Заморська І.Л. Господарсько-біологічні особливості, формування врожаю і продуктивність суниці ананасної в умовах Правобережного Лісостепу України

Краткое содержание

Біологічні та технологічні особливості суниці ананасної (огляд літератури)

У розділі характеризується ботанічні та біологічні особливості суниці ананасної, аналізується продуктивність суниці та параметри, що її визначають, вказуються біохімічні зміни і їх значення в процесі росту, розвитку і дозрівання ягід. На основі новітніх літературних джерел описується придатність суниці ананасної для короткочасного зберігання.

Умови, об’єкти та методика досліджень

Дослідження за темою дисертаційної роботи проводились протягом 2000-2002 рр. у стаціонарних дослідах Уманської державної аграрної академії та відділу ягідництва Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка УААН (2000 р.), які розташовані в Правобережному Лісостепу України. Клімат помірно-континентальний, хоч бувають відхилення від різкої континентальності до значного пом’якшення.

Дослідна ділянка Уманської державної аграрної академії розташована в Маньківському природно-сільськогосподарському регіоні Середньо-Дніпровсько-Бугського округу Правобережного Лісостепу України за географічними координатами по Грінвічу 48⁰  46^/ північної широти і 30⁰ 14^/ східної довготи.

Клімат місця проведення досліджень – помірно-континентальний з нестійким зволоженням, нерівномірністю опадів та температури повітря. Середньорічна температура становить 7,4⁰С. У середньому вегетаційний період триває близько 205 днів, а період активної вегетації (сума температур вище 10⁰С) 160-170 днів. Середня сума активних температур складає <3000⁰. Середня тривалість безморозного періоду- близько 249 днів. Осінні приморозки починаються, як правило, в першій декаді жовтня. Весняні заморозки закінчуються пересічно 24 квітня, хоча інколи вони тривають до другої декади травня. Сума опадів за рік в середньому складає

633 мм, з них за вегетаційний період 340-360 мм.

 Грунт дослідної ділянки Уманської державної аграрної академії – чорнозем опідзолений малогумусний важкосуглинковий з добре розвинутим гумусним горизонтом глибиною 50-100 см. Досить швидке зменшення вмісту гумусу з глибиною є характерною особливістю гумусового профілю чорнозему опідзоленого. В орному шарі знаходиться близько 2,8-3,4% гумусу.

Дослідна ділянка Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка “Оленівка” знаходиться в центральній частині Черкаської області України. Висота над рівнем моря 125 м. Цей район відрізняється помірно континентальним кліматом, який обумовлюється в значній мірі дією протилежного впливу помірного клімату Західної Європи і різко континентального клімату східних районів.

За багаторічними спостереженнями, тривалість періоду з середньодобовою температурою повітря вище 5°С складає 213 днів, а період з температурою вище 10°С – 167 днів, середньорічна температура повітря 7,8°С, річна сума опадів становить 545 мм, а кількість їх протягом вегетаційного періоду 338 мм.

Грунт дослідної ділянки Мліївського інституту садівництва – чорнозем типовий малогумусний легкосуглинковий на лесі, який цілком придатний для вирощування ягідних насаджень. Грунтові води залягають на глибині 5 м від поверхні грунту. Глибина гумусового горизонту досягає в окремих випадках до 40 і 60 см. Вміст гумусу 2,81-3,96 %.

Об’єктами дослідження були районовані та нові перспективні сорти суниці ананасної. Польовий дослід по сортовивченню суниці ананасної було закладено на дослідних ділянках Мліївського інституту садівництва ім. Л.П.Симиренка та Уманської державної аграрної академії, згідно до програмно-методичних вказівок по сортовивченню плодових, ягідних і горіхоплідних культур. Польовий дослід та лабораторні дослідження проводили протягом 2000-2002 років: у 2000 році у Мліївському інституті садівництва ім. Л.П.Симиренка та у 2001-2002 роках в Уманській державній аграрній академії. Закладання досліду проводили рано навесні садивним матеріалом першої репродукції. Встановлюючи міжряддя шириною 90 см з відстанню між рослинами в ряду 15 см. Агротехніка вирощування суниці типова для даної грунтово-кліматичної зони. За контроль приймали сорт Львівська рання.

Календарні строки проходження основних фенофаз, зимостійкість, осіннє забарвлення листків, стійкість до найбільш поширених у даній зоні шкідників і хвороб вивчали за загальноприйнятою „Програмою і методикою сортовивчення плодових, ягідних і горіхоплідних культур” (1973). Початок цвітіння відмічали за першими квітками, що розпустилися, кінець цвітіння визначали датою, коли на ділянці відцвіли останні квіти. Початок достигання – при достиганні перших ягід. Кінець достигання відмічали датою останнього збору ягід.

Анатомо-морфологічні зміни в конусах наростання суниці вивчали згідно з методикою М.Н.Прозіної (1960) на живому та фіксованому матеріалі шляхом виготовлення тимчасових препаратів. Для цього з травня по серпень, через кожні два тижні, а в період від диференціації генеративних бруньок – через кожен тиждень відбирали зразки термінальних і бічних конусів наростання ріжків та вусиків, з яких виготовляли тимчасові препарати за допомогою термоохолоджуючого столика ТОС–2 та мікротому. Зрізи вміщували в гліцерин, після чого фарбували розчином Люголя й переглядали під мікроскопом Р1У-42. При мікроскопічних спостереженнях необхідні розміри встановлювали за допомогою окулярних та об’єктивних мікрометрів.

Баланс фітомаси визначали у рослин двохрічного віку за настання осіннього періоду, а вивчення осіннього забарвлення листків протягом всього осіннього періоду, визначення площі листкової поверхні; визначення хлорофілу (за Годнєвим); зимостійкість та стійкість до шкідників та хвороб.

Урожайність суниці визначали за структурною формулою врожайності:

У_госп= АхВхС, де

У_госп – урожай з одиниці площі, г/м²;

А – маса ягоди в середньому зі всіх зборів, г;

В – середня кількість ягід на 1 квітконосі, шт;

С – кількість квітконосів, шт/п.м полоси насаджень.

За датами початку і кінця збирання врожаю по кожній рослині визначали період збирання, на основі чого робили висновок про дружність достигання.

 Вивчення технологічних властивостей суниці ананасної: маса ягід; придатність до короткочасного зберігання; щільність м’якуша (О.В.Мельник, В.М.Найченко, 1987); Виробничі витрати на 1 га плодоносної суниці вираховували, користуючись технологічною картою культури. Собівартість 1 ц плодів визначали розрахунковим способом, приймаючи, що розмір виробничих витрат по догляду за різними формами однієї плодової культури є однаковим, а різницю в розмірі витрат при вирощуванні кожного окремого сорту зумовлює рівень їх врожайності.

Заготівлю ягід суниці для проведення технологічних досліджень здійснювали у відповідні строки з дотриманням загальноприйнятих рекомендацій. Збирання ягід суниці проводили в споживчій стадії стиглості, відбираючи доброякісну продукцію за ГОСТ 6828-89.

Досліди із зберіганням ягід виконували в експериментальному холодильнику

кафедри технології зберігання та переробки продукції рослинництва Уманської державної аграрної академії. Тривалість зберігання складала від 10 до 30 діб. Товарний аналіз ягід суниці після закінчення зберігання виконували за ГОСТ 6828-89. Облік природних втрат маси за час зберігання виконували загальноприйнятим методом зважування фіксованих проб.

 Обробка об’єктів досліджень перед зберіганням включала в себе відбір ягід 1 товарного сорту за ГОСТ 6828-89, рендомізоване формування облікових одиниць, їх зважування, етикетування та розміщення за відповідними варіантами. Основними досліджуваними факторами були: лежкоздатність сортів, температура, спосіб пакування та рівень парціального тиску.

В лабораторних умовах проводили хімічні аналізи плодів, гістологічні дослідження; фізико-механічні дослідження з визначення характеристик щільності плоду, дегустацію свіжих ягід та ягід після зберігання.

Хімічний склад плодів визначали: вміст сухих розчинних речовин – рефрактометром РПЛ-3М (ГОСТ 28562-90), вміст цукрів – фериціанідним методом, кислотність титруванням лугом (ГОСТ 25555.0-82 ), вміст аскорбінової кислоти – йодометричним методом (за Б.П.Плєшковим), вміст оцтового альдегіду – йодометричним методом (за Широковим Є.П.), та вміст етилового спирту біхроматно-йодометричним методом (ГОСТ 8756.5-70). Дегустацію свіжих плодів у стадії споживчої стиглості та плодів після зберігання проводили закритим способом. Статистичні методи, що використовувалися: дисперсійний аналіз, кореляція. Дисперсійний аналіз проводили за Доспеховим Б.А. (1988). Економічну оцінку сортів суниці ананасної проводили за методикою, розробленою в Інституті садівництва УААН.