Барат Ю.М. Урожайність та якість зерна пивоварних сортів ячменю ярого залежно від мінерального живлення, норм висіву насіння, строків та способів збирання

Краткое содержание

Урожайність та якість зерна пивоварних сортів ячменю ярого

залежно від агротехнічних заходів

Огляд літературних джерел свідчить про те, що в наукових дослідженнях вивченню елементів технології ячменю ярого приділено досить багато уваги, проте недостатньо вивчено реалізацію продуктивного потенціалу різних сортів пивоварного напряму в конкретних ґрунтово-кліматичних умовах, для яких характерні специфічність погодних умов та різні рівні родючості ґрунту. Тому, метою наших досліджень було вивчити закономірності формування продуктивності та якості зерна різних сортів пивоварного ячменю ярого в умовах лівобережної лісостепової зони України залежно від особливостей технології вирощування. Це і обумовило напрям і задачі наших досліджень.

Умови та методика проведення досліджень

Експериментальні дослідження виконано протягом 2005–2007 рр. на полі навчально-дослідного господарства “Ювілейне” Полтавської державної аграрної академії, яке знаходиться у східностеповій зоні Полтавської області, що належить до Південно-східної частини Сумсько-Миргородського агроґрунтового району лівобережної лісостепової ґрунтово-кліматичної зони України.

Ґрунт дослідного поля представлений чорноземом опідзоленим важкосуглинковим на лесі, який характеризується зменшиним вмістом гумусу – 3,07…3,23%, рН_КCl – 5,7…6,8; гідролітична кислотність – 4,37…4,9 мг/екв.; сума поглинутих основ 24,2…29,7 мг/екв. на 100 г ґрунту; ступінь насичення ґрунтів основами 84…87%, вміст азоту сполук, що лужно гідролізуються – 8…11 мг, рухомих сполук фосфору і калію – відповідно 9…12 і 12…16 мг/100 г ґрунту. Глибина залягання ґрунтових вод – 20…22 м.

Клімат території, де розташоване дослідне поле, помірно-континентальний і характеризується нестійким зволоженням. За даними метеостанції, середньо-багаторічна температура повітря становить близько 7,0°С, кількість опадів –
510 мм зі значними відхиленнями в окремі роки і пори року. За період вегетації сільськогосподарських культур випадає в середньому 338 мм опадів, але їхній розподіл в часі нерівномірний. Погодні умови у роки проведення досліджень досить різнилися, що дозволило всебічно встановити реакцію сортів на фактори зовнішнього середовища.

За темою дисертаційної роботи проведено два польові досліди.

Дослід 1. Закономірності формування продуктивності та якості зерна сортів ячменю ярого пивоварного призначення залежно від мінерального живлення та норм висіву насіння. Схема досліду наведена в табл. 1.

Розмір облікової ділянки – 50 м². Повторність досліду – чотириразова, розміщення ділянок систематичне. Добрива вносили вручну під передпосівну культивацію згідно схеми досліду. Спосіб сівби – звичайний рядковий з шириною міжрядь 15 см. Збирали ячмінь прямим комбайнуванням шляхом суцільного обмолоту ділянок комбайном “ Sampo-500” за повної стиглості зерна.

Дослід 2. Формування продуктивності та якості зерна ячменю ярого залежно від фону мінерального живлення, норм висіву насіння та строків роздільного способу збирання. Схема досліду наведена в табл. 2.

Для проведення досліджень використано сорт Цезар. Розмір облікової ділянки – 50 м². Повторність досліду – чотириразова, розміщення ділянок систематичне. Добрива вносили вручну під передпосівну культивацію згідно схеми досліду. Спосіб сівби – звичайний рядковий із шириною міжрядь
15 см. Збирали ячмінь згідно схеми досліду роздільним способом у чотири строки комбайном “Sampo-500”.

Агротехніка в дослідах, окрім елементів технології, що вивчалися, загальноприйнята для даної зони. Попередником ячменю ярого була кукурудза на зерно.

Обліки, спостереження та аналізи в дослідах проводили згідно з загальноприйнятими методиками: фенологічні спостереження – за методикою Держсортовипробування з визначенням початку та повних фаз сходів, кущіння, виходу в трубку, колосіння, молочного стану, воскової і повної стиглості зерна; структуру врожайності – перед збиранням ячменю ярого в двох місцях ділянки відбиралися снопові зразки з площі 0,25 м²; у лабораторних умовах підраховували густоту стояння рослин, загальну і продуктивну кущистість, кількість зерен у колосі та масу зерна з одного колоса; облік урожайності – поділяночно методом суцільного обмолоту кожної ділянки з наступним перерахунком на 100% чистоту та 14% вологість.

Аналіз зерна проводили в сертифікованій лабораторії якості зерна Полтавської державної аграрної академії згідно з методиками визначення показників якості та Державних стандартів за такими показниками: маса 1000 зерен (ГОСТ 10842–89); натура (ГОСТ 10840–64); склоподібність (ГОСТ 10987–76); плівчастість (ДСТУ 3769–98); вміст білка в зерні (ГОСТ 10846–91); енергія проростання (ГОСТ 10968–88). Вміст екстрактивних речовин у зерні (ГОСТ 12136–77) визначали в Селекційно-генетичному інституті м. Одеса. Визначення вмісту солей важких металів у ґрунті та зерні ячменю ярого проводили в лабораторії Полтавського обласного проектно-технологічного центру охорони родючості ґрунтів і якості продукції методом атомно-адсорбційної спектрометрії.

Економічну оцінку результатів досліджень здійснювали згідно з технологічними картами та відповідними рекомендаціями на основі цін, що склалися на ринку в 2007 р.

Для визначення достовірності досліду і виявлення залежності між досліджуваними показниками отримані результати піддавали статистичній обробці дисперсійним і кореляційним методами.

Ріст та розвиток ячменю ярого залежно від агротехнічних заходів

Густота продуктивного стеблостою. Підрахунки кількості продуктивних стебел на 1 м² у ячменю ярого в наших дослідженнях показали, що цей показник значною мірою залежить від біологічних особливостей сорту, рівня мінерального живлення та норм висіву насіння.

У середньому за роки досліджень на формування кількості продуктивних стебел ячменю ярого найбільший вплив серед досліджуваних елементів технології мало внесення мінеральних добрив – відповідно 67,1%. Так, якщо у сорту Галактик у варіанті без удобрення залежно від норми висіву кількість продуктивних стебел на 1 м² в середньому за роки дослідження становила 299…398 шт., а на фоні Р₆₀К₆₀ – 361…450 шт., то за додаткового внесення N₃₀ рівень цього показника зріс на 22,4…27,8%. Подальше збільшення дози азотних добрив теж супроводжувалось збільшенням кількості продуктивних стебел – відповідно з N₆₀ на 36,7…39,1%, N₉₀ – на 54,8…66,5 і N₁₂₀ – на 58,9…75,7% в середньому за нормами висіву. Така ж закономірність спостерігалася і в сортів Цезар і Гетьман.

Сорт ячменю ярого Цезар в середньому формував більшу кількість продуктивних стебел порівняно з сортами Гетьман і Галактик. Так, якщо у сорту Цезар залежно від норм висіву насіння і рівня мінерального живлення на 1 м² у середньому за 2005–2007 рр. налічувалось від 312 до 688 шт. продуктивних стебел, то у сорту Гетьман – 303…657 шт., а у сорту Галактик – 299…668 шт.

Зі збільшенням норми висіву від 3 до 5 млн. схожих насінин на 1 га кількість продуктивних стебел в усіх досліджуваних сортів суттєво збільшувалася, проте подальше збільшення її до 6 і 7 млн. супроводжувалось зменшенням даного показника на всіх варіантах удобрення. Так, у сорту Цезар залежно від варіанту удобрення за норми висіву 5 млн. насінин/га формувалось 414…688 шт. продуктивних стебел, що на 102…197 і 4…15 шт. більше порівняно з мінімальною та максимальною нормами висіву.

Продуктивність колоса. Важливим показником структури врожайності є кількість зерен у колосі. Залежно від сорту, норм висіву насіння і рівня мінерального живлення цей показник був в межах від 11,6 до 19,3 шт.

Найбільша кількість зерен у колосі порівняно з іншими сортами була у сорту Гетьман на ділянках без внесення добрив і становила 17,9…19,3 шт., у сортів Цезар та Галактик – 16,3…17,7 та 15,0…16,0 шт.

Зі збільшенням норми висіву насіння від 3 до 7 млн. шт. насінин/га цей показник в усіх досліджуваних сортів суттєво зменшувався (залежно від рівня мінерального живлення від Р₆₀К₆₀ до N₁₂₀Р₆₀К₆₀), у сорту Цезар відповідно з 17,2…15,1 до 15,3…13,0 шт., або на 9,3…12,4%, у сорту Гетьман з 18,7…16,7 до 17,2…14,5 шт., або на 8,0…11,1%, у сорту Галактик з 15,3…13,6 шт. до 14,3…
11,6 шт., або на 6,5…14,1%.

Збільшення норм добрив також зменшувало кількість зерен у колосі досліджуваних сортів. Так, у сорту Цезар, порівняно з варіантом без добрив, збільшення рівня мінерального живлення від Р₆₀К₆₀ до N₁₂₀Р₆₀К₆₀ в середньому по нормах висіву зменшувало цей показник на 3,2…16,4%.

Із кількістю зерен у колосі тісно пов’язаний такий показник структури врожайності, як маса зерна одного колоса. Залежно від біологічних особливостей сорту, норм висіву насіння і фону удобрення маса зерен у колосі в середньому за варіантами і роками досліджень була на рівні 0,57…0,87 г. На формування цього показника, за результатами дисперсійного аналізу, найбільше впливала норма висіву насіння – 49,8%. Дещо меншим виявився вплив мінерального живлення (28,7%) та сортових особливостей (18,8%). Необхідно також відмітити перевагу сорту Гетьман, у якого маса зерна з одного колосу була найбільша – 0,76 г, тоді як у сортів Цезар і Галактик – на рівні 0,72…0,70 г.

За результатами розрахунків коефіцієнтів парної кореляції було встановлено тісні прямі зв’язки між масою зерна з колоса і кількістю зерен в ньому (r = 0,75), а також обернені між густотою продуктивного стеблостою, кількістю та масою зерен з колоса (r = -0,64 і -0,86).

Вплив мінеральних добрив, норм висіву насіння, строків та способів збирання на врожайність ячменю ярого

Урожайність сортів ячменю ярого залежно від фону мінерального живлення та норм висіву насіння. В середньому за 2005–2007 рр. серед досліджуваних сортів найбільш врожайним був сорт Гетьман. Залежно від рівня мінерального живлення та норми висіву насіння його середня врожайність в досліді становила 3,46 т/га, що на 0,20 т/га більше, ніж у сорту Цезар і на 0,31 т/га у Галактик (табл. 1).

За результатами досліджень внесення лише фосфорно-калійних добрив не вплинуло на зміну врожайності ячменю ярого порівняно з вирощуванням без внесення добрив. Так, залежно від сортових особливостей та норми висіву насіння врожайність збільшилась на 0,17…0,29 т/га (НІР ₀₅ = 0,30 т/га). За додаткового внесення азотних добрив у нормі N₃₀ урожайність істотно збільшилась у сорту Цезар на 0,43…0,60 т/га, або на 15,6…23,3%, Гетьман – на 0,61…0,78 (20,9…29,3) і Галактик – на 0,40…0,61 т/га (15,1…24,8%). Внесення N₆₀ також збільшувало врожайність сорту Цезар на 25,7…35,4%, Гетьман – на 33,1…41,2%, Галактик – на 29,2…40,2% порівняно з контролем. Найбільша врожайність у всіх досліджуваних сортів ячменю ярого була сформована за внесення мінеральних добрив із розрахунку N₉₀Р₆₀К₆₀. Такий рівень мінерального живлення забезпечив приріст врожайності залежно від сорту та норми висіву від 1,09 до 1,28 т/га, або на 39,1…51,4%. Зростання доз азотних добрив до N₁₂₀ порівняно з N₉₀ не мало переваг.

Залежно від норм висіву в середньому за фонами живлення в усіх сортів упродовж років досліджень максимальний рівень врожайності був сформований у варіантах, де висівали 5 і 6 млн. насінин/га. При цьому, необхідно також відмітити перевагу сорту Гетьман, у якого врожайність у цих варіантах була на рівні 3,61…3,65 т/га, порівняно з 3,22…3,32 і 3,38…3,51 т/га у сортів Галактик і Цезар. Подальше збільшення норми висіву до 7 млн. насінин/га зменшувало рівень врожайності в усіх сортів у середньому за фонами живлення на 0,07…0,18 т/га.