Дворецька С.П. Продуктивність гороху залежно від рівня інтенсифікації технології вирощування в північному Лісостепу України

Краткое содержание

ОСНОВНІ ШЛЯХИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИРОБНИЦТВА ЗЕРНА ГОРОХУ

(огляд літератури)

 У розділі наведено короткий огляд результатів досліджень вітчизняних та зарубіжних авторів з питань впливу  агротехнічних заходів і  в цілому технологій  вирощування гороху на його продуктивність,  ступінь реалізації його біологічного потенціалу, значення культури в народному  господарстві. На основі аналізу літературних джерел  виявлений стан досліджень з  технології вирощування гороху та визначені напрями її вдосконалення в умовах північної частини Лісостепу України. На цій основі розроблено програму дослідження за темою дисертації.

     УМОВИ ТА МЕТОДИКА ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Приведена характеристика ґрунтових та погодних умов, програми досліджень, супутніх спостережень та методів, які використовувались для її виконання.

Дослідження по вивченню впливу факторів інтенсифікації (добрив, інокуляції, системи захисту) на продуктивність гороху були проведені в 1995-1997 рр. в стаціонарному досліді лабораторії інтенсивних технологій зернобобових і круп'яних культур Інституту землеробства УААН у дослідному господарстві “Чабани” в зоні північного Лісостепу України. 

Грунт дослідної ділянки – темно-сірий опідзолений крупнопилувато легкосуглинковий.

Агрохімічна характеристика (до внесення добрив і вапна) шару грунту 0-20 см така: гумусу - 1,15%, вміст валового азоту – 0,076%, легкогідролізованого азоту за Корнфілдом 79,0-81,0 мг/кг, рухомого фосфору за Чириковим Р₂О₅ – 12,2-13,0 мг/100 г грунту, обмінного калію за Чириковим – 10,0-11,4 мг/100 г грунту, рН сол. – 5,8, гідролітична кислотність – 2,74 мг-екв./100 г, сума вбірних основ – 8,6 мг-екв., ступінь насичення основами – 75%.

Погодні умови 1995-1997 рр. за основними гідротермічними показниками (кількість тепла, вологи і їх розподіл протягом вегетації культури) відрізнялись як від середньо багаторічних, так і між роками проведення досліджень. Особливістю вегетаційного періоду 1995 року, в якому мав місце максимальний рівень реалізації потенціалу продуктивності гороху, були сприятливі погодні умови в період І-V етапів органогенезу, а також тепла погода в період наливу і дозрівання зерна. На відміну від 1995 року, погодні умови 1996 року характеризувались високими середньодобовими температурами повітря і малою кількістю опадів за вегетаційний період культури. Несприятливим було співвідношення між кількістю опадів і сумою активних температур в період І-VІІІ етапів органогенезу (ГТК=0,5), що значно обмежило формування елементів продуктивності гороху. Особливістю вегетаційного періоду 1997 р. була значна кількість опадів - 80 мм і висока відносна вологість повітря - до 78% в червні-липні місяцях, які створили умови для формування більшої площі листкової поверхні, а також сприяли росту забур'яненості, виляганню посівів і розповсюдженню хвороб, в результаті чого спостерігався  недобір врожаю зерна.

В досліді вивчали ефективність застосування доз мінеральних добрив в поєднанні з інокуляцією насіння (Rhizobium leguminozarum №100) та без неї на фоні двох систем захисту: інтегрованої, яка передбачала передпосівну обробку насіння (ТМТД, фундазол 2 кг/т), захист від бур'янів (фюзілад 1,5 л/га + базагран 1,5 л/га), хвороб (фундазол 1 кг/га) та шкідників (деціс 0,2 л/га) та мінімальної, яка передбачала лише передпосівну обробку насіння.

В посівах використано районований високорослий сорт гороху інтенсивного типу  Богатир чеський. Абсолютні показники норми висіву складали – 1,5 млн./га схожих насінин.

Мінеральні добрива застосовували у вигляді аміачної селітри (34,4% д.р.), гранульованого суперфосфату (19,8%), калімагнезії (28%). Фосфорні і калійні добрива вносили під основний обробіток грунту, азотні – під передпосівну культивацію. На варіанті з підживленням мінеральні добрива у вигляді водного розчину (8-10% - 600-700 л/га) вносили в період інтенсивного росту культури .

Інокуляцію насіння гороху азотфіксувальним штамом Rhizobium leguminozarum №100 селекції лабораторії ґрунтової мікробіології Інституту землеробства УААН проводили в день посіву за відповідними рекомендаціями.