Приватизаційні важелі трансформації людських ресурсів в ринковий товар

Краткое содержание

Впродовж багатьох років процеси приватизації привертали увагу зарубіжних і вітчизняних вчених, висловлювались різні думки щодо форм і методів приватизації.

Як відмічає М.В.Чечетов, термін «приватизація» вперше згадується в  1976 року американським дослідником Робертом У. Пулом. Однак, термінологічні джерела цього поняття з’явились у 1969 році. П. Друкер у своїй книзі «Век прерывания традиций» використав поняття «реприватизація». Це було зроблено для визначення процесу повернення націоналізованих підприємств їх колишнім власникам [231, с.7]. Пізніше, російські вчені В.Виноградов і С. Веселовський зазначають, що у словнику Уебстера поняття «приватизація» розшифровувалось як «перетворення суспільної форми правління або власності окремого підприємства чи галузі у приватну» [22, с.8]. Ще у 20-х роках минулого століття М. Бухарін та О. Риков розглядали приватизацію як один з основних факторів зростання ефективності виробництва. Твердження О. Рикова: «Якщо будь-яка фабрика зможе працювати у приватного власника (а бездіє у нас), то було б злочином не віддати її власникові» [170, с.186].

Концепція приватизації вітчизняних підприємств іноземними підприємцями відстоювалася М. Бухаріним: «Іноземний капітал відіграв би в нашому спільному господарстві роль «спеца», який допоміг би витягнути з трясовини «колимагу» радянського господарства» [17, с.248]. На думку О. Рикова, іноземний капітал мав прискорити процес відновлення господарства [170, с.186].

Офіційні документи та наукова література, поряд з традиційним визначенням приватизації як процесу передання державою об’єктів і певних видів діяльності у приватну власність, містять і більш масштабне трактування. Цим поняттям охоплюються також приватизація будь-якого монопольного права, завоювання певного сегменту ринку або навіть виникнення нових форм пропозиції товарів і послуг.

Приватизацію також розуміють як: перехід власності на засоби виробництва від держави до приватних осіб; або делегування прав щодо розпорядження державним майном; також повний чи частковий продаж активів державних підприємств приватним особам.