Система екологічного моніторингу та заходи стабілізації стану довкілля Надвірнянського нафтогазопромислового району

Краткое содержание

Вступ містить обґрунтування та актуальність теми, формулювання мети і задач дослідження, визначення об’єкту і предмету дослідження, методологію досягнення результатів, їх наукову новизну та практичне використання, особистий внесок дисертанта, апробацію роботи, її структуру та обсяг.

У першому розділі «Екологічний моніторинг як система наукових досліджень стану довкілля» розглянуті існуючі підходи до побудови системи екологічного моніторингу, які визначаються Постановою Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1993 р. № 785 «Положення про державний моніторинг навколишнього природного середовища» та Постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998р. № 391 «Про Державну систему моніторингу довкілля». Згідно цих документів, в Україні має здійснюватись загальний (стандартний), оперативний (кризовий) та фоновий (науковий) моніторинг навколишнього природного середовища. Система спостережень, збору та обробки екологічної інформації реалізується органами Міністерства охорони навколишнього природного середовища (Мінприроди) України разом з іншими міністерствами та відомствами. Крім національного, регіонального і локального рівнів, екологічний моніторинг організовується також в межах адміністративних підрозділів (областей, районів, міст, сіл), рекреаційних зон або в межах галузей нафтогазового, агропромислового, лісогосподарського та інших галузей народного господарства.

У географічній та технічній літературі значної популярності набула трикомпонентна генералізована структура біосфери Землі: природа-населення-господарство (Ю. Одум, І.П.Герасимов, Ю.О. Ізраель, Г.І. Рудько, І.Г. Черваньов, Л.Г. Руденко, О.М. Адаменко,  В.О. Боков, М.А. Глазовская, І.П. Ковальчук, А.А. Григорьев, В.М. Гуцуляк, П.Г. Шищенко, В.Ю. Некос, Л.Л. Малишева, В.Н. Котляков, О.М. Маринич та ін).

Важливою складовою державного екологічного моніторингу є локальний рівень

спостережень, оцінки та прогнозування стану природного середовища. Саме на локальному рівні можна виявити і вивчити процес забруднення і механізми самоочищення навколишнього середовища, оскільки геохімічні процеси, які відбуваються на поверхні літосфери, мають зональний і локальний характер, а тому можна говорити про геохімічну зональність в природі та локальну геохімічну специфіку ландшафту. Вона виражається в якісних і кількісних закономірностях розподілу хімічних елементів в ландшафтах, ґрунтах та ґрунтових водах. Але в опублікованих роботах дуже багато уваги приділяється регіональному екологічному моніторингу, а проблеми локального моніторингу довкілля поки що залишаються недостатньо розробленими.

Проблема моніторингових досліджень полягає в тому, що в нафтогазопромисловому районі хоч і існує ряд відомчих спостережних систем за станом довкілля, але вони не зведені в єдиний комплекс і не можуть ефективно виконувати узагальнюючу функцію оцінки стану довкілля та рівня використання природних ресурсів, прогнозувати зміни і розробляти рекомендації для прийняття управлінських рішень щодо оптимізації господарської діяльності та природокористування. Екологічна ситуація будь-якого об’єкту не може оцінюватися об’єктивно без повного аналізу даних зі всієї території. Необхідно вивчити взаємодію кожного компонента навколишнього середовища, і тільки тоді можна оцінити загальну ситуацію. Для цього ми пропонуємо розроблену нами комп’ютерну систему екологічного моніторингу Надвірнянського нафтогазопромислового району, яку можна рахувати типовою і використовувати у будь-якому нафтогазопромисловому районі, а також взагалі на будь-якій території, де необхідні моніторингові дослідження локального рівня у масштабі    1 : 50 000.

У другому розділі «Екологічний стан компонентів довкілля на території Надвірнянського нафтогазопромислового району» приведена природно-ресурсна характеристика території досліджень та визначений її екологічний стан.

Геологічне середовище та мінерально-сировинні ресурси (нафта, газ, сіль, мінеральні води) зазнають природних та техногенних впливів.

Природні порушення геологічного середовища – це зсуви, яркова ерозія, донна та бічна ерозія в долинах річок. На лівобережжі р. Бистриця Надвірнянська Г.І. Рудьком за даними дешифрування аерофотографій зафіксовано 132 зсуви та зсувні ділянки, а на її   правобережжі – 42. В заплавах річок доволі активно розвивається донна та бічна ерозія. Практично повсюдно в долині р.Бистриця – Надвірнянська, активно руйнуються терасові уступи. Техногенні порушення геологічного середовища відбуваються за рахунок буріння свердловин, відкритих кар’єрних розробок та руйнування алювіальних заплавних наносів несанкціонованою експлуатацією.