усовершенствование Проектирования генерального плана аэропорта с учетом акустического фактора

Краткое содержание

У вступі розкрито сутність і стан науково-технічної проблеми, показано її значущість для зниження шкідливого впливу АШ на персонал аеропорту і населення, яке мешкає на його околицях, а також дано загальну характеристику роботи.

У першому розділі розглянуто, що проблему АШ поділено на два завдання: завдання охорони НС, що пов’язане з обмеженням впливу АШ на населення на околицях аеропорту, та завдання охорони праці, спрямоване на зниження впливу шуму на персонал безпосередньо на території аеропорту. З метою вибору об’єкта дослідження проведено порівняльний аналіз цих завдань і в результаті визначено їх відмітні особливості і набір факторів, що враховуються для їх вирішення.

Проаналізовано рекомендації щодо проектування аеропортів з урахуванням екологічних критеріїв за шумом. Указано на недосконалість цих рекомендацій, зокрема щодо оцінки АШ на околицях аеропорту і встановлення зон захисту від надмірного впливу шуму за умови змінювання інтенсивності експлуатації ПК. Виконано аналіз існуючих підходів до оцінки АШ на околицях і території аеропорту, які викладено в роботах учених: А. М. Мхітаряна, В. І. Токарева,
О. І. Запорожця, В. Г. Єнєнкова, Б. М. Мельнікова, О. О.Картишева та ін.

Дослідження типових схем генеральних планів аеропортів України і зарубіжжя виявили, що рішення, які на сьогодні рекомендовано, в цілому не враховують особливості формування акустичних умов безпосередньо на території аеропорту. Існуючі планувальні рішення генеральних планів аеропортів України і зарубіжжя характеризуються формуванням надмірних рівнів шуму в зонах на території аеропорту, де розміщуються робочі місця. Виникає необхідність значного корегування нормативних документів і рекомендацій щодо планування аеропортів з метою захисту персоналу від АШ і акустичного благоустрою території аеропорту.

Розглянуто три види ПЗ аеропорту (економічна, експлуатаційна і екологічна) і їх взаємозв’язок з урахуванням АШ. Показано, що реальна ПЗ аеропорту визначається мінімальним значенням серед вказаних видів ПЗ:

С = min (C_екс; C_екон; C_екол)                                                                                                    (1)

Обґрунтовано використання максимальної експлуатаційної ПЗ з урахуванням запроектованої інфраструктури на стадії проектування аеропорту для встановлення зон, що підлягають надмірному впливу шуму.

Другій розділ дисертації присвячено експериментальним дослідженням основних джерел шуму та їх характеристик. Дослідження включали визначення рівнів шуму на робочих місцях персоналу на льотному полі з метою складання шумової карти аеропорту та виявлення зон з рівнями шуму, які перевищують нормативні значення. При цьому порівнювались рівні шуму на робочих місцях і конкретної шумової події (технологічного етапу, що виконується ПК), а також зіставлялись реальний час впливу надмірних рівнів шуму з максимально допустимим часом з урахуванням використання персоналом засобів індивідуального захисту від шуму. У зв’язку з малим ослабленням АШ у межах перону майже весь авіаційно-технічний персонал, який знаходиться біля ПК, виконуючи технічне обслуговування, зазнає інтенсивного впливу шуму під час роботи ДСУ, запуску СУ, руління ПК, їх зльоту, посадки і випробування двигунів і т.ін. Виявлено, що рівні шуму, які перевищують нормативні значення за еквівалентним (³85 дБ(A)) і максимальним (³135 дБ(С)) рівнями шуму, створюються біля близько розташованих виробничих будівель та МС літаків та між посадковими галереями та за відносно великої щільності МС ПК. Установлено основні джерела шуму, які створюють на території аеропорту рівні шуму, що перевищують нормативні значення: ДСУ ПК за час обслуговування на МС (в середньому на
9–12 дБ(A)); двигуни ПК на етапах зниження перед посадкою і пробігом, розбігом та набором висоти під час зльоту (в середньому на 10–20 дБ(A)); двигуни ПК на етапах руління (в середньому на 8–15 дБ(A)); двигуни ПК під час випробування (в середньому на 8–13 дБ(A)); аеродромна спеціалізована техніка (аеродромні газоструменеві машини) — на 14–16 дБ(A).

Виконано експлуатаційні дослідження звукоізоляції типових огороджувальних конструкцій будівель і споруд аеропорту, що є важливим елементом забезпечення умов праці людей у приміщеннях. Визначено основні фактори, що впливають на ізоляцію повітряного шуму огороджувальними конструкціями R (дБ) у реальних умовах: ефект кута падіння звукової хвилі, напрямленість шуму ПК, вплив відстані до джерела шуму і швидкості його руху, орієнтація фасаду будівлі до маршруту польоту (рис. 1). Експериментально отримано спектральні характеристики звукоізоляції стін із зачиненими і трохи відчиненими вікнами з дерев’яними і алюмінієвими рамами.