Орловський М.Й. Продуктивність цукрових буряків залежно від використання альтернативних органічних добрив і кристалону у Лісостепу України

Краткое содержание

У вступі розкрито суть наукової проблеми, обґрунтована актуальність,    сформульована мета досліджень, визначені наукова новизна та практична цінність роботи. Наведені відомості про особистий внесок автора, апробацію результатів, структуру та обсяг роботи.

У першому розділі “Продуктивність цукрових буряків на фоні альтернативних органічних добрив і позакореневого підживлення (Огляд літератури)” подано короткий огляд вітчизняних та зарубіжних літературних джерел з питань використання та значення  макро- та мікроелементів, післяжнивних сидератів та побічної продукції на добриво у фізіологічних процесах росту і розвитку
рослин цукрових буряків та вплив на врожайність і зміну показників якості
продукції у  різних ґрунтово-кліматичних зонах. Розглянуті проблеми підвищення продуктивності цукрових буряків, запобігання негативної дії хімізації на екосистеми, біологігації землеробства, переваги та недоліки  позакореневого підживлення тощо.  Визначені питання, які потребують перегляду та обґрунтована необхідність проведення досліджень.

У другому розділі “Умови, програма і методика досліджень” наведено абіотичні фактори за період проведення досліджень: подекадна сума активних    температур (°С) та сума опадів (мм), агрохімічна характеристика ґрунтів дослідних ділянок, хімічний склад комплексного добрива для позакореневого підживлення, методики польових та лабораторних досліджень.

Польові дослідження проводились протягом 2004–2006 рр. у довготривалому досліді на Уладово-Люлинецькій дослідно- селекційній станції Інституту      
цукрових буряків УААН  Калинівського району Вінницької області.

Ґрунт дослідного поля – чорнозем типовий малогумусний вилугований на лесі. За гранулометричним складом ґрунт грубо-пилуватий середній суглинок. Він характеризується такими агрофізичними та агрохімічними показниками. Вміст гумусу становить 3,9–4,5 %, лужногідролізованого азоту (за Корнфилдом), рухомого фосфору й обмінного калію (за Чіріковим) відповідно 112–154, 151–196 та 93–137 мг/кг ґрунту. Кислотність обмінна рН _КСl – 6,3–6,7, гідролітична – 0,47–0,97 мг.-екв. /100 г ґрунту; сума ввібраних основ – 23,1–24,9 мг.-екв. на 100 г ґрунту; ступінь насичення основами – 90–93 %. Вміст у ґрунті рухомих форм мікроелементів становив: бору – 0,58–0,69; марганцю – 145,43–149,18; цинку – 0,22–0,27; міді – 1,49–1,73; кобальту – 1,53–1,80; молібдену – 0,15–0,18 мг/кг сухого ґрунту. Глибина залягання карбонатів (лінія закипання) – 40–60 см.