Вплив валютно-курсової політики НБУ на формуванні моделі розвитку України

Краткое содержание

У період посилення інтеграційних тенденцій та становлення ринкових відносин ВКП посідає одне з центральних місць у стратегії соціально-економічного розвитку. Роль ВКП у формуванні певного типу економічного розвитку пов'язана з такими основними каналами впливу курсової динаміки на економічні процеси, а саме:

· вплив на ціни, витрати і прибутки суб’єктів господарювання (інвестиції в імпортне обладнання та технології, закупівля імпортних товарів проміжного споживання, експортні ціни), вартість зовнішніх боргів і валютних заощаджень;

· вплив на ризики (через ре/девальваційні очікування) і рівень фінансового левереджу підприємств і банків;

· вплив на процентні ставки і вартість цінних паперів.

За цими каналами ВК діє через зміну чистого багатства суб’єктів економіки (підприємств, домогосподарств, комерційних банків, уряду, центрального банку) і процентних ставок на інвестиції та виробництво. Відповідно цілеспрямоване коригування ВК здатне суттєво вплинути на обсяги і розподіл фінансових ресурсів в економіці. Так, в експортному секторі ціни визначаються світовими цінами, а у внутрішньо-орієнтованому – залежать від доходів економічних агентів та конкуренції з боку імпорту, і в обох секторах вони пов’язані з ВК. Традиційно ревальвація розглядається як охолоджувальний захід, девальвація – як стимулюючий розвиток експортних та імпортозаміщуючих виробництв [242, Р. 12; 332].

В емпіричних дослідженнях аналіз впливу курсової динаміки на економічний розвиток здійснюється на теоретичній платформі модифікованої моделі Солтера-Свона [101]. Ця модель ґрунтується на неокласичній виробничій функції, згідно з якою в економіці є два основні фактори виробництва – праця і капітал, обсяги яких фіксовані. Відносно мобільним вважається лише один фактор – праця. Коли економіка врівноважена, прибутковість та заробітна плата в експортному і внутрішньоорієнтованому секторах економіки також вирівнюються. У ситуації, наприклад зниження ВК, ця рівновага порушується – зміна співвідношення між цінами внутрішнього ринку та експортними цінами на користь останніх ініціює розширення експортних поставок та обумовлює прискорений розвиток експортного сектору економіки . Підвищення імпортних цін, порівняно з цінами внутрішнього ринку, обумовлює зсув споживчих уподобань з імпортних до національних товарів (ефект заміщення), тому навіть за зменшення сукупного реального попиту в умовах девальвації та його частина, що припадає на національні товари, може збільшитися. Вплив курсових коливань на структуру попиту через зміну реальних доходів отримав назву ефект доходу.

---

У класичній моделі малої відкритої двосекторної економіки, де виробляються два види товарів (торговельні і неторговельні), а споживаються три (з урахуванням імпортних товарів) ^[1], розподіл внутрішнього сукупного попиту між вітчизняними та імпортними торговельними товарами визначається співвідношенням цін на них (Р_d/P_imp, де Р_d –  ціни внутрішнього ринку, P_imp –  ціни на імпортні товари), розподіл виробництва на експортний і орієнтований на внутрішній ринок сектори залежить від співвідношення цін на внутрішньому ринку та експортних цін (Р_d/P_exp), а прибутковість окремих галузей – від співвідношення експортних та імпортних цін (Р_exp/P_imp). У розгляді двосекторної моделі економіки має враховуватися той факт, що як торговельний, так і неторговельний сектор можуть включати і сировинні, і обробні галузі [312, P. 12]