Гиль М.І. Генетичний аналіз полігенно обумовлених та поліморфних ознак худоби молочних порід

Краткое содержание

Науково-господарські дослідження проведені впродовж 1999-2007 років на чистопородній племінній худобі української червоної молочної (УЧМ), української чорно-рябої молочної (УЧРМ), червоної степової (ЧС), англерської (А) порід СЗАТ «Колос», «ПР ДП «Степове» Миколаївської, ПОК «Зоря» Херсонської, ДП ДГ “Червоний шахтар” Дніпропетровської областей, чорно-рябої голштинської (Г) АТЗТ «Агро-Союз» Дніпропетровської, симентальської (С) ПР ТОВ «АК «Васильки» Миколаївської областей та помісній з різною часткою спадковості ДП ДГ «Еліта» Миколаївської, ДПЗ “Чумаки” та “Любомирівка” Дніпропетровської областей. Тварини червоної степової породи належать до 10 заводських ліній – Андалуза ОМН-324, Візита КГН-26, Веселого ЗАН-45, Златоуста ДН-29, Зевса ЗАН-10, Казбека ЗАН-60, Курая ЗАН-6, Ладного КМН-179, Рибака ЗАН-39, Фукса ЗАН-11 і двох зональних типів – дніпропетровського (ДЗТ) та запорізького (ЗЗТ). Голштинська худоба представлена п’ятьма генеалогічними лініями – 1427381.62 Чіфа, 352790.79 Старбака, 1667366.74 Белла, 1650414.73 Валіанта, 1491007.65 Елевейшна, а українська червона молочна порода – жирномолочним (УЧМжт) і голштинізованим (УЧМгт) заводськими типами.

Досліджували ознаки екстер’єру, конституції та молочної продуктивності корів, їх живу масу, еритроцитарні антигени, поліморфні структури білків сироватки крові та структурні гени. Всього для досліджень задіяно 15197 голів худоби. Годівля та утримання тварин у всіх групах відповідало нормам ВІТу. Раціони складали з урахуванням породи, віку, живої маси і фізіологічного стану. Схему та етапи досліджень наведено на рис.1.

На першому етапі досліджували продуктивність худоби молочного і комбінованого напрямку продуктивності згідно з методикою Н.А.Плохинского (1960); визначали особливості мінливості молочної продуктивності чистопородних тварин порівняно з показниками всього врахованого поголів’я та з її генетичним потенціалом, розрахованим на підставі селекційного індексу (СІ) Н.А.Кравченка (1953, 1964). Реалізацію спадкового потенціалу оцінювали порівняно з експериментальними даними величин асимптот за моделями Мак-Міллана (1989), Мак-Неллі (1971) та Т.Бріджеса (1986). Силу впливу факторів (генотип, генерація – Д, М, ММ, МБ, рівень продуктивності – «плюс-варіанти» та «мінус-варіанти») на молочну продуктивність визначали з використанням трьохфакторного дисперсійного аналізу за допомогою пакету програм STATISTICA (1999).