Сафонова Т.В. Вдосконалення методів оцінки гібридів шовковичного шовкопряда в умовах України

Краткое содержание

Експериментальна оцінка біоматеріалу щодо отримання перспективних гібридних комбінацій та їх випробування за стандартною методикою

Забезпечення шовківництва України новими високопродуктивними гібридами проводиться в напрямку суттєвого підвищення їх біологічних та технологічних показників, тому є актуальним створення порід-компонентів гібридів шовковичного шовкопряда з високим генетичним потенціалом шовкової продуктивності та його стабільною реалізацією.

Вивчення комбінаційної здатності порід-компонентів. Метою роботи було оцінювання загальної та специфичної комбінаційної здатності (ЗКЗ та СКЗ відповідно) деяких показників шовковичного шовкопряда перспективних українських та болгарських порід.

За результатами вигодівель виділилися гібридні комбінації за участі порід Укр. 20 та Враца 52, які характеризувалися високим рівнем маси кокона 2,6 –2,68 г, а за життєздатністю гусениць – за участі Враци 54, яким притаманні також високі показники урожаю коконів – 6,14 – 6,16 кг с 1 г гусениць. Не зважаючи на деяке зниження життєздатності гібридів за участі Укр. 20 та Враца 52 (75,6 – 84,0 %), вони мають високий урожай коконів – 5,3–6,01 кг.

ЗКЗ у досліджуваних порід у більшості випадків була середньою (табл. 2).

Таблиця 2

Результати оцінки загальної та специфічної комбінаційної здатності порід шовковичного шовкопряда

Породи          Життєздатність гусениць, %          Маса кокона,  г         Сортові кокони,  %  Урожай коконів,  кг       

            ефект Рівень показника      ефект  Рівень показника      ефект рівень показника      ефект Рівень показника     

Загальна комбінаційна здатність  

Укр. 20           1,869   С         0,050   В         1,931   С         –0,023 С        

Укр. 21           –1,091 С         –0,062 Н         –3,365 Н         –0,350 Н        

Враца 52        –2,854 Н         0,008   С         –0,441 С         –0,080 С        

Враца 54        2,076   С         0,004   С         1,874   С         0,452   В        

НСР (05)        2,124   0,039   2,470   0,139  

Специфічна комбінаційна здатність        

Укр. 20           11,941 С         0,000   С         0,451   Н         0,073   С        

Укр. 21           1,011   С         0,002   С         –0,518 Н         –0,002 Н        

Враца 52        0,399   С         0,003   С         5,985   С         0,018   С        

Враца 54        –0,913 Н         0,004   С         14,150 С         0,003   С        

Нижня межа  0,3518 0,00026           0,5657 0,0026

Верхня межа 12,656 0,00916           20,4192           0,0936

Однак за показником урожаю коконів Враца 54 характеризувалася високою комбінаційною здатністю (0,452 при НСР (05)=0,139), а порода Укр. 20 виділилася за масою кокона (ефект ЗКЗ 0,05).

За СКЗ серед порід відзначилася Враца 52, яка мала за всіма показниками середній рівень. Іншим породам за деякими показниками були притаманні низькі СКЗ.

Аналіз проведених досліджень показав, що серед українських порід за оцінкою ЗКЗ та СКЗ виділилася порода Укр. 20, а серед болгарських – Враца 54.

Ураховуючи отримані дані, рівень їх біологічних показників та продуктивність, було створено 20 гібридних комбінацій для станційного випробування.

Станційне випробування перспективних гібридів. Упродовж весни 1998 року проводили станційне випробування перспективних гібридів української селекції, які оцінювали за біологічними та технологічними ознаками згідно з загальноприйнятою методикою (Методика державного випробування… , 1997).

Аналіз кореляційного взаємозв’язку показників виявив наявність високої залежності між життєздатністю та урожаєм коконів (r=0,79 при Р<0,01), урожаями коконів та шовку-сирцю (r=0,91 при Р<0,01), яка має велике практичне значення.

Результати оцінки гібридів за комплексом показників дали можливість виявити найкращі гібридні комбінації, які перевищували районований стандарт та інші гібриди.

Таким чином, для подальшого випробування були використані гібриди Укр. 20 ґ Укр. 19, Мер. 8 ґ Укр. 21 та їх зворотні комбінації.

Новий підхід до випробування та оцінки гібридів шовковичного шовкопряда

Одним із основних завдань, які стоять перед сучасним шовківництвом, є розробка та вдосконалення методів селекційно-племінної роботи з метою створення нових високопродуктивних порід та гібридів шовковичного шовкопряда. При цьому велике значення має контроль якості одержаного біоматеріалу, де провідне місце займає життєздатність (Злотин, 1982; Головко, Чепурная, Злотин, 1995; Ляшенко, 2001).

Для об'єктивності оцінки культур шовковичного шовкопряда за даним показником ми використовували індекс загальної життєздатності (Злотин, Чепурная, 1994), враховуючи життєздатність практично на всіх стадіях онтогенезу комах.

З метою підвищення об'єктивності оцінки якості гібридів ми пропонуємо змінити підхід до методики станційного та Державного випробувань. На нашу думку, необхідно проводити вигодівлі паралельно на двох фонах: оптимальному і песимальному, що більше відповідає культивуванню шовковичного шовкопряда в умовах виробництва. Це дозволяє більш чітко диференціювати гібриди та показати характер реакції генотипів на нестабільні умови середовища. У зв'язку з цим була проведена експериментальна робота щодо вивчення впливу сезону та агрофону вигодівель на біологічні та технологічні показники гібридів та їх порід-компонентів.

Динаміка біологічних показників шовковичного шовкопряда залежно від сезону вигодівель. Мета нашої роботи – вивчення життєздатності гусениць, маси коконної оболонки та шовконосності живих коконів низки порід місцевої селекції і гібридів, створених на їх основі, у різні сезони вигодівель та методів добору перспективних культур.

На дослідному матеріалі була перевірена дія принципу гетерогенного схрещування: чи доцільно застосовувати підбір порід-компонентів для схрещувань щодо крайніх значень коефіцієнтів варіації їх ознак з метою одержання стабільних показників, незалежно від сезону вигодівель.

У ході експерименту використовували коефіцієнт варіації, який дозволяє порівняти мінливість досліджуваних ознак і визначити ступінь впливу сезону на показники.

Дані експерименту щодо вивчення впливу сезону вигодівель на біологічні показники порід шовковичного шовкопряда наведені в табл. 3.

Таблиця 3

Вплив сезону вигодівель на динаміку біологічних показників порід шовковичного шовкопряда (середнє за 1999–2000 рр.).

Породи          Життєздатність гусениць, %          Маса коконної оболонки, мг          Шовконосність живих коконів, %    

            Весна  Літо    V, %    Весна  Літо    V, %    Весна  Літо    V, %   

Мер. 6 90,1     72,4     14,0     457      390      18,4     22,1     20,2     7,4      

Мер. 7 91,6     78,0     11,6     458      387      9,2       22,0     20,5     6,1      

Мер. 8 92,9     68,8     16,9     441      368      11,3     22,5     21,3     9,6      

Укр. 19           94,8     86,9     5,6       465      378      12,5     23,2     21,2     6,9      

Укр. 20           90,9     74,2     11,4     455      394      9,8       22,7     22,1     8,3      

Укр. 21           93,0     83,6     6,3       478      419      10,5     22,9     22,4     4,5      

НСР (05)        5,08     6,02                 23,6     20,5                 1,42     1,24                

У результаті досліджень установлено, що в літні сезони в усіх вивчених порід шовковичного шовкопряда життєздатність гусениць, маса коконної оболонки і шовконосність живих коконів суттєво знижувалися. Це, очевидно, пов'язано з погіршенням кормової якості листя шовковиці, що характерно для літнього вигодівельного періоду. Проте зміна показників шовковичного шовкопряда під впливом сезонів вигодівель залежала від генотипу порід.

Так, за життєздатністю гусениць найменші коефіцієнти варіації: 5,6 і 6,3 % – мають породи Укр. 19 і Укр. 21 відповідно. Найбільша мінливість даного показника під впливом сезону спостерігалася в породи Мер. 8.

Щодо маси коконної оболонки, то найбільш чутливою до дії сезонного фактора була порода Мер. 6, найменш – породи Мер. 7 і Укр. 20.

За шовконосністю живих коконів найбільше варіювання встановлено в Мер. 8 і Укр. 20. Найменше сезон вигодівлі вплинув на породи Укр. 21 і Мер. 7 (коефіцієнти варіації відповідно 4,5 та 6,1 %).

У табл. 4 наведена характеристика гібридів за основними біологічними показниками (середнє значення по сезонам 1999–2000 рр.).

За життєздатністю найбільш пристосованим до мінливих умов середовища виявився гібрид Укр. 21 ґ Мер. 8, коефіцієнт варіації 6,7 %; найменше сезонний фактор впливає на гібрид Мер. 6 ґ Мер. 7 (коефіцієнт варіації 10,5 %).

За масою коконної оболонки найменше підлягають варіюванню гібриди Укр. 19 ґ Укр. 20 і Мер. 6 ґ Мер. 7 (коефіцієнти варіації відповідно 8,6 та 6,6 %).