Ковальчук Т.І. Господарсько корисні та біологічні ознаки корів різних генотипів новостворених молочних порід інтенсивного типу

Краткое содержание

Експериментальна частина роботи виконана на 117 коровах-первістках племзаводу української чорно-рябої та 77- племрепродуктора української червоно-рябої молочних порід ПАФ „Єрчики” Житомирської області протягом 2001-2005 рр.

За останні роки надій по молочному стаду агрофірми складає 4500-5000 кг молока, корів селекційного ядра-понад 7000 кг. На середньорічну корову тут заготовляють 55-60 ц кормових одиниць при протеїновому забезпеченні 105-110 г на кормову одиницю.

Молочне стадо ПАФ „Єрчики” формувалось шляхом завозу молодняку з кращих племінних заводів і репродукторів держави з наступним використанням на маточному поголів'ї чистопородних бугаїв- плідників голштинської породи. Частка спадковості голштинів у тварин чорно-рябої породи складає 72%, червоно-рябої – 64%. Керування селекційними і технологічними процесами здійснюється через впроваджену автоматичну інформаційну  систему „ОРСЕК”.

Дослідження по темі дисертації здійснено за схемою, яка наведена на рисунку 1.

Групування корів за генотипом проводили за часткою спадковості голштинської породи: I група -1/2, II-3/4, III-7/8 - кровні.

Особливості екстер’єру і конституції тварин, їх живу масу вивчали за загальновизнаними методиками  шляхом взяття лінійних промірів, зважування тварин на 2-3 місяці лактації та обчислення індексів будови тіла. Габаритні розміри тіла визначали за Вінничуком Д.Т. та ін. (1994), екстер'єрно-конституціональний індекс – за Шалімовим М.О (1996), масо-метричний коефіцієнт (ММК) визначали за Вінничуком Д.Т. та ін. (1991), та індекс ейрисомії - лептосомії (ІЕЛ) за Замятіним М.М. (1946).

Молочну продуктивність за 1 лактацію досліджували за  тривалістю лактації, надоєм за 305 днів або скорочену лактацію ( не менше 240 днів) шляхом проведення контрольних доїнь три рази в місяць з одночасним визначенням у добових зразках молока вмісту жиру і білка (%) на приладі „Екомілк КАМ-98.2А”, вміст сухої речовини в молоці і сухого знежиреного молочного залишку, лактози та мінеральних речовин – щомісячно, розрахунковим способом за формулою М.І. Книги (1967) (цит. по Барабанщикову Н.В., (1970). Щільність молока визачали за допомогою лактоденсиметра в (г/см³), в добовій пробі одночасно з визначенням жирно- і білковомолочності. Відносну молочність корів розраховували шляхом ділення  надою молока 4%-ї жирності за 305 днів лактації на 100 кг їх живої маси.

Для характеристики лактаційних кривих піддослідних корів використовували показник повноцінності лактації (ППЛ), який розраховували за формулою В.Б. Веселовського (1930), та коефіцієнт постійності лактації (КПЛ) - за И.Иоганссоном і А.Ханссоном (1965). Чотири типи лактаційної діяльності корів вивчали за А.С. Емельяновим (1953).

Морфологічні та функціональні особливості корів різних генотипів досліджували на 2-3 місяцях лактації за методикою Латвійської с.-г. академії (1970).

Відтворну здатність корів вивчали за віком 1-го отелення, тривалістю сервіс - періоду (СП), тільності (Т) після першого осіменіння, періоду запуску (ПЗ), міжотельного періоду (МОП) та коефіцієнтом відтворної здатності (КВЗ) за Д.Т.Вінничуком (1970).

Забійні і м’ясні якості корів в межах зазначених порід і генотипів вивчали за методикою ВІТа (2002). Радіаційну забрудненість тканин (м’язова, кісткова) визначали за допомогою гамма-радіометра РУГ-91 „Адані” (1992).

Клінічний стан корів вивчали шляхом дослідження частоти дихання і пульсу та температури тіла в липні місяці о 6 годині ранку та 12 годині дня.

Біохімічний і морфологічний склад крові  корів досліджували на другому, п’ятому та восьмому місяцях лактації за загальновизнаними методиками.