Ландшафтно-рекреаційний потенціал Національного природного парку “Синевир”

Краткое содержание

У вступі обгрунтовано актуальність теми, сформульовано мету, завдання, об’єкт, предмет і методи дослідження, визначено наукову новизну роботи, окреслено практичне значення одержаних результатів і представлено форми їх апробації.

У першому розділі „Теоретико-методологічні засади дослідження ландшафтно-рекреаційного потенціалу природоохоронних територій” визначено основні положення обраної методологічної стратегії. Відповідно до неї розкрито зміст основних термінів дисертації: потенціал, гірський ландшафт, рекреація, рекреаційний ландшафт, рекреаційне природокористування, туризм, екотуризм, рекреаційні ресурси тощо.

Ключовим поняттям нашого дослідження є „ландшафтно-рекреаційний потенціал” як вираз сукупної можливості окремих елементів ландшафту забезпечувати реалізацію рекреаційної функції з урахуванням просторових, часових та нормативних обмежень і альтернатив природокористування.

Логічно-структурна схема ЛРП, представлена у роботі, дає змогу глибше розкрити системну сутність цього поняття (рис. 1). Запропонована модель, фокусує взаємодіючі елементи ландшафту, придатні для рекреаційного природокористування. Однак ЛРП не можна розглядати лише як суму рекреаційних можливостей, пов’язаних з окремими елементами ландшафту, оскільки внаслідок дії закону синергії формується певний додатковий ефект від взаємодії рельєфу, кліматичних, водних, бальнеологічних, біотичних та інших складових ландшафту, що уможливлює якнайповніше задоволення рекреаційних потреб суспільства.

Кожен ПТК має певний рівень рекреаційного потенціалу, вимірниками якого можуть бути рекреаційна стійкість ландшафту та показники рекреаційного навантаження і ємності, що враховують ступінь рекреаційної дигресії ландшафту. Неможливість реалізації потенціалу у деяких випадках зумовлена окремими обмеженнями щодо господарського використання території (наприклад, обмеження, що пов’язані із природоохоронним режимом). Крім того, рекреаційне природокористування на досліджуваній території може конкурувати з іншими видами господарської діяльності, які є взаємовиключними, альтернативними до індустрії відпочинку.

Для раціонального використання ЛРП території потрібно провести його комплексне дослідження, яке здійснюється в п’ять етапів: планування дослідження, збір фактичного матеріалу (передпольовий та польовий періоди), складання ландшафтної карти, аналітично-синтетична обробка даних, визначення основних напрямів оптимізації використання ЛРП. У дисертації описано види робіт на кожному етапі, окреслено методики та вказано отримані результати. Базою для проведення аналітично-синтетичної обробки даних та розробки рекомендацій є ландшафтна карта, яка інтегрує та систематизує всю зібрану інформацію про ПТК.