ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ ВЧИТЕЛЯ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ



Название:
ДИДАКТИЧНІ ЗАСАДИ РОЗВИТКУ ЕКОНОМІЧНИХ ЗНАНЬ ВЧИТЕЛЯ В СИСТЕМІ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ПЕДАГОГІЧНОЇ ОСВІТИ
Альтернативное Название: ДИДАКТИЧНЫЕ ПРИНЦИПЫ РАЗВИТИЯ ЭКОНОМИЧЕСКИХ ЗНАНИЙ УЧИТЕЛЯ В СИСТЕМЕ ПОСЛЕДИПЛОМНОГО ПЕДАГОГИЧЕСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано актуальність і доцільність обраної проблеми; визначено об’єкт, предмет, мету, завдання, гіпотезу дослідження, його методологічні та теоретичні основи; викладено методи й етапи експериментальної роботи; розкрито наукову новизну та практичне значення отриманих результатів; подано інформацію про апробацію та впровадження основних аспектів експериментального дослідження.


У першому розділі „Теоретичні засади економічної освіти особистості вчителя” обґрунтовано необхідність забезпечення неперервної освіти вчительських кадрів, на основі аналізу теоретичних засад функціонування освітніх закладів України та їх практичної діяльності визначено завдання сучасної системи підвищення кваліфікації та фахової перепідготовки педагогів, здійснено структурно-функціональний аналіз сутності економічних знань особистості вчителя, показано особливості розвитку економічних знань фахівця в системі післядипломної освіти педагогів, досліджено ефективність рефлексивно – інноваційних технологій розвитку економічних знань сучасного вчителя.


Враховуючи специфіку організації навчального процесу в системі післядипломної освіти педагогічних кадрів та прогнозуючи застосування його результатів у конкретній навчально-виховній діяльності сучасного вчителя, ми встановили механізм взаємодії різних чинників рушійної сили процесу навчання вчителів у системі післядипломної освіти.


На основі існуючих суперечностей педагогічної освіти виявили такі зв’язки в процесі економічної підготовки в системі післядипломного навчання:


1. Залежність системи економічної освіти вчителів як особливого освітнього утворення від сукупності об’єктивних і суб’єктивних чинників суспільно-економічного середовища.


2. Єдність розвитку та збагачення в процесі економічного навчання і освіти загальнокультурної, професійно-кваліфікаційної та функціональної складових загальної культури педагога.


3. Взаємозв’язок економічного навчання вчителя з його активною самоосвітою, саморозвитком, самовдосконаленням.


4. Залежність ефективності формування економічних знань учителів від доцільно організованої навчальної діяльності та правильно побудованого спілкування.


5. Залежність змісту економічної освіти від суспільних, державних та індивідуальних освітніх потреб, врахування прискорення темпів застарівання та оновлення знань, реальних можливостей та особливостей освіти дипломованих спеціалістів.


Звідси випливає, що сьогодні в основі розвитку економічних знань учителів у системі їх післядипломної освіти, їх змісту, організації та управління має бути не лише синергетичний підхід до даної освітньої системи в цілому, а й до самого фахівця, його особистості зокрема. Розвиток і збагачення загальної культури педагога може забезпечуватись лише такими діями, які виходять із власних форм творення особистості, її власних сил, здібностей, можливостей і потреб, діями, які стимулюють самоосвіту, саморозвиток і самореалізацію особистості.


В основі розвитку економічних знань особистості лежить економічна свідомість, яка виконує ряд функцій. Основними з них є пізнавальна, регулятивна, соціально-перетворююча. Зміст кожної з названих функцій ми визначили в наступному:


- пізнавальна функція економічної свідомості має на меті розкриття перед учителями можливостей пізнання та свідомого використання економічних законів, а також усвідомлення суттєвих зв’язків між явищами та закономірностями економічної діяльності;


- регулятивна функція економічної свідомості базується на логічному обґрунтуванні правових норм і правил відповідного виду суспільних відносин: приватної і державної власності та ін.;


- соціально-перетворююча функція економічної свідомості полягає у забезпеченні творчої участі вчителів в організації певного виду праці, створенні учнівських кооперативних об’єднань та набутті власного позитивного досвіду економічних відносин.


У ході дисертаційного дослідження нами з’ясовано, що специфічною рисою процесу економічного навчання вчителів у системі післядипломної освіти є те, що воно здійснюється в колі самоосвіти фахівця. Слухач є пасивним об’єктом педагогічного впливу викладача (хто навчає) і активним суб’єктом процесу свого навчання та самоосвіти. Тобто навчання у системі післядипломної освіти педагогів не є звичайним інформативним повідомленням, передачею знань від викладача слухачу, а являє собою ініціювання власної самоосвіти, вільного вибору форм і методів активного засвоєння нового матеріалу, набуття практичних умінь і навичок. Учитель у навчальному процесі виступає не тільки як співавтор, але як і автор і виконавець навчального процесу. Саме це і є основою андрагогічного підходу, який ґрунтується на тому, що для дорослого фахівця важливе відчуття власної участі у будь-яких рішеннях стосовно нього, а не покладання на рішення інших.


У цьому контексті логічною є побудова навчального процесу у системі післядипломної освіти з урахуванням індивідуальних потреб і можливостей слухачів, а також, принципових положень андрагогічного підходу. Зокрема:


1.     Провідна роль у власній економічній освіті належить самому фахівцю.


2.     Економічне навчання повинно виходити з індивідуальних особливостей того, хто навчається, відповідати його індивідуальним освітнім потребам і стимулювати зростання цих потреб.


3.     У процесі навчання слід використовувати внутрішні акти особистості, спиратися на природне прагнення людини до саморозвитку, самовдосконалення, активізувати суб’єктивну сферу фахівця.


4.     Навчальний процес відбувається у суспільній діяльності того, хто навчається і тих, хто навчає.


На основі теоретичного аналізу психолого-педагогічної літератури, ми стверджуємо, що загальнометодологічні та андрагогічні принципи економічного навчання в системі підготовки та підвищення кваліфікації педагогічних кадрів перебувають у тісному взаємозв’язку. Комплексна реалізація їх дає змогу більш повно вдовольняти суспільні та особистісні освітні потреби фахівців.


У другому розділі „Реалізація технології засвоєння економічних знань учителів у системі післядипломної освіти” розкрито аспекти узагальнення змісту особистісно орієнтованих технологій у засвоєнні економічних знань; подано основні засади використання інформаційних технологій у формуванні економічного мислення; розкриваються основи обґрунтування технології формування економічної свідомості у процесі пізнавальної активності слухачів.


На основі результатів контент-аналізу, проведеного в ході дисертаційного дослідження, можна стверджувати, що в основі розробки особистісно орієнтованих дидактичних технологій засвоєння економічних знань лежить діалогічний підхід, який визначає суб’єктивні взаємодію і збільшення міри свободи учасників педагогічного процесу, самоактуалізацію і самопрезентацію особистості сучасного вчителя. Технології цього типу передбачають перетворення суперпозиції викладача і субординованої позиції слухача на особистісно рівноправні стани. Таке перетворення пов’язане з тим, що викладач не стільки вчить і виховує, скільки актуалізує, стимулює слухача до економічного й професійного розвитку, створює умови для його самостійного психологічного руху в навчальному процесі.


У ході дисертаційного дослідження ми встановили, що особистісно орієнтована технологія засвоєння економічних знань у системі післядипломної освіти вчителя спирається на такі основні аспекти:


- професійність спілкування викладача і слухачів;


- готовність слухачів до сприйняття економічної інформації викладача;


- вироблення нових методик (на основі отриманих знань, умінь та навичок в системі післядипломної освіти), спілкування вчителів з учнями на теми економічної спрямованості.


У ході науково-пошукової роботи виявили, що інформатизація системи освіти як одна із ланок загального процесу розвитку суспільства, з одного боку, має на меті підвищення ефективності навчання завдяки розширенню обсягів інформації та вдосконалення методів її застосування, а з другого – спрямована на те, щоб користувачі могли застосовувати інформаційні технології в особистій професійній діяльності та навчально-пізнавальному процесі. Основна мета – вдосконалення науково-дослідної та пізнавальної діяльності навчальних закладів в результаті застосування автоматизованих комплексів і систем під час інформування, проектування, навчання та створення інформаційного середовища для розвитку інтелектуальних сил особистості та економічної свідомості.


На основі аналізу психолого-педагогічної літератури, монографічних досліджень та передового педагогічного досвіду ми стверджуємо про необхідність інформатизації системи економічної освіти. У процесі дисертаційного дослідження обґрунтовано основні напрями впровадження концепції інформатизації:


а) масова підготовка і перепідготовка вчительських кадрів, які забезпечують інформаційні технології в системі освіти;


б) створення посередницьких інформаційних пунктів для надання послуг загальноосвітнім школам, забезпечення маркетингу, реклами для закладів I-II рівнів акредитації;


в) створення асоціацій, що об’єднують суспільні та приватні ініціативи і стимулюють розвиток інфраструктури інформатики;


г) розробка і опанування нових інформаційних технологій у навчанні, інтегрованого банку знань, комп’ютеризованих курсів, тестових, тренінгових, пошукових та експертних систем;


д) використання засобів активного комп’ютерного навчання;


е) створення системи інформаційних даних з використання віддаленого доступу до них на базі комп’ютерних мереж.


Регулюючи динаміку застосування технології розвитку пізнавальної активності, ми спиралися на оцінки змін якості професійно-економічних знань слухачів курсів підвищення кваліфікації, способів їх пізнавальної і творчої діяльності, розвитку творчих компонентів, а також характеру їх мотивацій і використаних алгоритмів аналізу економічної дійсності. Це нам дало змогу визначити такі основні етапи диференційованого підходу до аналізу професійно-економічних понять і закономірностей:


1) викладання та організація засвоєння слухачами методологічних особливостей і теоретичних засад наукового пізнання;


2) навчити слухачів розуміти і використовувати логічні закони, педагогічно-економічні поняття;


3) допомогти слухачам зробити мікроаналіз професійно-економічних понять і категорій;


4) підготувати слухачів, зокрема, вчителів математики до аналізу частини економічного твору за певним алгоритмом та використання порівняння і узагальнення;


5) застосування елементів творчої діяльності у процесі використання слухачами філософських, професійно-економічних знань, розуміння економічних законів, методів використання основ педагогічно-інноваційних технологій розвитку пізнавальної активності.


У третьому розділі „Експериментальне дослідження проблеми розвитку економічних знань сучасного вчителя в системі післядипломної освіти” обґрунтовано пошукові аспекти дослідно-експериментальної роботи, зафіксовано і проаналізовано отримані експериментальні дані.


Розробляючи методику дисертаційного дослідження, ми обґрунтували необхідність засвоєння економічних знань у процесі діяльності кожного педагога. Для цього передбачили таку структуру наукового пошуку:


1. Дослідження можливостей використання навчальних предметів у формуванні економічних знань.


2. Ознайомлення слухачів курсів у системі післядипломної освіти з концепцією "Розвиток економічної освіти в Україні" та іншими нормативними документами, які визначають економічні аспекти суспільного життя.


3. Вивчення шкільного навчального курсу економіки, що актуалізує проблему формування і розвитку економічних знань.


4. Ознайомлення слухачів курсів з навчальною літературою економічного спрямування.


5. Використання комп’ютерної техніки.


6. Аналіз впливу нетрадиційних занять на розвиток економічних знань.


7. Обґрунтування організаційних аспектів використання інтегрованих занять у процесі економічної освіти.


8. Аналіз використання тестових завдань у процесі дослідження.


9. Використання у дослідженні можливостей гуманітарних, суспільних і природничо-математичних дисциплін.


10. Аналіз управління процесом інформатизації освітніх закладів і використання педагогічного досвіду.


Результати констатуючого етапу дослідження та вивчення реального стану навчальної діяльності слухачів курсів підвищення кваліфікації у системі післядипломної освіти були використані для обґрунтування ефективності апробованого експериментального варіанту програми курсу „Використання інформаційних технологій для засвоєння економічних знань”.


У ході дослідно-пошукової роботи для виявлення рівнів засвоєння слухачами економічних знань ми керувалися такими критеріями оцінки ефективності організації навчально-пізнавальної діяльності вчителів:


а) критерій усвідомленого засвоєння системи економічних знань та умінь;


б) критерій асоціативності;


в) критерій операційності;


 


г) критерій дієвості.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины