Пархуць Формування продуктивності квасолі звичайної залежно від технологічних прийомів вирощування в умовах Лісостепу західного

Краткое содержание

Наукові основи формування продуктивності квасолі звичайної (Огляд літератури)

Зроблено аналіз існуючих технологічних прийомів вирощування квасолі звичайної, особливостей удобрення, способів сівби та норм висіву, оптимальних параметрів структури урожаю, а також оброблення насіння штамами бульбочкових бактерій, мікроелементами і біостимуляторами росту.

                Розглянуто проблеми, пов’язані з розширенням посівних площ квасолі звичайної в умовах Лісостепу західного, обґрунтовано необхідність детальнішого вивчення питань пов’язаних з технологічними прийомами її вирощування.

Умови та методика досліджень

Дослідження проводили впродовж 2002-2004 років на дослідному полі кафедри рослинництва і луківництва Львівського державного аграрного університету в м. Дубляни Жовківського району Львівської області в зоні Лісостепу західного.

Досліди були закладені на темно-сірому опідзоленому грубопилуватому легкосуглинковому ґрунті, який характеризується такими показниками: гумусно-елювіальний горизонт товщиною 0 – 40 см, вміст гумусу в орному шарі (за І. В. Тюріним) – 2,6 %, реакція ґрунтового розчину близька до нейтральної (рН сольової витяжки 6,2), вміст легкогідролізованого азоту (за І. В. Тюріним, М. М. Кононовою) 56 мг, рухомого фосфору і обмінного калію (за Ф. В. Чиріковим) відповідно 80 мг і 95 мг на 1 кг ґрунту. Вміст рухомих форм мікроелементів в гумусно-елювіальному горизонті (за Я. В. Пейве, Г. Я. Рінкісом) наступний: бору – 0,64 мг/кг, молібдену – 0,15 мг/кг, цинку – 1,37 мг/кг, кобальту – 1,18 мг/кг ґрунту.

                Польові експериментальні дослідження проводили у двох дослідах. Облікова площа кожного варіанта становила 20 м².