ПСИХОЛОГІЧНІ ЧИННИКИ ЗАПОБІГАННЯ ІНТЕРНЕТ-ЗАЛЕЖНОСТІ ПІДЛІТКІВ

Краткое содержание

У вступі обґрунтовано актуальність теми, ступінь її розробленості, визначено об’єкт, предмет, мету, сформульовано гіпотезу дослідження, окреслено завдання, висвітлено методологічні та методичні підходи. Викладено наукову новизну, теоретичне і практичне значення роботи. Подано відомості про апробацію результатів дослідження, впровадження їх у практику та публікації за темою дисертації.

У першому розділі “Теоретико – психологічні основи дослідження проблеми формування адиктивної поведінки підлітків у мережі Inte et” висвітлюється проблема вивчення Інтернет-залежності, зокрема, основні напрями та підходи до її дослідження, обґрунтовується зміст основних концепцій явища в рамках психологічної науки, визначається поняття “Інтернет-залежність”, критерії, фактори, характерологічні ознаки, провідні мотиви, детермінанти, які впливають на формування Інтернет-залежної поведінки підлітків. Головну увагу зосереджено на розгляді проблеми психологічних особливостей прояву Інтернет-залежної поведінки у підлітковому віці.

На основі теоретичного узагальнення проблеми виокремлено та проаналізовано два взаємопов’язаних напрями, в межах яких здійснюється вивчення Інтернет-залежності: медичний (Т.Ю.Больбот, А.Гольдберг, Дж.Парсонс, A.Холл, M.A.Шоттон), психологічний (К.В.Боярова, О.Є.Войскунский, В.A.Лоскутова, Н.В.Чудова, K.C.Янг). Кожен напрям проаналізовано з точки зору теоретичних та практичних здобутків і обмежень. В межах даної роботи надається особливе значення психологічному вивченню Інтернет-залежності як психологічного явища. Разом з тим, психологічний напрям передбачає цілу низку різноманітних підходів. Провідне місце серед них займають біхевіоральний (специфічне надмірне використання Інтернету та генералізоване надмірне використання Інтернету – М.Гріфітс, П.Келлі, О.В.Смислова, C.Сурат,), когнітивний (надмірне засвоєння інформаційних технологій, аутотентичний досвід – Дж.Грохол, К.Мюррей, М.Чиксентміхайн) та діяльнісний підходи (інформаційне перевантаження, залежність від кібер-спілкування – Д.Н.Грінфільд, С.В.Девтерова, Ц.П.Короленко, І.Б.Кушніренко, M.H. Орзак).

На підставі існуючих в літературі підходів було визначено зміст поняття “Інтернет-залежність”. Підкреслено, що Інтернет-залежність являє собою особистісну характеристику як сукупність когнітивних, емоційних та фізіологічних порушень, які виявляються у поведінці, вказуючи на те, що у індивіда відсутній контроль над застосуванням Інтернету, він не в змозі припинити цей процес, продовжує значний час знаходитись у віртуально-інформаційному середовищі, незважаючи на негативні наслідки. Отже, можливо говорити про Інтернет-залежну поведінку як наслідок, і водночас, об’єктивний показник Інтернет-залежності особистості.

На основі аналізу літератури та власного теоретичного аналізу проблеми було виокремлено і систематизовано наступні критерії Інтернет-залежності: домінантність; толерантність; компульсивність; синдром «відміни»; соціальна дезадаптації. В роботі підкреслено, що спроба систематизувати критерії, співпадає з точкою зору науковців щодо адиктивного характеру Інтернет-залежної поведінки.

У роботі визначено основні фактори Інтернет-залежної поведінки, які поділяються на: психологічні (безмежна можливість створювати нові образи власного “Я” та вербалізації уявлень і фантазій, порушення психофізіологічного стану, можлива загроза виникнення психічних розладів і суїцидальної поведінки –В.В.Зайцев, О.О.Сакбаєв, Дж.Сулер, О.Ф.Шайдуліна), соціально-психологічні (потужне розширення меж спілкування особистості; легкість знаходження однодумців та емоційно близьких людей, задоволення потреби в належності до соціальної групи та визнання; можливість відійти від реальності – К.В.Боярова, О.Є.Жичкіна, Т.В.Карабін, Е.О.Мулик) та соціальні (необхідність існування сучасної людини в інформаційно насиченому середовищі: агресивність подання інформації у ЗМІ, деформацію системи норм, неадекватну оцінку національних, культурних та історичних традицій, появу нових засобів впливу на свідомість, ослаблення найважливіших соціокультурних інститутів, відсутність реально діючих соціальних програм психогігієни та психопрофілактики – О.Л.Болескіна, Г.В.Ложкін, Т.Ю.Мітельов, О.К.Тихоміров).

У роботі наголошено, що значну роль у формуванні Інтернет-залежної поведінки відіграють вікові особливості формування особистості молодої людини (невідповідність між суб’єктивною готовністю до дорослого життя та об’єктивною обмеженістю його можливостей, гіпертрофована потреба у спілкуванні, неадекватне бажання соціального визнання, юнацький максималізм – Л.С.Виготський, І.С.Кон, Н.Ю.Максимова, Ю.О.Приходько, О.В. Скрипченко та ін).

Проведений аналіз феномену Інтернет-залежної поведінки підлітків вимагає більш повного розкриття її змісту на експериментальному матеріалі, виявлення індивідуально-психологічних та мікросоціальних чинників Інтернет-залежної поведінки. За результатами теоретичного аналізу визначено вихідні позиції для створення методичної бази діагностування основних типів поведінки підлітків в мережі Інтернет, а також окреслено сукупність умов, що сприятимуть активізації соціально прийнятної поведінки.

У другому розділі “Емпіричне вивчення психологічних особливостей Інтернет-залежної поведінки підлітків” викладається загальна стратегія експериментального дослідження, обґрунтовується система методичних прийомів та діагностичних методик для дослідження форм прояву Інтернет-залежності в підлітковому віці та тих мікросоціальних й індивідуально-психологічних утворень, що взаємопов’язані з ними. Представлений кількісний і якісний аналіз результатів експерименту, з використанням методів математичної статистики.

Дослідження проводилося протягом 2004-2005 року у три етапи.

Перший етап дослідження полягав у виборі та апробації психодіагностичного апарату. В обраний нами комплекс психодіагностичних методик для дослідження Інтернет-залежної поведінки учнів підліткового віку увійшли: опитувальник К.С.Янг у адаптації Є.Раєвської, для визначення рівнів сформованості Інтернет-залежності; методика “Класифікація мотивів користувачів Інтернету” В.М.Фатуровой, для з’ясування мотиваційних детермінант користувачів Інтернету. Індивідуально-психологічні властивості, що співвідносяться з проявами Інтернет-залежної поведінки, досліджувались за допомогою методики діагностики рівня суб’єктивного відчуття самотності Д.Расела та М.Фергюссона, модифікованої А.О.Реаном методики вивчення самооцінки, шкали диференційних емоцій (DES) К. Ізарда, Торонтської алекситимічної шкали (ТА), методики виявлення комунікативних та організаційних здібностей (КОС-2), опитувальника Міні-мулът - діагностики особистісних рис, патохарактерологічного діагностичного опитувальника (ПДО) А.Є.Личко та Н.Я.Іванова - визначення типологічної приналежності характерологічних особливостей, схильності до алкоголізації, делінквентності, ступеню конформності, виразності реакції емансипації. Соціальні особливості прояву Інтернет-залежної поведінки вивчалися за допомогою авторських анкет, що відповідали цілям дослідження.

Другий етап дослідження був спрямований на емпіричне визначення рівнів Інтернет-залежності та домінуючих типів поведінки підлітків в мережі Інтернет.

Дослідження сформованості Інтернет-залежності показало, що для досліджуваної групи підлітків властиві всі рівні Інтернет-залежності, але переважає низький рівень 42,3% (з них 66 % - дівчат, 34 % - хлопців.). Він займає першу позицію у ранговій шкалі рівнів. Друга позиція належить високому рівню адиктивної поведінки підлітків в Інтернет-просторі 34,2% (з них 35 % - дівчат, 65 % - хлопців), цей рівень характеризує майже третину досліджуваних. Група підлітків з середнім рівнем залежності складає 23,5%  (у якій 65 % - дівчат, 35 % - хлопців). Привертає увагу до себе той факт, що в групі підлітків з високим рівнем Інтернет-залежності кількість осіб чоловічої статі перевищує на 30% кількості жіночої. Такий результат, на нашу думку, можна пояснити, як незріле усвідомлення себе як чоловіка і неприйнятті у зв’язку з цим для себе чоловічих якостей та обов’язків.