ФОРМУВАННЯ ПЕРВИННОГО ЕКОНОМІЧНОГО ДОСВІДУ СТАРШИХ ДОШКІЛЬНИКІВ В ІГРОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми дослідження, визначено мету, об’єкт, предмет дисертації, сформульовано гіпотезу, завдання та методи експериментальної роботи, розкрито наукову новизну, теоретичну і практичну значущість, подано дані про апробацію і впровадження основних положень дисертаційного дослідження.

У першому розділі “Теоретичні засади формування первинного економічного досвіду дошкільників у сучасній парадигмі освіти” на основі проведеного теоретичного дослідження проблеми формування первинного економічного досвіду визначено діяльнісну сутність досвіду, подано власну дефініцію первинного економічного досвіду та визначено його місце в системі економічного виховання і соціалізації.

Поняття „досвід” є предметом міждисциплінарного вивчення, водночас  філософською, економічною, соціальною та культурно-освітньою категорією. Філософи вбачають у досвіді засноване на практиці почуттєво-емпіричне пізнання дійсності (Л. Буєва, О. Джіоєв, Н. Єсипчук, В. Карагодін, О. Кисельова, Е. Маркарян, В. Попов, В. Пронякін). У психолого-педагогічній літературі поняття „досвід” трактується як: сукупність закріплених у пам’яті відчуттів; способи й засоби практичної і пізнавальної діяльності; практично засвоєні знання, навички й уміння (О. Бєлкін, В. Богін, Д. Д’юї, З. Калмикова, Ю. Кулюткін, І. Лернер, В. Онушкін, М. Скаткін, Н. Тализіна, М. Терьохін). З точки зору соціоекономіки, економічний досвід розглядається як невід’ємна умова та водночас результат економічної діяльності (О. Козлова, В. Лагутін, В. Москаленко, М. Стельмаш).

До ключових ознак досвіду відносять об’єктивність, що випливає з об’єктивності навколишнього світу, але за наявності в досвіді суб’єктивних моментів. Науковці відзначають етапи формування досвіду, зумовлені способами його набуття: умоглядний, що передбачає формування та накопичення досвіду; первинний, який складається з усвідомлення, узагальнення й оцінки досвіду; вторинний, пов’язаний з трансляцією і використанням досвіду (А. Бєлкін, Л. Рагозіна, Н. Щуркова).

Процес формування економічного досвіду відбувається через одночасне засвоєння досвіду попередніх поколінь у вигляді сталих економічних законів та понять і власної економічної діяльності людини. Отже, економічний досвід є водночас результатом та необхідною умовою економічної діяльності.

Ми визначаємо первинний економічний досвід як елементарну форму відбиття економічної діяльності, що, з одного боку, є сукупністю отриманих раніше знань про сутність економічних стосунків та понять, сформованих елементарних економічних умінь і навичок, з іншого – виступає необхідною умовою для подальшого їх збагачення.

Складовими первинного економічного досвіду є: мотиваційна, що характеризується наявністю інтересу до економічної сфери життєдіяльності, уміння ставити мету, оцінювати соціально-економічну ситуацію, орієнтуватися в економічних процесах, ураховуючи власні можливості, сформовані знання й уміння; інформаційна, що включає сформовані економічні уявлення, освоєнні економічні поняття, знання й розуміння основних законів та економічних процесів тощо; операційна, до якої належать сформовані економічні дії, наявність елементарних умінь і навичок для забезпечення економічної діяльності, уміння приймати рішення та діяти відповідно до соціально-економічної ситуації, що склалася, готовність до варіативних дій у життєвих ситуаціях економічного вибору. Для набуття, збагачення і використання первинного економічного досвіду також необхідними є розвинені морально-економічні якості, важливі для успішної економічної діяльності, та сформовані інтелектуальні здібності людини.

Проведений теоретичний аналіз проблеми довів доцільність вивчення первинного економічного досвіду дошкільників у контексті економічної соціалізації та виховання. Метою економічної соціалізації є забезпечення економічної досвідченості, що є гарантом успішності людини в різних видах економічної діяльності. Економічне виховання передбачає цілеспрямовану взаємодію дорослого та дитини з метою засвоєння доступних віку елементарних економічних понять, формування моральних почуттів та якостей, необхідних для успішної економічної діяльності, розвитку інтересу до економічної сфери життя, формування навичок соціально-економічної поведінки. Вивчення попередніх досліджень з проблеми економічного виховання дошкільників довело, що домінуючим напрямом у цій роботі науковці вважали формування економічних знань (А. Аменд, І. Барило, Н. Грама, М. Єрмоленко, І. Іткін, Н. Кулакова, І. Мельничук, Л. Пономарьов, В. Попов, І. Сасова, В. Чічканов, О. Шпак).

Теоретичний аналіз проблеми дає змогу стверджувати, що тільки за умови комплексного підходу до розв’язання завдань економічного виховання, що передбачає формування знань, виховання особистісних якостей та збагачення досвіду, можна досягти достатнього рівня економічної соціалізованості.

Основу нашого дослідження становить теорія діяльнісного навчання, що спрямована на формування в дітей здатності самостійно орієнтуватися в будь-якій незнайомій інформації та збагачувати власний досвід через взаємодію з іншими (Б. Ананьєв, Г. Атанов, К. Крутій, С. Курінна, О. Леонтьєв, Б. Ломов, С. Рубінштейн, Б. Теплов).

У старшому дошкільному віці провідною виступає ігрова діяльність, яка стала одним із центральних засобів розв’язання завдань нашого дослідження (Л. Артемова, Р. Буре, Н. Луцан, А. Матусік). Основним засобом формування первинного економічного досвіду було обрано специфічний вид гри – гра-стратегія, сутність якої відбивається в таких параметрах: колективне цілепокладання, предметність, комунікативна процесуальність, різновікові відносини, що будуються на відповідальності й взаємозалежності, націленість на досягнення кінцевого результату гри.

Ми визначаємо гру-стратегію як складну багатопланову групову діяльність з чітко визначеною цільовою перспективою, що передбачає спільне планування, проектування дій з подальшим розподілом обов’язків і ролей та покроковою їх реалізацією: ознайомлення із заданою ситуацією; визначення загальної перспективи гри-стратегії; декомпозиція цілей і завдань; спільне складання плану дій, розподіл обов’язків, ролей; обговорення можливих проблемних ситуацій, очікуваних перешкод; безпосередні дії дітей з реалізації плану в змінних умовах; обговорення результату гри, попередні оцінки дій, аналіз помилок і спільний пошук способів їх виправлення.

Усвідомлення означених теоретичних позицій щодо категоріальних, змістовних та структурних особливостей процесу економічного виховання на основі діяльнісного підходу, зокрема формування первинного економічного досвіду, дало змогу визначити низку педагогічних умов, реалізація яких забезпечувала б позитивну динаміку рівнів сформованості первинного економічного досвіду. До них ми віднесли: забезпечення комплексного підходу до процесу економічного виховання, що передбачає формування елементарних економічних знань, умінь, навичок, особистісних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності; надання пріоритету серед інших засобів формування первинного економічного досвіду ігровій діяльності; поступове впровадження ігор економічної спрямованості: на першому етапі – дидактичних, що сприяють формуванню елементарних економічних понять, на другому – ситуативних, спрямованих на засвоєння найтиповіших способів соціально-економічної поведінки, на третьому – сюжетно-рольових, зокрема ігор-стратегій для збагачення досвіду дій у різноманітних соціально-економічних ситуаціях. Перевірку ефективності педагогічних умов формування первинного економічного досвіду дошкільників було здійснено в процесі експериментальної роботи, матеріали і результати якої представлено в другому розділі дисертації.

У другому розділі “Експериментальне дослідження формування первинного економічного досвіду старших дошкільників в ігровій діяльності” визначено критеріальний апарат, подано методику та результати зрізу на констатувальному етапі; розкрито модель реалізації педагогічних умов формування первинного економічного досвіду дітей старшого дошкільного віку і її поетапну реалізацію; простежено динаміку кількісних та якісних змін у сформованому первинному економічному досвіді, у характері і способах елементарної економічної діяльності та взаємодії з іншими дітьми.

Для оцінки вихідного рівня сформованості первинного економічного досвіду дітей старшого дошкільного віку було визначено чотири критерії. Перший, ціннісно-мотиваційний критерій, охарактеризовано за такими показниками, як: наявність інтересу до економічної сфери життя, домінування соціально-ціннісних мотивів у процесі власної життєдіяльності та взаємодії з іншими людьми; другий, когнітивно-мовленнєвий критерій, включав такі показники: наявність елементарних уявлень з економічної сфери життя, адекватне розуміння основних елементарних економічних понять відповідно до віку дитини, наявність мінімальної економічної лексики в активному та пасивному мовленні дітей; третій, операційний критерій, включав показники: адекватність поведінки в життєвій ситуації, пов’язаній з економічними стосунками, готовність до варіативних дій у життєвих ситуаціях вибору; четвертий, психологічний критерій, охарактеризовано за показниками: наявність розвинених особистісних якостей, необхідних для успішної економічної діяльності оволодіння розумовими операціями: аналіз, синтез, групування, розвиненість особистісних вольових якостей. Для перевірки правильності визначення критеріїв було проведено факторний аналіз. Дві чи більше змінні (показники сформованості досвіду), що виявляли тісний взаємозв’язок, було об’єднано в єдину змінну, яка виступала фактором та повинна була б відповідати гіпотетично визначеним критеріям. Результатами факторного аналізу доведено доцільність визначених критеріїв, оскільки їм відповідали чотири фактори.

Для з’ясування загального рівня сформованості первинного економічного досвіду було проведено кластерний аналіз: оскільки оцінювання критеріїв відбувалося за різними шкалами, ми не могли визначити загальний рівень за допомогою знаходження середньоарифметичного числа. Після кластерного аналізу дітей було розподілено за трьома кластерами відповідно до трьох рівнів: низький рівень було виявлено в 38,8% дітей, середній − у 42,2%, достатній − у 19% дітей.

З урахуванням результатів проведеного зрізу під час формувального етапу експерименту було розроблено і впроваджено модель реалізації педагогічних умов формування первинного економічного досвіду дітей старшого дошкільного віку в процесі ігрової діяльності на трьох послідовних етапах навчання (див. рис.).

Для проведення формувального етапу експерименту було застосовано одну контрольну та дві експериментальні групи з метою доведення необхідності цілісної сукупності умов. У першій експериментальній групі  було впроваджено всю сукупність педагогічних умов, а в другій − педагогічний процес відбувався на традиційних засадах, за виключенням його насиченості іграми економічної спрямованості. Навчально-виховний процес у  контрольній групі відбувався без змін.  

Перший, орієнтовно-адаптивний етап, передбачав ознайомлення дітей з економічною сферою життєдіяльності, формування в них уявлень про елементарні економічні поняття та розвиток інтересу до економічних процесів. Засобами реалізації завдань були заняття, дидактичні ігри і завдання, пов’язані з різноманітними видами діяльності старших дошкільників: із комунікативно-мовленнєвою (робота над загадками,  прислів’ями, приказками, оповіданнями, бесіда за сюжетними малюнками, доповнення відповіді, створення власних оповідань, складання запитань тощо), пізнавальною (досліди, спостереження), трудовою (виконання елементарних обов’язків із самообслуговування), предметно-практичною (ознайомлення з предметами праці та способами їх застосування), художньою (зображувальна, художньо-мовленнєва, музична, театралізовано-ігрова діяльність). Тематика дидактичних ігор на цьому етапі була такою: “У крамниці”, “Ярмарок”, “Будинок для рибки”, “Зваримо обід”, “Упізнай професію” тощо.