ФОРМУВАННЯ В УЧНІВ 5-6 КЛАСІВ УЯВЛЕНЬ ПРО ОБ’ЄКТИ ТА ЯВИЩА НАВКОЛИШНЬОЇ ДІЙСНОСТІ В НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАГАЛЬНООСВІТНЬОЇ ШКОЛИ : ФОРМИРОВАНИЕ У УЧЕНИКОВ 5-6 КЛАССОВ ПРЕДСТАВЛЕНИЙ Об ОБЪЕКТАХ И ЯВЛЕНИЯХ ОКРУЖАЮЩЕЙ ДЕЙСТВИТЕЛЬНОСТИ В УЧЕБНО-ПОЗНАВАТЕЛЬНОЙ ДЕЯТЕЛЬНОСТИ ОБЩЕОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ШКОЛЫ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, визначено об’єкт, предмет, завдання, методи дослідження, а також показано наукову новизну й практичне значення результатів, наведено дані про апробацію.

У першому розділі – “Теоретико-методологічні основи проблеми дослідження” – здійснено аналіз літератури з проблеми дослідження, розглянуто теоретико-методологічні засади формування уявлень про об’єкти та явища навколишньої дійсності, розкрито сутність і зміст процесу формування в учнів 5-6 класів уявлень про об’єкти та явища навколишньої дійсності, проаналізовано стан розв’язання проблеми формування в учнів 5-6 класів уявлень про об’єкти та явища навколишньої дійсності в реальному педагогічному процесі загальноосвітньої школи.

Аналіз наукової літератури показав, що проблема формування уявлень належить до найбільш актуальних, складних і неоднозначних проблем сучасної педагогіки й завжди була в полі зору вчених.

У контексті нерозривного зв’язку процесу формування уявлень з процесами навчання, розвитку й виховання учнів велику наукову цінність для нас становлять положення: концепції про три рівні психічного відображення навколишньої дійсності, що є основою формування знань про об’єкти і явища навколишньої дійсності (Б.Ананьєв, Г.Костюк, С.Кравков, С.Рубінштейн, А.Смирнов, Б.Теплов); теорії асоціативно-рефлекторного навчання, що виділяє основні етапи формування знань (Д.Богоявленський, Н.Менчинська, Н.Тализіна); теорії розвиваючого навчання, що висуває ідею про взаємозалежність формування системи знань учнів і розвитку їх інтелектуальних і особистісних якостей; теорії діяльності з ідеєю про взаємозумовленість знань і різних видів діяльності (Л.Виготський, В.Давидов, І.Якиманська, О.Леонтьєв, Д.Ельконін).

Проведений теоретичний аналіз проблеми формування уявлень про об’єкти і явища навколишньої дійсності дозволяє нам розглядати уявлення як наочний образ об’єкта чи явища, що виникає у свідомості людини без їх безпосереднього сприйняття й виступає як елемент системи знань про навколишню дійсність. У свою чергу, під об’єктами і явищами навколишньої дійсності ми маємо на увазі предмети, процеси, прояви їхньої сутності, змін, реакцій, що відбуваються в навколишньому природному середовищі. Іншими словами, ми акцентуємо увагу на природних об’єктах і явищах, навмисно виключаючи ту частину навколишньої дійсності, що стосується соціуму, оскільки уявлення про соціальне середовище, на нашу думку, формуються під впливом інших психолого-педагогічних факторів.

Формування уявлень про об’єкти і явища навколишньої дійсності – це процес, що розгортається в часі й проходить кілька етапів від первісного конкретного уявлення, що має тільки модальні характеристики, до узагальненого цілісного уявлення, що відбиває сутнісні характеристики об’єкта чи явища. У цілому процес формування уявлень складається з таких етапів: відчуття – образ сприйняття – первинне уявлення – узагальнене уявлення. Наступним етапом у формуванні елементів системи знань є створення понять на основі узагальнених уявлень.

Сутність процесу формування уявлень полягає в переході зовнішнього (об’єкта) у внутрішнє (уявлення), тобто об’єкт навколишньої дійсності переводиться в галузь знань дитини, для того щоб знайти своє вираження в різних видах її діяльності.

Теоретичне дослідження сутності й змісту процесу формування уявлень з психологічної й з педагогічної позицій дозволило нам сформулювати концепцію нашого дослідження як сукупність положень, що визначали стратегію й тактику наукового пошуку:

1. Процес формування уявлень про об’єкти та явища навколишньої дійсності слід розглядати як процес, спрямований на формування цілісної системи знань учнів відповідно до таких дидактичних критеріїв засвоєння знань, як повнота, усвідомленість, дієвість, мобільність і науковість.

2. Між процесом формування уявлень і процесами навчання, виховання й розвитку особистості, здійснюваних у навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи, існують тісний взаємозв’язок та різносторонній вплив.

3. Уявлення в навчально-виховному процесі загальноосвітньої школи виконують пізнавальну функцію, функцію регуляції діяльності, евристичну функцію.

4. Основними структурними компонентами процесу формування уявлень є: сприйняття інформації про досліджуваний об’єкт, розуміння отриманої інформації, закріплення уявлень у пам’яті, застосування уявлень на практиці.

5. Уявлення формуються в процесі різноманітних видів діяльності, провідними видами якої в цьому відношенні є діяльність сприйняття, діяльність уяви, практично-предметна діяльність.

6. Формування уявлень як процес нерозривно пов’язане з емоційною сферою особистості.

Наявні теоретичні положення про сутність та особливості процесу формування уявлень стали концептуальними орієнтирами в розробці дидактичних умов  процесу формування в учнів 5-6 класів уявлень про об’єкти та явища навколишньої дійсності.

Вивчення стану процесу формування уявлень про об’єкти та явища навколишньої дійсності в педагогічному процесі загальноосвітньої школи підтвердило актуальність і доцільність обраної проблеми дослідження. Аналіз реальної практики формування уявлень про об’єкти і явища навколишньої дійсності показав, що практична реалізація цієї проблеми в умовах школи не є пріоритетною. Незважаючи на безумовну спрямованість навчальних програм і системи позаурочної роботи на формування уявлень, реальний процес практики їхнього формування є недостатньо ефективним. Це обумовлено й недостатнім розумінням значимості цього процесу в плані формування цілісної системи знань учнів, а звідси пасивністю позицій учителя й учнів щодо нього, і відсутністю необхідних рекомендацій з його організації, що призводить до недоліків у навчально-виховному процесі. Якісний і кількісний аналіз результатів реальної практики формування уявлень у навчально-пізнавальній діяльності загальноосвітньої школи дозволив зробити висновок про причини недостатньої сформованості уявлень і, на підставі виділених критеріїв, визначити рівні розвитку показників процесу формування уявлень в учнів контрольних і експериментальних класів переважно як „середній” і „низький”.

У другому розділі – “Дидактичні умови формування в учнів 5-6 класів уявлень про об’єкти та явища навколишньої дійсності в навчально-пізнавальній діяльності загальноосвітньої школи” – подано наукове обґрунтування дидактичних умов, описано засоби їх реалізації в навчально-пізнавальній діяльності загальноосвітньої школи.

Під дидактичними умовами формування уявлень про об’єкти і явища навколишньої дійсності ми розуміємо залежність розв’язання завдань процесу формування уявлень і підвищення його ефективності від способів упорядкованої діяльності педагогів і учнів. 

Першою із пропонованих нами дидактичних умов формування уявлень є створення системи інтегрованих уроків, які забезпечують формування цілісних уявлень про об’єкти і явища навколишньої дійсності, що реалізується за рахунок міжпредметної інтеграції навчальних дисциплін на основі виділення найбільш очевидних суміжних тем. Ми виділяємо такі дидактичні вимоги побудови інтегрованого уроку, спрямованого на формування уявлень про об’єкти і явища навколишньої дійсності: чітке визначення процесу формування уявлень як однієї з освітніх цілей уроку; побудова пізнавальних завдань переважно на міждисциплінарній, інтегративній основі; визначення структури уроку, що повинна узгоджуватися з логікою процесу формування уявлень; розвиток пізнавальної установки особистості на створення цілісних уявлень про об’єкти і явища навколишньої дійсності, заснованих на комплексному підході до їхнього формування; включення учнів у різні види діяльності, у ході яких відбувається формування уявлень про об’єкти і явища навколишньої дійсності й стимулювання емоційно-ціннісного ставлення до них; систематичний контроль за якістю формування уявлень.

Упровадження цієї дидактичної умови відбувалося за рахунок визначення найбільш очевидних суміжних тем у курсах „Рідний край” п’ятого класу, а також географії й біології шостого класу з іншими навчальними дисциплінами.   

Другою дидактичною умовою формування уявлень є стимулювання емоційно-ціннісного ставлення учнів до навколишньої дійсності шляхом створення відповідних освітніх ситуацій. Цю дидактичну умову ми вважаємо за доцільне здійснювати шляхом створення:

а) реальних пізнавальних проблемних ситуацій, організація яких можлива: у процесі порівняння досліджуваних об’єктів і явищ; у процесі виявлення істотних ознак досліджуваного об’єкта; у процесі встановлення причинно-наслідкової залежності досліджуваного явища; 

б) освітніх ситуацій, у яких навмисно відбувається загострення естетичного почуття учнів. Вони створюються шляхом: включення учнів у різні види естетичної діяльності; використання в процесі навчання народної творчості, вивчення культурних традицій народу;

в) ситуацій емпатії до пізнаваних об’єктів навколишньої дійсності.

Основою цієї дидактичної умови є принцип ситуативності навчання. Організовуючи й контролюючи хід освітньої ситуації, ми обґрунтували такі дидактичні вимоги: цілеспрямованість, емоційність, насиченість навчальними діями.

З метою створення освітніх ситуацій нами було розроблено різні види завдань, варіанти яких давали можливість учням тією чи іншою мірою виявити самостійність: від виконання завдань з повною розгорнутою характеристикою чи коментарем до здійснення самостійного творчого пошуку.

Третя запропонована нами дидактична умова формування уявлень – розробка й включення в позаурочну діяльність з учнями сукупності форм і методів роботи, максимально орієнтованих на формування уявлень про навколишню дійсність.

Найбільш доцільними в плані формування уявлень ми вважаємо такі форми позаурочної роботи, які були адаптовані нами до процесу формування уявлень: гурткова діяльність (використання гурткової діяльності в позаурочній роботі з метою підвищення ефективності процесу формування уявлень проявилося в розробці програми гуртка для учнів 5-6 класів „Торкнись природи серцем”); екскурсії (складено план проведення комплексних і тематичних екскурсій з учнями 5-6 класів протягом навчального року); фенологічні спостереження (пропонована нами програма фенологічних спостережень побудована за принципом максимально повного охоплення всіх груп знань про навколишнє середовище, отриманих у ході вивчення курсів „Рідний край” 5 класу, географії й біології 6 класу, а також умінь застосувати наявну базу уявлень на практиці); предметні тижні (розроблено плани проведення предметних тижнів різної тематики), випуск стіннівок (складено план випуску, визначено тематику й зміст газети предметного гуртка й загальноосвітньої інтегрованої газети з географії й біології.

У процесі використання кожної з виділених форм позаурочної діяльності було враховано виділені нами дидактичні вимоги до їх проведення.

У нашому дослідженні ми використали три основних критерії ефективності процесу формування уявлень: критерій упізнавання об’єкта, критерій відтворення уявлення про об’єкт, критерій створення нових образів.

Відповідно до критеріальної бази дослідження визначено систему показників за кожним із критеріїв за високим, середнім і низьким рівнями. Аналіз результатів, отриманих за кожним з виділених критеріїв, свідчить про наявність стійкої позитивної динаміки. Так, за критерієм упізнавання об’єкта кількість учнів експериментальної групи, які мають високий рівень упізнавання об’єкта при безпосередньому сприйнятті, зросла на 53,7% й охопила переважну більшість учнів – 98,4%; упізнавання об’єкта серед зображень – на 57,4%; упізнавання об’єкта в процесі його вербального опису – на 36,2%.

Результати, отримані за іншим критерієм – відтворення уявлення про об’єкт – відбивають тенденцію зростання його показників в експериментальній групі, на відміну від контрольної групи. Так, в експериментальній групі підвищили свій рівень диференціювання ознак об’єкта при відтворенні його уявлення 79,6% учнів, рівень виділення істотних ознак об’єкта на основі наявного уявлення про нього – 75,2%, рівень відтворення уявлення про об’єкт в образотворчій формі – 55,8%, рівень відтворення уявлення про об’єкт у вербальній формі – 46,4%.

Аналіз даних, отриманих за третім критерієм – створення нових образів, свідчить про досить виражене підвищення його показників. Так, за показником яскравості й оригінальності нових образів свій рівень підвищили 87,4%, за показником деталізації образів – 83,4%, за показником емоційності образів – 79,2%, за показником „багатство фантазії” – 46,1% учнів.

Статистична обробка виявила значимі відмінності між експериментальною й контрольною групами учнів у рівнях розвитку кожного параметра сформованості уявлень.

Ми використали критерій Пірсона c² для зіставлення двох емпіричних розподілів (експериментальної й контрольної груп до й після формуючого експерименту). Критерій відповідає на питання про те, чи з однаковою частотою зустрічаються різні значення ознаки в двох емпіричних розподілах. Перевага цього критерію полягає в тому, що він дозволяє зіставляти значення ознак, представлених у будь-якій шкалі, починаючи з номінальної. Розбіжності між двома емпіричними розподілами вважаються статистично значимими при p<0,05.

Розрахунки свідчать, що до формуючого експерименту розбіжності між експериментальною й контрольною групою є статистично незначними (p>0,05), а після експерименту – значимими (p<0,001). Ураховуючи цей факт, можна стверджувати, що проведене нами дослідження дозволило експериментально підтвердити принципову можливість педагогічного впливу на процес формування уявлень про об’єкти і явища навколишньої дійсності в учнів 5-6 класів. Установлено, що існує залежність між показниками сформованості уявлень і дидактичними умовами їх формування, які вводяться в навчально-пізнавальну діяльність загальноосвітньої школи.