Взаємозв’язок валютної та грошово-кредитної політик НБУ: доларизація грошового обігу в Україні та заходи її подолання

Краткое содержание

Валютна політика нерозривно пов’язана з грошово-кредитною політикою (ГКП), хоча і має порівняно самостійний, відособлений характер та специфічний механізм реалізації. Спільні риси валютної та грошово-кредитної політики визначаються такими основними обставинами [94, С. 92–93].

1. Стратегічні цілі та регулятивні заходи валютної і грошово-кредитної політик підпорядковуються стратегічним завданням економічної політики.

2. Повноваження із реалізації як валютної, так і грошово-кредитної політики зосереджуються у ЦБ, що забезпечує йому належні організаційні можливості стосовно координації зусиль у проведенні відповідних регулятивних заходів як на грошовому, так і на валютному ринку в контексті єдиної стратегії і тактики дій щодо впливу на операції суб’єктів цих ринків.

3. Тісний взаємозв’язок національного господарства і світової економіки визначає тісну взаємну залежність валютного і грошового ринку в країні. З цих причин для ефективного впливу на перебіг економічних процесів ЦБ має поєднувати у найоптимальніший спосіб механізми регулятивного впливу, які належать як до грошово-кредитної, так до валютної політики.

4. Спільність основних інструментів як валютної, так і грошово-кредитної політики (дисконтна політика, операції на відкритому ринку, встановлення нормативів обов’язкових резервів). Хоча валютно-курсова політика має свої специфічні інструменти реалізації (валютні інтервенції, диверсифікація МР, валютні обмеження).

5. Залежність самостійності ЦБ у проведенні грошово-кредитної політики від курсового режиму. Так, за режиму фіксованого ВК врівноваження валютного ринку відбувається не через зміну ціни валюти, а шляхом проведення валютних інтервенцій із відповідними наслідками для грошово-кредитного ринку та платіжного балансу. Більше того, в умовах глобалізації за режиму фіксованого ВК інших можливостей змінити грошову пропозицію, крім проведення валютних інтервенцій, ЦБ не має. Це пов’язано з тим, що визначений рівень ВК апріорі задає необхідний рівень грошової пропозиції для підтримання НПП. Намагання вплинути на грошову пропозицію через операції на відкритому ринку руйнують цей паритет, що обумовлює виникнення девальваційних або ревальваційних тенденцій. Для протидії останнім ЦБ буде здійснювати валютні інтервенції, що поверне грошову масу і процентні ставки на попередній рівень .

---

Це може розглядатися і як перевага режиму фіксованого курсу, оскільки екзогенний характер грошової пропозиції забезпечує його дисциплінуючий ефект і блокує канали емісійного фінансування бюджетного дефіциту, і як недолік, тому що дискреційний характер коригування грошової пропозиції у відповідь на зовнішні шоки не дозволяє цілком незалежно регулювати процентні ставки, темпи інфляції, стимулювати економічне зростання.