РЕФЛЕКСИВНІ МЕХАНІЗМИ СВІДОМОСТІ ВИБОРЦІВ ЯК СУБ’ЄКТІВ ПОЛІТИЧНОЇ ВЗАЄМОДІЇ

Краткое содержание

У вступі висвітлено актуальність проблеми, що розробляється, визначено об’єкт, предмет і мету, сформульовано основні гіпотези дисертаційного дослідження; розкрито методологічне підґрунтя роботи з наведенням основних методів, що застосовувалися. Висвітлено наукову новизну дослідження, його теоретичне і практичне значення та особистий внесок здобувача, подано дані щодо апробації роботи та практичного впровадження її основних результатів.

Перший розділ „Теоретичні засади дослідження рефлексивних механізмів свідомості” присвячено аналізу ролі рефлексії в соціально-політичній взаємодії, визначенню поняття та дослідженню функціонального змісту рефлексивних механізмів.

Проблема розуміння себе через іншого (що пізніше дістала назву „reflexio” –„віддзеркалення”) уперше виникла в предметному полі античної філософії, де розумілася як спосіб самовизначення особистості, усвідомлення нею своєї несхожості з іншими. У науковій думці XVІІI–XІХ ст. розпочався розгляд рефлексії крізь призму соціальної взаємодії, визначалась її непересічна роль як засобу самопізнання в системі соціальних відносин. Ця ідея набула розвитку в соціальній психології, де рефлексія розглядається як один із найважливіших механізмів соціального пізнання та взаємодії, на основі якого суб’єктом відтворюється власний образ, сприйнятий іншими.