Шаламай Л.П. Продуктивність і племінна цінність асканійських кросбредних баранів, одержаних різними методами підбору : Шаламай Л.П. Производительность и племенная ценность асканийских кроссбредных баранов, полученных разными методами подбора

Краткое содержание

Піддослідних баранів-плідників і їхнє потомство, утримували в однакових умовах годівлі та догляду. Річний рівень годівлі овець  селекційного стада на протязі 1984-1997 рр. за поживністю становив 6,1-7,2 ц кормових одиниць.

Інбредних та аутбредних баранів-плідників оцінено за походженням, вивчено їх відтворювальну здатність і продуктивність за весь період використання.

Дослідних вівцематок оцінено за віковим складом та типом походження, визначено їх продуктивність у 14-місячному віці.

Відтворювальну здатність баранів вивчено за об’ємом еякуляту та активністю сперміїв, вівцематок - за показниками їх заплідню-вальної здатності і багатоплідності.

Інтенсивність відбору потомства, одержаного від інбредних та аутбредних баранів-плідників, визначено шляхом обліку кількості відібраного молодняку при народженні, відлученні та в 14-місячному віці.

Живу масу баранів-плідників та їхнього потомства визначено шляхом індивідуального зважування при народженні, відлученні, у 14-місячному віці і кожного наступного року під час бонітування.

Настриг вовни баранів-плідників, вівцематок та їх потомків визначено шляхом індивідуального обліку з точністю до 0,1 кг, оцінку рун проведено за 5-бальною шкалою.

Фізико-технічні властивості вовни баранів-плідників вивчено на зразках, відібраних на боці за методикою ВІТа (1958, 1971, 1973, 1985).

Екстер’єр та індекси тілобудови інбредних і аутбредних баранів-плідників визначено у  трирічному віці.

Вплив інбридингу на показники м’ясної продуктивності та деякі інтер’єрні особливості вивчено на баранцях в 9-місячному віці, після їх відгодівлі до вищесередньої вгодованості за методикою ВІТа (1978). Серцевий коефіцієнт та коефіцієнти легенів і печінки вивчено за методикою К.Б. Свечіна (1976).

Якість м’яса визначено за кількістю повноцінних і неповноцінних білків в найдовшому м’язі спини. Вміст повноцінних білків і білково-якісний показник визначено за кількістю триптофана, неповноцінних білків - за кількістю оксипроліна.

Вплив інбридингу на природну резистентність вивчено у інбредних (F_{x сер.} = 12,5) баранів-плідників та аутбредних ровесників, а також у ярок-дочок, одержаних від високоінбредних батьків в порівнянні з ровесниками від аутбредних батьків.

Селекційно-генетичні параметри (повторюваність, взаємозв’язок і успадковуваність) визначено методом варіаційної статистики за М.О. Плохінським (1969) і Є.К. Меркур’євою (1970).

Вплив інбридингу на продуктивність і племінну цінність баранів-плідників вивчено шляхом порівняння показників продуктивності інбредних баранів з середнім (F_{x сер.} = 5,2%) і максимальним (F_x = 11,5%) ступенями інбридингу та аутбредних, а також в одержаного від них потомства.

Вплив рівня годівлі на ефективність застосування інбридингу визначено шляхом порівняння продуктивності дочок і матерів у         14-місячному віці.

Племінну цінність баранів-плідників вивчено шляхом визначення питомої ваги одержаних від них елітних потомків, а також порівнянням продуктивності дочок і  матерів.

Ефективність використання асканійських кросбредних баранів-плідників вивчено шляхом визначення продуктивності їх потомства, вартості одержаної валової продукції, витрат на утримання та рівня рентабельності.