ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ АЛГОРИТМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ



Название:
ДИДАКТИЧНІ УМОВИ ФОРМУВАННЯ АЛГОРИТМІЧНОЇ КУЛЬТУРИ МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
Альтернативное Название: ДИДАКТИЧНЫЕ УСЛОВИЯ ФОРМИРОВАНИЯ АЛГОРИТМИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано вибір і актуальність теми дослідження, визначено теоретико-методологічні основи, об’єкт, предмет, мету, гіпотезу, завдання, розкрито наукову новизну, практичну значущість роботи, подано відомості про експериментальну базу, указано шляхи апробації та впровадження здобутих результатів.


У першому розділі “Теорія і практика формування алгоритмічної культури молодших школярів” проаналізовано стан досліджуваної проблеми у філософській і психолого-педагогічній літературі, розкрито структуру і зміст понять “алгоритм”, “виконавець”, “алгоритмічна культура”, “комп’ютерно орієнтоване навчальне середовище” тощо.


У розділі висвітлено різні підходи до визначення змісту і структури алгоритмічної культури, оволодіння якою передбачає розуміння сутності алгоритму та його властивостей, уявлення про можливості автоматизації практичної сфери діяльності людини, вміння описати алгоритм за допомогою певних засобів і методів, знання основних типів алгоритмів.


Згідно теорії Т. Парсонса алгоритмічна культура характеризується такими рівнями: високий (навчально-виховні цінності) – усвідомлення цінності алгоритмічної освіти; інтелектуальний і духовний розвиток учнів, включаючи становлення операційного стилю мислення, адекватного вимогам сучасного інформаційного суспільства, розвиток мотивації, творчості, дослідницьких умінь; формування інтелектуальної чесності, об’єктивності, наполегливості, спроможності до праці тощо; середній (етичні норми поведінки) – прийняття правильних рішень у різних життєвих ситуаціях; вміння планувати власну діяльність, досягати поставленої мети; виховання таких якостей, як акуратність, аргументованість, принциповість, толерантність; низький (спеціальні алгоритмічні знання) – розуміння сутності алгоритму, його властивостей, типів і форм представлення; розуміння сутності поняття “виконавець”, системи команд виконавця, режимів його роботи тощо (рис. 1).


Сутність алгоритмічної культури розкривається за допомогою визначення й змістового наповнення її основних компонентів.


У дослідженні обґрунтовано найсуттєвіші компоненти алгоритмічної пропедевтики молодших школярів, зокрема: формування уявлень про алгоритм, його типи та властивості; набуття елементарних прийомів і засобів для запису алгоритмів; розуміння сутності операції “присвоювання”; ознайомлення з типами алгоритмів (лінійний, з розгалуженням та циклічний); розуміння на інтуїтивно-практичному рівні алгоритмічного характеру змісту математики, мови, інформатики та інших навчальних дисциплін початкової школи; засвоєння алгоритмів обчислювальних і необчислювальних процесів; формування уявлень про виконавця, систему команд виконавця, режими його роботи, а також способи запису даних; оволодіння навичками алгоритмічної діяльності у процесі використання ППЗ та певним спектром логічних умінь; набуття умінь аналізувати різноманітні процеси та явища, приймати правильні рішення в різних життєвих ситуаціях.


 


 

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины