Хмиз В.Т. Способи добору клонів картоплі та їх ефективність в умовах західного Лісостепу України

Краткое содержание

ПРОБЛЕМИ ВИРОЩУВАННЯ ВИСОКОПРОДУКТИВНОГО НАСІННЄВОГО МАТЕРІАЛУ КАРТОПЛІ (Огляд наукової літератури)

В розділі наведені літературні дані, які розкривають стан і проблеми отримання високоякісного насіннєвого матеріалу картоплі, а також проводиться їх аналіз з позицій обґрунтування необхідності виконання досліджень за темою дисертаційної роботи. Висвітлюється значення сорту в насінництві, особливо з точки зору стійкості їх проти поширених в зоні хвороб (вірусних, фітофторозу), адаптивної здатності, а також використання методів для отримання здорового, високопродуктивного насіннєвого матеріалу.

УМОВИ, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

Дослідження проводили впродовж 1996-2000, pp. на дослідному полі кафедри генетики, селекції та захисту рослин Львівського державного аграрного університету. Зона західного Лісостепу України характеризується помірно-континентальним кліматом. Весна і початок літа 1996 р. мали підвищену температуру повітря при нерівномірному випаданні дощів. В подальшому температура була близькою до норми, а опадів менше (червень, липень). Період вегетації 1997 р. характеризувався близькою до середньої багаторічної температурою повітря (відхилення - 0,6 - +0,8^о С) та випаданням значних дощів (травень, липень). За кількістю опадів період вегетації 1998 р. був досить вологий при підвищеній температурі повітря, що особливо сприяло накопиченню урожаю картоплі, але поряд з цим і розвитку фітофторозу. Аналогічне відноситься і до метеорологічних умов 1999 р. Особливістю 2000 р. є менша (за винятком липня) кількість опадів при відносно високій температурі повітря особливо в травні (+4,6⁰С до середньої багаторічної) і вересні (+6,⁰С). Тобто, умови цього року були не досить сприятливими для картоплі.

Ґрунти дослідного поля темно-сірі опідзолені, за механічним складом легкосуглинкові. Вміст гумусу (за Тюріним) складає 2,84%, легкогідролізовано-го азоту (за Корнфілдом) 15,4 мг на 100 г ґрунту, рухомого фосфору 10,3 мг на 100 г ґрунту, обмінного калію (за Чіріковим) - 14,1 мг на 100 г ґрунту, реакція ґрунтового середовища близька до нейтральної. Тобто, ґрунтові умови можуть забезпечувати формування високого урожаю картоплі.

Вихідним матеріалом у дослідженні використані сорти: середньоранній Студент і середньостиглі Західна, Слава.

Експерименти виконані за загальноприйнятими в картоплярстві методиками. Добір клонів здійснювали в розсаднику розмноження та добору клонів. В процесі вегетації виконували всі заходи з підтримання матеріалу у здоровому стані. Відібрані клони групували за кількістю бульб: малобульбові (МК)-6-8 бульб/кущ, середньобульбові (СК)-9-14, багатобульбові (БК)-15-20. В кожному варіанті випробовували 25 клонів. Формування розсадника випробування клонів, обліки, спостереження, насінницькі заходи здійснювали згідно прийнятих методик. Подальше вивчення насіннєвого матеріалу проводили методом накладання. Ділянки 4 рядкові по 25 рослин в чотириразовій повторності. Крім візуальної оцінки ураження рослин вірусними хворобами визначали наявність вірусів у прихованому стані з використанням крапельної серодіагностики. Результати досліджень обробляли з використанням методу дисперсійного аналізу.

ВПЛИВ РІЗНИХ ЗА КІЛЬКІСТЮ БУЛЬБ КЛОНІВ НА РІСТ, РОЗВИТОК

ОТРИМАНИХ ВІД НИХ РОСЛИН

Одержані дані свідчать, що у всіх сортів ріст і розвиток рослин у розсаднику їх вирощування відбувався інтенсивніше у варіанті з використанням для садіння багатобульбових клонів. Особливо це стосується початкового росту (садіння-сходи) і формування надземної частини рослин (сходи-бутонізація). Наприклад, у сортів Студент, Слава тривалість цих періодів у багатобульбових клонів відповідно була меншою при першому обліку на 6,7 і 7,7 порівняно з малобульбовими, а при другому - 9,3 і 8,7 днів. Біологічна особливість сорту Західна проявилась у дещо менших темпах росту і розвитку рослин. Різниця між матеріалом від великобульбових і малобульбових клонів відповідно по обліках у нього склала 7,0 і 6,0 днів. Наприкінці вегетації ці відмінності дещо зменшились у всіх сортів. Швидкість розвитку рослин від багатобульбових клонів на 5 днів перевищувала вираження ознаки у рослин від малобульбових клонів. Виходячи з даних, отриманих різними авторами, це явище можна пояснити  вищою життєздатністю матеріалу від великобульбових клонів через наявність порівняно більшої кількості поживних і фізіологічно активних речовин

         Аналогічне і навіть в кількісному відношенні спостерігається в матеріалі інших розсадників.

Дані висоти рослин в розсаднику випробування клонів свідчать про переважаюче вираження властивості у багатобульбових клонів. У сорту Студент порівнюючи з матеріалом від малобульбових клонів в середньому за три роки ця перевага склала 10 см, у сорту Слава - 13, а Західна - 12. В матеріалі сорту Слава в 1998 р. висота рослин від багатобульбових клонів була на 20 см більшою, порівнюючи з малобульбовими. Абсолютне значення склало відповідно 79 і 59 см.

Дещо менша різниця у висоті рослин від різних за кількістю бульб клонів виявлена в матеріалі розсадника супер-супереліти і практично відсутня в супереліті. Отже, в процесі репродукування перевага у висоті рослин від багатобульбових клонів втрачається.

Результати підрахунку кількості стебел у кущі рослин розсадника випробування клонів свідчить про перевагу матеріалу від багатобульбових клонів. За 1996 - 1998 pp. сорти Студент і Західна мали на 0,5 стебла/кущ більше у рослин від багатобульбових клонів порівняно з малобульбовими. У сорту Слава ця різниця склала 0,6 стебла/кущ. В матеріалі супер-супереліти позитивний вплив на стеблоутворюючу здатність багатобульбових клонів знижується, а іноді навіть має від'ємне значення. Хоча, наприклад, у сорту Слава в 1998 р. різниця була 0,5 стебла/кущ на користь багатобульбових клонів.

Дані підсумовуючого показника, який включає: ураження рослин хворобами, ступінь їх розвитку, вирівняність, типовість свідчать, що частка матеріалу з найвищим балом п'ять від багатобульбових клонів складала за 1996 - 1998 pp. через два тижні після сходів 53,2-78,1 %, тоді як серед потомків від малобульбових клонів вона була 48,3 - 62,1 %. Ще більша різниця між добором клонів за кількістю бульб мала місце під час другого обліку (в період масового квітування). Серед матеріалу від багатобульбових клонів рослин з балом п'ять було 70,2-78,9%, а малобульбових - 51,1-62,1. І в протилежність викладеному рослин з комплексним балом два серед матеріалу багатобульбових клонів практично не було, а частка їх серед потомства малобульбових клонів складала при першому обліку 3,2-5,6%, а другому-2,5-8,2.

Слід відмітити значний вплив на вираження підсумовуючого показника біологічних особливостей сортів, залучених в дослідження та метеорологічних умов року. Наприклад, найвищий підсумовуючий бал серед потомків багатобульбових клонів при першій оцінці в 1996 р. мали 71,6 % рослин сорту Студент, 70,1 - Слава і 67,1 - Західна. У 1997 р. частка такого матеріалу відповідно була: 75,1; 68,2; 53,2 %.

УРОЖАЙНІСТЬ НАСІННЄВОГО МАТЕРІАЛУ ТА ЇЇ СКЛАДОВІ ВІД РІЗНИХ ЗА КІЛЬКІСТЮ БУЛЬБ КЛОНІВ

Характеристика клонового матеріалу, залучених у дослідження сортів, за кількістю бульб, урожайністю. Підрахунки кількості бульб у клонів, що добирались, свідчать про їх багатобульбовість у всіх сортів. Частка кущів, у яких нараховувалось 15 бульб і більше складала у сорту Студент-52%, Слава-50, Західна-58. Найбільше малобульбових клонів (8 шт./кущ і менше) відібрано у сорту Західна - 27 %, найменше - Слава (19%). Середня кількість бульб у кущах, які добирали для випробування в клоновому розсаднику склала у сорту Західна-18,4 шт., Слава- 17,3, Студент- 16,7.

Товарних бульб відповідно було  14,5;  12,8; 13,1шт., а середня маса товарної бульби — 100, 71, 64 г. Найбільший середній урожай з куща мали клони сорту Західна – 1185 г, найменший - Слава (850 г). У сорту Студент він складав 900 г/кущ.

Урожайність розсадника випробування клонів. Найвища урожайність цього матеріалу у всіх сортів була у матеріалі від багатобульбових клонів. Порівняно з малобульбовими вона переважала на 75,3-102,7 ц/га.

Біологічна особливість сортів проявлялась у відмінності урожайності матеріалу розсадника. Наприклад, у 1996 р. різниця урожайності між потомками від велико- і малобульбових клонів складала у сортів: Студент - 79,8; Слава - 91,2; Західна - 58,2 ц/га. Певний вплив на вираження ознаки має також метеорологічний комплекс, бо у 1998 р. ця різниця відповідно була: 109,2; 61,6; 134,3 ц/га. Слід зазначити істотність отриманих даних як  від багато-, так і середньобульбових клонів порівняно з малобульбовими.

Урожайність супер-супереліти від різних за кількістю бульб клонів. Результатами досліджень встановлена істотна перевага за врожайністю матеріалу розсадника від багато-, середньобульбових клонів, порівняно з малобульбовими.

Найкраще реагує на добір багатобульбових клонів сорт Західна. Перевага прояву ознаки від багатобульбових клонів у нього склала третину, порівнюючи з малобульбовими. Встановлений також вплив на вираження властивості метеорологічного комплексу. В цілому найвище значення різниці в урожайності відмічено в 1998 p., дещо менше -1997 і найменше -1999 р. Водночас, порівнюючи отримані дані розсадників випробування клонів і супер-супереліти, слід відмітити, що за дуже рідким винятком (1997 р. матеріал від середньобульбових клонів сортів Студент і Західна і 1998 р. потомство великобульбових клонів сорту Слава) абсолютне значення різниці врожайності було більшим у розсаднику випробування клонів. Тобто, уже в перший рік розмноження клонового матеріалу перевага врожайності від добору клонів із більшою кількістю бульб дещо втрачається.

Урожайність супереліти залежно від кількості бульб в клоні. Аналіз урожайності матеріалу другого року розмноження клонів (супереліта) свідчить про істотну перевагу варіантів з добором велико-і середньобульбових клонів порівняно з малобульбовими. Найменша позитивна реакція на спосіб добору клонів відмічена в 2000 р. (табл. 1). Серед сортів найвища різниця у вираженні ознаки виявлено у сорту Західна. Наприклад, в розсаднику супереліти, в середньому за три роки різниця в урожайності у нащадків багато- і малобульбових клонів коливалася від 25,9 ц/га до 37,1 ц/га у сорту  Студент,  28,1 ц/га – 57,9 ц/га - сорту Західна і 13,2 ц/га – 29,4 ц/га сорту Слава.

Виходячи з цього, можна констатувати, що при виборі клонів суттєве значення має біологічна особливість сорту.