| Краткое содержание: | У вступі обґрунтовується актуальність теми, визначаються об’єкт та предмет дослідження, завдання, методологічна основа та методи дослідження, формулюється гіпотеза, висвітлюються наукова новизна, теоретичне й практичне значення роботи.
Перший розділ „Методологічні основи професійного відбору працівників вугільної промисловості” містить теоретичний аналіз стану досліджуваної проблеми в науці та практиці професійного відбору на навчання у системі профтехосвіти та працю у вугільній промисловості України.
Аналіз існуючих у літературі підходів до проблеми успіху в праці показав, що він все більше визначається рівнем розвитку в працівника властивостей уваги, пам'яті й мислення (В.О. Бодрова, К.М. Гуревич, І.А. Зязюн, В.І. Тріфонов, В.О.Моляко, Є.А.Мілерян, В.Д. Небиліцин, В.Д. Шадріков, Є.А.Клімов, В.М.Бондаровська, С.П.Бочарова). Підвищення інтенсивності виробництва, ускладнення робіт, застосування високо вартісного обладнання і зростаюча небезпека помилкових дій окремих людей вимагає врахування підвищеної емоційної напруженості людини в сучасному виробничому процесі. Одним з методів підвищення ефективності праці є профвідбір, позитивний результат якого досягається завдяки більш повному врахуванню індивідуальних особливостей людини - не тільки знань й досвіду, але й фізичних можливостей, інтересів, схильностей, здібностей. Ланка психологічних досліджень свідчить, що реальні виробничі умови пред'являють високі вимоги не лише до навченості робітника, але й до цілої низки суто особистісних його якостей (В.П.Зинченко, А.Н.Леонтьев, Д.Ю.Панов).
Численні психологічні дослідження свідчать, що підвищення ефективності виробництва з участю людини здійснюється при системно-технічному проектуванні, коли об'єктом проектування є єдиний комплекс “людина-техніка”. Проектується не тільки робота технічних пристроїв, але й діяльність людини як складової частини цього комплексу (А.Н. Волковский, В.П.Гребняк, Е.А. Плетницкий, Б.Ф. Ломов, М.А.Дмитриева, К.М.Гуревич). Аналіз існуючих в літературі підходів до проблеми професійного психологічного відбору показав, що він повинен базуватися на вивченні динамічної функціональної структури особистості працівника (К.К.Платонов). Проте дослідження показали, що професійний відбір потрібний лише для провідних професій, до того ж потрібно враховувати особливості структури праці на робочому місці.
Професіографічний метод аналізу виробничої діяльності лежить в основі багатьох робіт як у вітчизняній психології праці, так і зарубіжній. Проведений аналіз дозволив виявити як ті психологічні функції, що визначають успішність професійної діяльності,
так і функції, які визначають нездатність до цієї діяльності в вугільній промисловості. Аналізу трудової діяльності велика увага приділяється в роботах по визначенню складності праці, де для порівняння складності праці в окремих галузях промисловості широко застосовується так званий аналітичний метод (В.Д.Небиліцин, Н.А.Ігнатов, І.Н.Камінский, Б.З.Докторов, Я.Н.Окунь). Суть методу полягає в тому, що процес праці розчленовується на окремі робочі функції, які тією або іншою мірою властиві будь-якому виду праці: функція розрахунку, що проводиться робітником перед початком робочого процесу і під час виконання роботи; функція ведення робочого процесу, тобто доцільна діяльність робітника, що безпосередньо забезпечує виготовлення продукту, функція управління обладнанням (обслуговування). Крім цих функцій, окремо враховується чинник надійності в роботі (відповідальність). Аналітичний метод дозволяє оцінити в балах складність реалізації вибраних функцій у трудовому процесі.
Як показує огляд, різноманітні методи психологічного аналізу професій дозволяють вирішувати задачу виявлення професійної значущості функцій особистості в різних видах трудової діяльності. Різноманітність систем, у які включається індивід, викликає і різноманітність методів аналізу цих систем. Істотним критерієм, який свідчить про необхідність психологічного відбору, служить фактична наявність відрахованих через нездатність до професійного навчання. Процесу цілеспрямованого формування професійних здібностей повинна передувати їх оцінка. У складних умовах підземного виробництва на перший план висувається проблема відповідності індивідуальних психологічних особливостей людей, зайнятих у виробництві, вимогам, які висуваються до них виробничим середовищем і виробничим процесом. В основі професійної придатності лежить відповідність суб'єктивних якостей людини об'єктивним вимогам виробничої діяльності.
Проведений у першому розділі аналіз літератури дозволив визначити теоретичні засади дослідження професійного відбору робітників вугільних шахт; намітити шляхи подальшої розробки проблеми, визначити сучасний стан вугільно-добувного виробництва, розглянути особливості шахти – високу насиченість машинами, механізмами та засобами автоматизації, високими швидкостями перебігу виробничих процесів, використанням інформаційно-обчислювальної техніки. Проведений аналіз діяльності робітників вугільних шахт показав переміщення центру тягаря виробничих процесів на розумово-психічні функції суб’єкту професійної діяльності. Праця підземних робітників відрізняється складністю й відповідальністю: в одних видах роботи переважають ручні операції (ГРВВ, прохідники, підривники), в інших – керуючі (машиністи гірничо-виймальних машин, машиністи електровозів, машиністи підіймальних установок), або - інтелектуальні операції (електрослюсарі підземні). Виходячи з особливостей праці, необхідно добирати методи аналізу діяльності й методики профвідбору.
Проведений нами аналіз сучасного стану вугільної промисловості вказує на те, що застосування на вугільних шахтах складного гірничо шахтного устаткування викликає великий обсяг робіт з монтажу, наладки та ремонту електромеханічного обладнання, від якості виконання цих робіт залежить весь технологічний процес видобутку вугілля. Підземному оператору – електрослюсареві належить велика роль в підвищенні ефективності усього вугледобувного виробництва. Сучасний стан обладнання та
виконання вимог ПБ носять загрозливий характер. Обладнання на шахтах є застарілим і не відповідає нормам. Кількість загиблих за 2003-2004р складає 2,3 чоловіка на 1 млн. тон вугілля. Складні та небезпечні умови підземного гірничого середовища викликають додаткові вимоги до психологічних функцій людини.
Вивчення проблеми професійного психологічного відбору в вугільній промисловості в науці та практиці вказує на те, що існує актуальна потреба в чіткому визначенні вимог, які випливають зі змісту, умов та процесу як в навчальній діяльності в ПТУ, технікумі, так і професійній діяльності на шахті.
Аналіз та систематизація цих вимог дозволила виділити структуру індивідуально-психологічних характеристик кандидата до навчання, які він повинний мати для успішного оволодіння професією та виконання своїх професійних обов’язків.
У другому розділі Визначення професійно важливих якостей операторів шахтних електросистем” описана структура дослідження, застосовані методи; наданий професіографічний аналіз праці підземних електрослюсарів, визначені професійно важливі властивості особистості підземного електрослюсаря. Розробка критеріїв професійної придатності робітників ґрунтується на робочій гіпотезі про існування зв'язку між результатами психологічних випробувань робітників і показниками їх виробничої успішності.
Розробка критеріїв професійної придатності містить такі етапи:
1) складання професіограми професії, в яку входять показники професійної значущості психологічних якостей людини, що беруть участь в трудовому процесі;
2) визначення вибіркової сукупності робітників професії, що досліджується в кількості 100-150 осіб;
3) відбір методик психофізіологічних і психологічних випробувань вибіркової сукупності робітників, який проводиться на основі професіограми. Методики повинні охоплювати випробування всіх професійно значущих якостей людини, з урахуванням значущості за ступенем відповідальності, за ступенем завантаження цієї якості. При виборі методик повинне бути передбачене їх дублювання для випробування окремих властивостей і якостей;
4) проведення психологічних випробувань вибіркової сукупності робітників;
5) збирання трудових оцінок виробничої успішності вибіркової сукупності робітників за прийнятими показниками (наводяться нижче);
6) знаходження математичної кореляційної залежності між результатами психологічних випробувань і трудовими оцінками і добір на цій основі методик, результати випробувань по яких відображають фактичну виробничу успішність робітників;
7) розробка критеріїв оцінки профпридатності по прийнятих методиках.
Найважливішим етапом розробки критеріїв профпридатності є добір виробничих показників, за якими на робітників збираються оцінки виробничої успішності. У процесі проведених досліджень відібрані такі показники оцінки робітників: професійна підготовленість, швидкісні якості або швидкодія, надійність у роботі або ймовірність безпомилкової і безаварійної роботи, загальна витривалість, емоційна стійкість, загальна професійна придатність. Оцінка трудової успішності за вказаними показниками виробляється особами, які є безпосередніми керівниками робітників, що
оцінюються, або керівниками громадських організацій, які добре знають їх особисті якості. Оцінка виконується за п`ятибальною шкалою. |
