Когут І.М. Формування урожаю, якості зерна і насіння озимої пшениці при використанні олійних культур як попередників в умовах південного Степу

Краткое содержание

Стан вивченості питання

Аналіз наукової літератури по проблемі вирощування озимої пшениці після різних попередників проведено на підставі аналізу 232 літературних джерел. Як загальний висновок визначено недостатність наукових розробок, розбіжність висновків окремих авторів та наявність „білих плям” по вищезгаданим питанням на фоні широкого використання у виробництві олійних культур в якості попередників озимої пшениці.

Ґрунтово-кліматичні умови місця проведення досліджень

Досліди закладали на дослідному полі навчально-дослідного господарства ім. А.В. Трофімова Одеського державного аграрного університету. Землі господарства розміщені на еродованому водороздільному плато, яке розташоване між прибережно-чорноморським сухим лиманом і балково-річною системою річки Барабой і представлена широкохвилястим та водно-ерозійним типом рельєфу. Ґрунтові води знаходяться на глибині від 5 до 20 метрів між лесоподібними відкладами і підстилаючими їх глинами. Вони не мають зв'язку з поверхнею і не впливають на формування ґрунтового покриву. За механічним складом та фізичними властивостями ґрунт дослідної ділянки характеризується відносною однорідністю, який можна віднести до мулувато-крупнопилуватих важких суглинків. Реакція ґрунтового розчину нейтральна (рН біля 7,0). Вміст гумусу в шарі 0 - 20 см складає 3,54 %. Валовий запас поживних речовин в метровому шарі ґрунту достатньо високий: азоту – 100-150 тонн на гектар, фосфору - біля 150 тонн і калію – біля 300 тонн.

Метеорологічні умови в роки проведення досліджень були типовими для південного регіону України з незначними коливаннями температури по роках досліджень. Вологозабезпеченість мала значну амплітуду коливань як в більшу, так і в меншу сторону. Так, річна сума опадів 2005-2006 та 2007-2008 с.-г. років майже на 100 мм і більше перевищувала середньобагаторічні показники, хоча не завжди вищезгадана волога рівномірно розподілялася по місяцям. Наприклад, за осінній період 2007 року випало опадів в два рази більше норми (199,9 мм). Це призвело до більш посиленого кущіння та розвитку кореневої системи дослідної культури.

Погодні, умови 2006-2007 с.-г. року були мало сприятливі для росту та розвитку рослин озимої пшениці з-за дефіциту вологи під час всього періоду вегетації.  21,2 мм у першій декаді та 16,8 мм опадів у третій декаді вересня ледве вистачило для отримання сходів дослідної культури. 6,3 мм (менше 30% середньобагаторчних даних) дощу у жовтні не сприяли інтенсивному розвитку сходів, що стало причиною входу "в зиму" недорозвинутих рослин. Зимовий період цього року відзначався аномально теплою погодою, з великим недобором опадів, кількість яких складала 56-92 мм (49-70% сезонної норми). Снігове покриття було відсутнє, часом мала місце вітряна погода. Навіть при значному недоборі опадів пшениця вегетувала майже весь зимовий період.

Методика і агротехніка досліджень

Дослідження по впливу олійних культур як попередників на врожайність та якість продукції озимої пшениці було проведено в 2005 – 2008 с.-г. рр. Основною метою наших досліджень було всебічне вивчення впливу різних олійних культур на екологічні фактори життя рослин, а також на ріст, розвиток, продуктивність та якість врожаю послідуючої озимої пшениці в південній степовій зоні України на суходолі.

Для реалізації поставлених задач нами було закладено два досліди:

І. Із вивчення впливу олійних попередників на екологічні фактори життя рослин, темпи росту і розвитку, продуктивність та якість врожаю послідуючої озимої пшениці. Дослідження у вищезгаданому напрямку проводилися протягом 2005-2006 – 2007-2008 сільськогосподарських років. Дослід включав у себе два сорти озимої пшениці – Альбатрос одеський та Ніконія. Попередниками озимої пшениці були 9 олійних культур, а для порівняння використовували озиму пшеницю, горох та чорний пар. Сівбу проводили сівалкою СЗ-3,6 в оптимальні для зони строки з розрахунку 4,5 млн. схожих насінин на 1 га. Довжина ділянки складала 100 м, ширина ділянки була різною, площа –  не менше 360 м², облікова площа становила 200 м². Таким чином, дослід складався із 24 варіантів і був розміщений на 72 ділянках, 3-х разова повторність.

ІІ. Із вивчення впливу попередників на врожайні властивості насіння озимої пшениці. Дослідження проводилися протягом 2006-2007 та 2007-2008 сільськогосподарських років. В досліді використовували лише один сорт озимої пшениці – Ніконія, який висівали по горохо-вівсяній суміші. Загальна площа ділянки 60 м², облікова – 40 м². Дослідження проводились за 4-х разової повторності. Дослід складався із 12 варіантів і був розміщений на 48 ділянках.

Польові досліди супроводжувалися різноманітними супутніми дослідженнями, без яких неможливо глибоко зрозуміти явища, що вивчаються, виявити механізм дії на насіння й рослини тих чи інших факторів та обґрунтувати окремі результати: польову вологість ґрунту визначали ваговим методом; визначення забур’яненості посівів проводили кількісним методом; біологічну активність ґрунту вивчали за ступенем розкладання лляної тканини методом аплікації у шарі ґрунту; визначення вологості рослинного матеріалу робили термоваговим методом; вміст білка в зерні – за методикою К'єльдаля; автолітичну активність зерна за "числом падіння" – методика Харберта – Пертена;  якість клейковини визначали за сукупністю її фізичних властивостей за допомогою приладу ВДК-1; силу борошна на альвеографі; результати досліджень обробляли, використовуючи сучасні методи статистики; розрахунок біоенергетичної оцінки вирощування культури проводили по методиці, описаній в літературі з технологій виробництва продукції рослинництва.