника та його навчального застосування. На основі проведеного теоретичного аналізу розроблено інформаційну технологію конструювання різномовного тлумачного словника й визначено види навчально-пізнавальної діяльності з метою його використання для підвищення якості знань учнів, формування їхньої пізнавальної активності та самостійності.

На підставі аналізу досліджень В.Айзенхута , Ю.Бабанського, В.Бейлінсона , Т.Габая, В.Євдокимова, Б.Єсипова, І.Звєрєва, Л.Зоріної, Д.Зуєва, І.Зязюна, Г.Сагача, Т.Ільїної, В.Краєвського, Л.Крамушенка, Ч.Куписевича, І.Лернера, В.Оконя, В.Онищука, П.Підкасистого, А.Прокопенка, М.Скаткіна, Г.Хозяїнова, С.Шаповаленка, Х.Штрицеля та інших показано роль словників у навчанні, проаналізовано педагогічний досвід їх використання, здійснено класифікаційний аналіз навчальних словників, розглянуто види та способи їх застосування в навчанні, обґрунтовано доцільність використання різномовних тлумачних словників в умовах інформатизації навчання з метою:

¨             коригування діючого змісту освіти з урахуванням новітніх досягнень науково-технічного прогресу;

¨             уведення в навчання нового понятійного апарату;

¨             уточнення тлумачення раніше вживаних термінів;

¨             упровадження стандартизованої україномовної термінології в навчальний процес;

¨             поширення інформаційного поля навчання за рахунок застосування іншомовних ресурсів.

Створення та застосування навчального тлумачного словника має спиратися на знання про нього як про об'єкт дослідження. Це вимагає визначення сутності словника як засобу навчання, вивчення його ролі й місця в системі дидактичних засобів, аналізу його дидактичних функцій та способів їх реалізації на сучасному етапі.

У педагогічній літературі існують різні підходи до розробки дидактичних засад створення засобу навчання (В.Беспалько, В.Бейлінсон, А.Рахімов, А.Гречихін та ін.). Серед них особливе місце займає функціональний підхід (В.Бейлінсон, Д.Зуєв, В.Краєвський, І.Лернер, І.Товпінець та ін.), підґрунтям якого є глибокий аналіз дидактичних функцій засобу навчання, що забезпечує продуктивність цього підходу як до створення, так і до застосування дидактичного засобу. Саме це зумовило вибір функціонального підходу як теоретичної основи нашого дослідження.

Згідно з типологією сучасних дидактичних засобів (А.Прокопенко) словник належить до типу “джерела інформації”, підтипу — “текстові джерела інформації”. Це дозволило здійснити аналіз дидактичних функцій тлумачного словника на основі фундаментальних досліджень текстових засобів навчання В.Бейлінсона, В.Беспалька, С.Бондаренка, Г.Гранік, А.Гречихіна, І.Журавльова, Д.Зуєва, І.Звєрєва, Л.Концевої, В.Краєвського, І.Лернера, Н.Тализіної, І.Товпинця, С.Шаповаленка.

Нова роль тлумачного словника в умовах інформатизації навчання виявляється в розкритті його дидактичних функцій, провідними серед яких є інформаційна, систематизуюча та функція самоосвіти.

Дидактичні функції тлумачного словника впливають на особливості його створення та зумовлюють ефективні напрями його застосування в навчанні.

На основі аналізу обґрунтовано доцільність використання різномовного тлумачного словника в навчальному процесі

¨             як джерела навчальної інформації;

¨             як засобу формування навичок навігації у складному інформаційному об’єкті;

¨             як засобу самостійної роботи учнів з інформацією, поданою в середовищі Inte et, на електронних носіях, в іншомовних друкованих виданнях тощо.

Нова роль різномовних тлумачних словників у дидактичному комплексі зумовлює необхідність випереджального темпу їх створення й оновлення, тим більше, що саме такі словники набувають значення реперів для визначення нової термінологічної бази навчання. Реалізація провідних функцій різномовних тлумачних словників вимагає розробки інформаційної технології їх створення, здатної забезпечити виконання таких процедур, як:

¨             автоматизоване виділення ключового тематичного лексичного ядра;

¨             автоматизований пошук тематичних текстів та аналіз їх словникової бази;

¨             автоматизоване поповнення основного предметного словника;

¨             створення тлумачного словника з використанням діючих стандартних термінологічних баз;

¨             усунення “хибних кіл” у тлумаченнях;

¨             узгодження різномовних термінів;

¨             оновлення словникової бази.

Розроблена інформаційна технологія створення різномовних тлумачних словників ґрунтується на поєднанні інтелектуального потенціалу людини і потужних можливостей сучасних комп’ютерів. Усі рутинні операції зі створення словника здійснюються автоматично.

Отже, виявлення сутності та ролі тлумачного словника в системі дидактичних засобів у сучасних умовах, визначення й обґрунтування його дидактичних функцій, розробка інформаційної технології створення різномовних навчальних словників, обґрунтування видів роботи з тлумачним словником, які доцільно покласти в основу навчально-пізнавальної діяльності учнів з його використанням у класній і позакласній роботі, в комплексі й становлять дидактичні засади створення та застосування різномовних тлумачних словників в умовах інформатизації навчання.

У другому розділі “Експериментальне дослідження ефективності навчання з використанням тлумачного словника” з’ясовано методику педагогічного експерименту, наведено його результати та їх аналіз.

Спираючись на основні положення педагогічної науки щодо визначення результативності навчально-пізнавальної діяльності (Ю.Бабанський, В.Бейлінсон, Д.Зуєв, І.Лернер, В.Лозова, І.Підласий, М.Скаткін), а також на проведений аналіз дидактичних функцій тлумачного словника, до критеріїв його оцінювання як засобу навчання було віднесено окремі якості знань (глибину, системність, усвідомленість), рівень засвоєння знань, рівень сформованості пізнавальної активності та самостійності.

Експериментальна перевірка ефективності застосування тлумачних словників проводилася на базі загальноосвітнього навчального закладу № 62 м. Харкова у процесі викладання інформатики. Вибіркову сукупність створили учні 10 класів (89 учнів з 3 класів).

У ході підготовки до експерименту за розробленою інформаційною технологією було створено українсько-англійсько-російський навчальний тлумачний словник з комп’ютерознавства.

Словник містить більше 2 500 термінів і відбиває загальнонаукові, загальнотехнічні поняття й поняття з таких тематичних розділів, як принципи роботи та структура комп’ютерів; периферійне обладнання електронно-обчислювальних машин; системи і мови програмування; системи оброблення інформації; комп’ютерна графіка тощо. З метою підвищення інформативності словника, крім термінів та їх означень українською мовою, наведені також відповідники (еквіваленти) термінів російською та англійською мовами. Це дозволило поєднати функції тлумачення термінів з функціями перекладу.

На етапі констатуючого експерименту було визначено методику вивчення сформованості окремих якостей знань (глибини, системності, усвідомленості), рівня засвоєння знань, пізнавальної активності, самостійності. Проведено діагностичний зріз в експериментальній та контрольній групах. Одержані результати засвідчили правильність компонування експериментальної та контрольної груп і стали вихідними для оцінки ефективності використання різномовного тлумачного словника в навчанні.

Для проведення формуючого етапу експериментального дослідження відібрано такі розділи курсу інформатики, як “Програмне забезпечення” й “Операційна система”. Вони є цікавими для учнів і, разом з тим, містять багато нових термінів, на яких побудовано наступний навчальний матеріал.

В експериментальній групі нами запроваджено різні види навчально-пізнавальної діяльності учнів з урахуванням провідних функцій різномовного тлумачного словника:

¨             як інформаційно-довідкової системи (для розкриття або уточнення сутності понять, їх взаємозв’язків; опрацювання тематичних рідномовних та іншомовних текстів; виконання завдань творчого характеру);

¨             як інформаційного об’єкту складної структури (для ознайомлення зі способами групування, впорядкування та систематизованого подання інформації; оволодіння навичками навігації у складному інформаційному об’єкті);

¨             як електронного інформаційного ресурсу (для моделювання роботи інформаційно-пошукової системи з базою знань; застосування засобів автоматизації інтелектуальної діяльності людини на прикладі роботи з програмами-перекладачами).

Сукупність видів роботи зі словником на конкретному занятті добиралася залежно від складності навчального матеріалу та дидактичної мети заняття. Означені види роботи, застосовані на уроках, створювали умови для глибокого опрацювання матеріалу, розкриття або уточнення сутності понять, їх взаємозв’язків, набуття певного досвіду роботи з інформацією, її пошуком, ознайомленням із способами групування, впорядкування та систематизації з метою формування навичок орієнтації у складному інформаційному об’єкті.

На уроках використовувалися такі види самостійної роботи з українсько-англійсько-російським навчальним тлумачним словником з комп’ютерознавства: розв’язання задач, які передбачають самостійний пошук інформації в Inte et, розв’язання задач творчого характеру. Для активізації пізнавального інтересу, творчого потенціалу учнів були запропоновані завдання творчого характеру (складання та відгадування ребусів, кросвордів), організовані нетрадиційні уроки (уроки- вікторини, турніри).

Українсько-англійсько-російський навчальний тлумачний словник з комп’ютерознавства використовувався школярами також у позакласний час для самонавчання, самокорекції, підготовки до контрольних робіт тощо. У самостійній роботі учнів з навчальним тлумачним словником з комп’ютерознавства можна виділити два основні види: самостійна робота за завданням учителя та з наступним контролем; самостійна робота за ініціативою учнів.

У контрольних групах вивчення курсу відбувалося традиційно.

Аналіз результатів експерименту свідчить, що застосування в навчально-пізнавальній діяльності учнів означених видів роботи з різномовним тлумачним словником сприяє підвищенню рівня засвоєння знань, їх глибини, системності, усвідомленості, а також рівня сформованості пізнавальної активності та самостійності.

Дані експериментальної та контрольної груп на контрольному етапі дослідження наведено на рис. 1 - 6.