Бесплатное скачивание авторефератов |
СКИДКА НА ДОСТАВКУ РАБОТ! |
Увеличение числа диссертаций в базе |
Снижение цен на доставку работ 2002-2008 годов |
Доставка любых диссертаций из России и Украины |
Каталог авторефератов / ПСИХОЛОГИЧЕСКИЕ НАУКИ / Педагогическая и возрастная психология
Название: | |
Альтернативное Название: | ОПТИМІЗАЦІЯ ПСИХІЧНИХ СТАНІВ СТУДЕНТІВ У НАВЧАЛЬНІЙ ДІЯЛЬНОСТІ ЗАСОБАМИ МУЗИЧНОГО ВПЛИВУ |
Тип: | Автореферат |
Краткое содержание: | У “Вступі” доводиться актуальність дослідження, визначається його об’єкт, предмет, мета, формулюються гіпотеза і завдання дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретична і практична значущість дисертації, приводяться дані про апробацію результатів роботи. У першому розділі «Проблема психічних станів і факторів їхньої регуляції у психолого-педагогічній науці» наводиться огляд і аналіз наукової літератури з проблеми, розглядаються основні теоретичні підходи до психічних станів (В.Ганзена, Л.Дикої, У.Джемса, Е.Киршбаума, М.Левитова, Г.Леонової, А.Маклакова, О.Прохорова, Т.Рибо, В.Семиченко, Ю.Сосновікової, В.Юрченко та ін.). Проведений аналіз дає змогу підкреслити складність, багатокомпонентність, багаторівневість стану людини як психічного явища. Психічні стани відбивають усе те, що в даний відрізок часу відбувається у психіці людини. А це особливості перебігу пізнавальних процесів (відчуття, сприйняття, пам'ять, мислення), емоційно-вольових (емоції, почуття, воля) та індивідуально-психологічних проявів (темперамент, характер, здібності), психологічна характеристика діяльності (її мотивація, ступінь усвідомленості). Психічні стани – не просто проміжна ланка між психічним процесом і психічними властивостями особистості, це форма реагування, що відбиває відношення особистості до власних психічних явищ у деякий момент часу за певних умов. На основі аналізу результатів досліджень психічних станів (Г.Габдреєвої, О.Кіколова, Т.Кириленко, В.Натарова, Немчіна, Н.Пейсахова, О.Прохорова, В.Семиченко, Ю.Сосновикової та ін.) зроблено узагальнення видів психічних станів за різними критеріями, проведено аналіз типових психічних станів, що найчастіше виявляються в навчальному процесі. Підтверджено, що психічні стани займають важливе місце в навчальному процесі, визначаючи багато в чому його успішність. Значна інтенсивність розумової діяльності, підвищені вимоги, які ставлять зміст, форми і методи у вищому навчальному закладі, до інтелектуальної діяльності приводять до емоційного напруження студентів, до підвищеного напруження регуляторних механізмів центральної нервової системи та інших анатомо-фізіологічних систем організму. Дослідженню зв'язку між музикою, емоціями і психофізіологічними реакціями присвятили свої праці Р.Ассаджиолі, Р.Блаво, Г.Габдреєва, Ю.Гильбух, І.Гольдварг, Г.-Г.Декер-Фойгт, Д.Дж.Кемпбелл, А.Перроте, В.Петрушин, Г.Родіна, О. і Д.Слєпньови, В.Елькін, довівши цілющий вплив звуків музики на людину. Музика, викликаючи в людини визначені емоційні переживання, активно впливає на психіку людини, стимулюючи розумову діяльність, пізнавальні процеси, сприяючи заспокоєнню і розслабленню. Теоретичний аналіз робіт В.Асеєва, Л.Брусиловського, А.Копленд, В.Леві, М.Ліванова, В.Медушевського, М.Могендовича, А.Перотте, В.Петрушина, В.Полякова, Г.Родіної дав змогу розкрити сутність музикотерапії, довести, що використання музики є не тільки допоміжним засобом психологічного впливу й оздоровлення (як музичний супровід інших корекційних прийомів для посилення їхнього впливу і підвищення ефективності), а й особливим психокорекційним методом у розв`язанні особистісних і комунікативних проблем. Розглянуто теорію і практику використання музики на виробництві, у медицині, спорті. Численні дослідження показали чіткий зв'язок між музичним впливом і психічним станом людини. Так, І.Гольдварг, Л.Губман, Г.Качний, Г.Леонова, В.Лоос, Н.Романенко вивчали вплив музики на продуктивність праці робітників виробництва. Н.Вязовець, Н.Зяблицька, О.Калашников, Т.Маляренко, В.Сауткін, О.Шаптала, А.Юргутіте використовували музичні твори для зменшення емоційного напруження під час розумової праці інженерів, конструкторів. Г.Казарінова, З.Матеєва, Л.Сдобнов застосовували музику з лікувальною метою в медицині. Л.Дорфман, Е.Куду, В.Липинський, С.Оя вивчали вплив музики на ефективність діяльності спортсменів. Є також багато даних психофізіологів щодо функціональних станів студентів у навчальній діяльності (А.Варес, О.Кіколов, А.Крягдже, В.Натаров, Т.Немчін, І.Поташнюк, С.Тамм). Ці дослідження довели можливість використання музики для оптимізації процесів життєдіяльності. Отже, музика може застосовуватися як психотерапевтичний і психокорекційний засіб і в навчальному процесі. На основі проведеного теоретичного аналізу запропоновано періодизацію історичного досвіду впливу музики на психічний стан людини, виділено механізми впливу музики на психіку людини, розглянуто особливості впливу ерготропної і трофотропної музики на організм людини, а також дія факторів (засобів виразності) музики – мелодії, ритму, гармонії, темпу, динаміки, тембру як чинників впливу на психіку людини. У другому розділі «Емпіричні дослідження особливостей психічних станів студентів у процесі навчальної діяльності» описано методики дослідження психічних станів студентів, розглянуто організацію констатуючого експерименту і наведено результати емпіричного дослідження змін психічних станів студентів у процесі навчальної діяльності. Підтверджено дані про те, що найбільш напруженим періодом у діяльності студентів і в даний час є екзаменаційна сесія. У дослідженні брали участь 355 студентів 1–5-го курсів Макіївського економіко-гуманітарного інституту у віці від 17 до 30 років. Дослідження включало чотири види зрізів: початок семестру – кінець семестру, початок сесії – кінець сесії. Об'єктивно зареєстровані зміни у психічних станах студентів у результаті напруженої розумової діяльності. Так, до кінця семестру з'являються і зростають негативні, нерегульовані тенденції, що підсилюються на початку сесії. Якщо до закінчення семестру це лише тенденція, то до початку і закінчення сесії погіршення стану стає явним. З'являються страх і невпевненість у собі, що у багатьох студентів, пов'язуючись із заниженою самооцінкою, у свою чергу призводить до нових афективних переживань.
Періодом найбільш високого нервово-психічного напруження є екзаменаційна сесія. У ситуації іспиту у студентів виявляються всі ознаки стресу (психоемоційного напруження – ПЕН). Психічний стан студента в цей період має відносно стійку структуру – домінування емоційного компонента за наявності високого напруження психічних функцій. Тривожне очікування невдачі, непевність у собі, нездатність до вірогіднісного прогнозування результатів часто збільшуються від іспиту до іспиту, від сесії до сесії. Усе це не тільки негативно впливає на успішність, а й може призвести до втрати інтересу до навчання, зниження рівня домагань, зміни самооцінки і, як наслідок, може змінити і діяльність, і поводження, і відносини з однокурсниками, членами родини, друзями. |