ЕНДОЛІМФАТИЧНА ТЕРАПІЯ В КОМПЛЕКСНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ЗЛОЯКІСНІ НОВОУТВОРЕННЯ МАЛОГО ТАЗА

Краткое содержание

Експериментальна частина роботи проведена у віварії Української медичної стоматологічної академії (м. Полтава), ліцензованого на проведення доклінічних досліджень.  На І етапі були досліджені зміни, що відбувались в лімфатичній системі, зокрема в лімфатичних судинах дослідних тварин, після уведення хіміотерапевтичних засобів. Всього було досліджено 14 цитостатиків. Зміни в лімфатичних судинах були досліджені морфологічно. На ІІ етапі дослідження визначали порівняльний вплив ендолімфатичного та внутрішньовенного уведення цитостатиків на гомеостаз тварин, що контролювався клінічним дослідженням змін показників в загальному аналізі крові. Були досліджені різні варіанти приготування розчинів для ендолімфатичних інфузій з використанням високомолекулярних препаратів (реополіглюкіну, поліглюкіну), а також білків, що складають частину людської плазми (альбуміну).

        Клінічна частина включала вивчення результатів клінічних, інструментальних, лабораторних, імунологічних обстежень, комбінованого та комплексного лікування 401 хворого: 114 чоловіків та 287 жінок. Вік хворих коливався від 28 до 74 років (середній вік – 59±14). Новоутворення локалізувались в порожнині малого таза: 93 хворих на РШМ (І група), 26 хворих на РТМ (ІІ група), 58 хворих на РЯ (ІІІ група), 137 хворих на РПК (IV група), 24 хворих на РАО (V група), 24 хворих на ПЗН МТ (VІ група) та 28 хворих із метастатичним враженням лімфовузлів малого таза (VІІ група).   За класифікацією ТNM (6-те видання 2002 рік) всі досліджувані хворі мали місцево поширений процес (ІІ – ІІІ стадію), а у частини визначалась наявність метастатичного ураження регіональних лімфовузлів (N_1-3). В морфологічній структурі значно переважали залозисті та плоскоклітинні варіанти пухлин.

         Для досягнення мети дослідження був обраний наступний методичний підхід: виконання роботи було розділено на два етапи. На першому етапі хворі отримували комбіноване та комплексне лікування. Проводилась  клінічна оцінка результатів та ефективності застосованих комбінацій ЕПХТ, як при самостійному застосуванні, так і в поєднанні їх з іншими видами спеціального лікування (обов’язково з рентгенологічним та комп’ютерно-томографічним контролем), досліджувався імунний статус пацієнтів, рівень апоптозу лімфоцитів периферичної крові, при цьому звертали увагу на наявність загальних та місцевих ускладнень проведеного лікування.  На другому етапі роботи проводились морфологічні дослідження видалених препаратів або біоптатів, визначався лікувальний патоморфоз, викликаний застосуванням різних методів впливу на пухлинний осередок зокрема ЕПХТ, вивчались віддалені результати проведеного лікування.