ПСИХОЛОГІЧНА ДОПОМОГА БЕЗРОБІТНИМ У КРИЗОВОМУ СТАНІ В УМОВАХ ПРОФЕСІЙНОЇ ПЕРЕПІДГОТОВКИ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність проблеми, визначено об’єкт, предмет, мету, гіпотезу та завдання дослідження, розкрито наукову новизну, теоретичне та практичне значення роботи, методологічні засади, методи дослідження, вказано сферу впровадження його результатів та наведено дані про структуру дисертації.

У першому розділі „Теоретичний аналіз проблеми надання психологічної допомоги безробітним із кризовими станами в умовах професійної перепідготовки” представлений теоретичний аналіз особистісних проблем безробітних та їхніх потреб у психологічній допомозі, розглянуті психологічні особливості кризових станів особистості безробітних та шляхи їх усунення засобами психологічної допомоги, теоретично обгрунтована концептуальна модель організації психологічної допомоги безробітним у кризовому стані в умовах професійної перепідготовки.

У підрозділі 1.1 „Теоретичний аналіз особистісних проблем безробітних та їх потреб у психологічній допомозі” здійснено теоретичний аналіз наукових праць Л.І.Анциферової, О.Ф.Бондаренка, Є.А.Донченко, Б.В.Зейгарник, Ф.С.Ісмагілової, З.Г.Кісарчук, О.В.Киричука, Є.О.Клімова, І.С.Кона, А.К.Осницького, Н.А.Побірченко, М.С.Пряжнікова, В.В.Синявського, Б.О.Федоришина, А.Р.Фонарьова, С.Н.Чистякової та ін., що розкривають ті аспекти проблеми, які необхідні для адекватної постановки завдань дослідження.

Науковий аналіз даних з проблеми дозволяє стверджувати, що серед причин безробіття істотну роль відіграють такі явища, як невідповідність професійної підготовки фахівців, недостатність усвідомленого сприйняття ними сучасних професійних вимог та потреб роботодавців, а відтак і їх неконкурентоспроможність на ринку праці. Безробіття в умовах ринкових перетворень призводить до суттєвих психологічних труднощів особистості, пов’язаних, зокрема, з нездатністю безробітної людини адекватно оцінити ситуацію і причини втрати роботи та виявити активну особистісну поведінку в професійній перепідготовці.

Труднощі формування безробітними особистісного ставлення до професійної діяльності як складової цілісного життєвого самовизначення обумовлюють виникнення певних особистісних проблем. Особистісні проблеми, що властиві безробітним із кризовими станами, виявляються у: розбіжностях між мотивами та ціннісними орієнтаціями особистості безробітних; нездатності реалізувати свою суб’єктність в реальних ринкових умовах; стійкій нервово-психічній напрузі; внутрішньому конфлікті; нездатності подолати власними силами існуючі труднощі; почутті незадоволення собою, зниженні впевненості у власних силах; песимізмі щодо перспективи діяльності; неадекватному емоційному реагуванні на зміну умов діяльності; власній професійній невідповідності сучасним потребам ринку. Визначені особистісні проблеми безробітних із кризовими станами найбільшою мірою впливають на подальший професійний шлях, на формування ставлення до рівня свого професійного потенціалу, на рівень самокритичності і здатність до прийняття ефективних професійних рішень.

Безробітні із кризовими станами характеризуються наявністю таких видів потреб у допомозі, як: перебудова самосвідомості, психологічна реабілітація, психологічна мобілізація, усунення стану тривоги, підвищення стійкості до стресу, формування адекватної самооцінки, впевненості у власних силах. Нереалізованість цих потреб особистості безробітних із кризовими станами утруднює процес їх професійної перепідготовки. Адже ефективність перепідготовки значною мірою зумовлюється розумінням необхідності пошуку нових форм професійної самореалізації і усвідомленням себе як активного суб’єкта професійної діяльності та життя взагалі.

Отже, у вирішенні особистісних проблем безробітних дуже важливим є надання їм адекватної психологічної допомоги шляхом розвитку в них у процесі професійної перепідготовки активності щодо рефлексії свого досвіду, формування відповідних цінностей і активної особистісної поведінки.

У підрозділі 1.2 „Особливості кризових станів особистості та шляхи їх усунення засобами психологічної допомоги” визначені основні кризові стани, характерні для особистості безробітних, їх особливості, розглянуті засоби психологічної допомоги безробітним із кризовими станами.

Кризові стани безробітних – це особливі характеристики їхньої особистості та психічної діяльності, що виникають і формуються у ситуації втрати роботи. Вони викликаються невідповідністю між можливостями особистості безробітних, рівнем їх знань і умінь і системою змістових вимог з боку ринкової професійної ситуації, що позначаються на їх самопочутті, індивідуальних особливостях, негативно впливають на їхню поведінку і дії. Кризовий стан характеризується як наслідок дії кризового явища на особистість безробітного, що виявляється у порушеннях самопочуття і психічної діяльності особистості безробітних у певний період часу.

До кризових станів особистості безробітних відносяться негативні прояви почуттів (тривожні настрої, неспокій, депресія, афекти, тривога, стрес, страх, фрустрація), уваги (недостатня зосередженість, розсіяність), волі (розгубленість, невпевненість), мислення (сумніви), деструкція мотивів.

Втрата роботи призводить до негативних наслідків в емоційній сфері, самопочутті та поведінці особистості, негативно впливає на процес професійної адаптації у нових соціально-економічних умовах. Усунення кризових станів засобами психологічної допомоги передбачає застосування проблемного підходу, моделювання соціальних та професійних ролей, в процесі чого здійснюються: оптимізація емоційного стану безробітних, досягнення адекватного сприйняття ними сучасних соціально-економічних умов суспільства; планування, з урахуванням індивідуальних особистісних характеристик безробітних, прийомів і методів корекції, скерованих на формування усвідомленого сприйняття особистістю ринкових реалій щодо здійснення професійної праці; орієнтування безробітних на послідовне застосування власного професійного досвіду у професійній перепідготовці; налаштування безробітних на позитивне сприйняття себе як особистості і як суб’єкта активності, досягнення впевненості у кризовій ситуації, зниження тривожності та агресивності з використанням терапевтичних тренінгових методів; планування на основі аналізу індивідуальних особливостей особистості безробітних, прийомів та методів корекції, що дозволяють оптимізувати спрямування і динаміку їх самооцінки та творчої активності у використанні власного професійного досвіду; зорієнтування безробітних на послідовне використання рефлексії у професійному самовизначенні в нових соціально-економічних умовах; надання допомоги безробітним у розробці власних планів професійної самореалізації щодо певних видів діяльності, досягнення конкурентоспроможності на сучасному ринку праці.

У підрозділі 1.3 „Концептуальна модель організації психологічної допомоги безробітним у кризовому стані в умовах професійної перепідготовки” представлене теоретичне обгрунтування моделі надання психологічної допомоги особистості безробітних із кризовими станами в процесі їхньої професійної перепідготовки.

У теоретичній розробці даної моделі ми базувалися на концептуальних ідеях, викладених у працях Г.О.Балла, О.Ф.Бондаренка, І.А.Волошина, О.В.Киричука, Є.О.Клімова, І.С.Кона, Н.А.Побірченко, Н.С.Пряжнікова, В.В.Рибалки та ін.).

Процес усунення кризових станів особистості безробітних здійснюється через рефлексивний аналіз ситуації втрати роботи, який є особливою внутрішньою діяльністю, що пов’язана, головним чином, із специфікою їх самосвідомості, типом життєвого світу. Це підкреслює важливість внутрішньої роботи по сенсоутворенню, з гармонізації мотиваційної сфери особистості безробітних, з долання внутрішніх конфліктів і суперечностей на основі усвідомленої перебудови і породження нових смислів.

Визначення шляхів психологічної допомоги безробітним із кризовими станами у процесі їх професійної перепідготовки потребує аналізу їх психологічних характеристик в контексті підвищення конкурентоспроможності, вивчення професійного досвіду, забезпечення на цій основі реальної самооцінки особистості щодо оволодіння новими професійними цінностями. Психолого-педагогічні умови подолання кризових станів у процесі професійної перепідготовки безробітних мають передбачати корекцію особистісних психологічних станів безробітних, що спрямована на розв’язання їх життєво важливих проблем.

Найважливішим у професійній перепідготовці безробітних із кризовими станами є розвиток мотиваційної сфери (оновлені ціннісні орієнтації, прагнення, інтереси тощо), а також операційної сфери (більш адекватні професійні знання, способи дій, прийоми співпраці тощо).

Встановлено, що важливими принципами у наданні психологічної допомоги  безробітному є: забезпечення усвідомленого розуміння ним особистої ролі у подоланні життєвих труднощів; заохочення реальної самооцінки щодо придатності для певної професії, рефлексії власного професійного досвіду; формування настановлення на підвищення професійного рівня, досягнення конкурентоспроможності в сучасних соціально-економічних умовах.

На цій основі нами розроблено і теоретично обґрунтовано концептуальну модель організації психологічної допомоги безробітним із кризовими станами в процесі їхньої професійної перепідготовки (див. рис.1.).

Таким чином, обґрунтування теоретичних підходів та загальних принципів надання психологічної допомоги безробітним у кризовому стані в умовах професійної перепідготовки, вибір відповідних форм, методів і технологій доцільно здійснювати в контексті підвищення їх конкурентоспроможності, відповідної корекції психологічних характеристик безробітних, спрямованої на формування нових особистісних і професійних цінностей, адекватних сучасному ринку праці.