НІМЕЦЬКІ ПРІЗВИЩА ЗАКАРПАТТЯ



Название:
НІМЕЦЬКІ ПРІЗВИЩА ЗАКАРПАТТЯ
Альтернативное Название: НЕМЕЦКИЕ ФАМИЛИИ ЗАКАРПАТЬЕ
Тип: Автореферат
Краткое содержание:

У вступі обґрунтовано вибір теми, її актуальність, сформульовано основну мету й завдання роботи, визначено об´єкт та предмет дослідження, охарактеризовано джерельну базу, вказано на методи і прийоми аналізу, окреслено наукову новизну, практичне значення дисертаційного дослідження, подано коротку історичну довідку про поселення німців на Закарпатті, оглянуто праці, в яких ідеться про німецьку меншину на Закарпатті та її антропонімію.


У першому розділі, “Історія та сучасний стан німецької антропоніміки. Теоретичні засади вивчення німецьких прізвищ”, здійснено аналіз фахової літератури, охарактеризовано історію становлення німецької антропоніміки від її першопочатків і до наших днів. Основна увага звертається на здобутки німецької антропоніміки у плані різноаспектного дослідження німецьких прізвищ, докладніше опрацьовано основні теоретичні положення щодо вивчення німецьких прізвищ, викладені в монографіях німецьких ономастів А. Баха, Г. Балова, Ґ. Бауера,                         М. Ґоттшальда, К. Кунце, Г. Наумана, В. Флейшера. У цьому розділі подано також короткий огляд української антропоніміки з вказаної проблеми.


У другому розділі, “Етимологічний склад прізвищ німецького населення Закарпаття”, визначено частки прізвищ з німецьким та іншомовним етимоном у реєстрі прізвищ німців Закарпаття та визначено причини появи прізвищ ненімецькомовної належності. При етимологічному аналізі прізвищ закарпатських німців німецькими вважаємо прізвища, які походять від німецьких апелятивів та від власних особових німецьких імен (у тому числі і християнських), а також від німецьких топонімних назв, і містять (або не містять) німецькі прізвищетворчі форманти. Іншомовними (ненімецькими) вважаємо ті прізвища, які мають ненімецьку твірну основу, що не фіксується у лексикографічних довідниках давніших періодів і не отримала німецьких прізвищетворчих формантів.


На основі етимологічного аналізу встановлено, що прізвищевий склад німецького населення Закарпаття за період з 1723 по 1999 роки охоплював ≈78% прізвищ з німецьким етимоном, ≈12,5% ─ зі слов´янським, ≈5,5% ─ з угорським, ≈1% прізвищ інших етимологій, ≈2% прізвищ непрозорої етимології та ≈1% ─ спірної етимології.


Серед прізвищ з німецьким етимоном вирізняємо 1480 таких, які однозначно є німецькими за походженням і твірні основи яких вдалося визначити у лексичному складі німецької мови XII ─ XVI ст. ─ періоду становлення німецьких прізвищ. Виділено 40 прізвищ (Auspitz, Demling та ін.), які виявляють фонетичні, лексичні чи структурно-словотворчі ознаки німецьких прізвищ, але семантику їх твірних основ нам не вдалося пояснити на основі лексики середньоверхньонімецького періоду, яка, власне, є базою творення німецьких прізвищ даного регіону.


Другий розділ складається з семи підрозділів. У першому підрозділі, “Лінгвогеографічна характеристика німецьких прізвищ”, спираючися на фонологічні, лексичні та словотворчі особливості прізвищ, класифікуємо німецькі прізвища Закарпаття. За основу взято класифікацію М. Ґоттшальда. З огляду на найвиразніші лінгвогеографічні критерії нами виділено такі мовно-географічні групи німецьких прізвищ Закарпаття: 1) верхньонімецьку; 2) західносередньонімецьку; 3) східносередньонімецьку; 4) нижньонімецьку та 5) прізвища східнофризького узбережжя Північного моря. Найпоширенішою є група верхньонімецьких прізвищ (Burger, Drucker, Forster, Grabner), що пояснюємо реґіональним походженням більшості закарпатських німців. Менше представлені західносередньонімецькі (Anger, Berg, Blech, Hinsburg), східносередньонімецькі (Fritscher, Junger, Langer, Lieber), нижньонімецькі (Ensen, Bettlen, Erben, Reints) та прізвища фризької прибережної області (Kraffa, Metta, Stoffa).


Другий підрозділ, “Прізвища з ненімецьким етимоном”, знайомить з обставинами, які призвели до появи у складі прізвищ закарпатських німців іншомовних елементів. Серед них найважливішіми були: а) суміжне проживання на спільній території та б) міжетнічні шлюби. У цьому підрозділі виділяємо такі пункти: “Слов´янські прізвища”, “Угорські прізвища”, “Прізвища інших етимологій”, “Прізвища спірної етимології”, “Прізвища із затемненою етимологією”.


Широку представленість у прізвищевому складі німців слов´янських прізвищ пояснюємо у пункті “Слов´янські прізвища”, наголошуючи на питомій вазі українських ─ ≈7% (Бабука, Баран, Бобаль, Волошин). Російських антропооснов у прізвищах закарпатських німців виділено всього декілька (Волкова, Зальотов, Роґозанова).


Західнослов´янські прізвища, носіями яких є німці Закарпаття, ─ це, передусім, словацькі та чеські. Їх частка становить ≈ 5,5%. Поява цих прізвищ в антропоніміконі закарпатських німців зумовлена, насамперед, походженням частини німецьких переселенців, зокрема, ціпсерів зі Спішу, що в Словаччині, богемців, що з Шумави у Чехії, та судетських німців. Німецьке населення проживало на тих слов´янських територіях упродовж століть, наслідком чого стало взаємопроникнення антропонімних систем. На момент поселення німців на цих територіях вони ще не мали усталених прізвищ, тому пізніше ними могли стати вже словацькі або чеські лексеми. У прізвищевому складі закарпатських німців зафіксовано такі словацькі та чеські прізвища, як Антонік, Беранек, Блазник, Боднарік, Брабунек та ін.


У пункті “Угорські прізвища” розглядаємо прізвища, які виводяться з лексичної бази угорської мови, як, наприклад, Андялоші, Балог, Бігарі, Вароді, Йоні, Кіш та ін. Однією з причин, яка зумовила частку угорських прізвищ в антропоніміконі закарпатських німців, є історичний факт примусової мадяризації прізвищ, підтвердженням чого слугують архівні документи, фрагменти з яких наводимо.


Прізвища, які складають мізерну частку (≈ 1%) у прізвищевому складі закарпатських німців (а це румунські Ардалан, Драгула, Молдашел та італійські Капелярі, Комінотто, Опіярі), визначено в пункті “Прізвища інших етимологій”.


У пункті “Прізвища спірної етимології” наводимо приклади тих антропонімних одиниць, які не піддаються однозначній інтерпретації на основі лексичного складу конкретної мови (Бласко, Бунда, Бурч, Ковач та ін.). До цієї групи відносимо і слов´янські прізвища з суфіксом -скі/-ський.


Ряд прізвищ, національномовну приналежність яких не вдалося встановити (Візаус, Вікук, Вімерцл, Гашут, Кнембел, Шуxа та ін.), розглянуто в пункті “Прізвища із затемненою етимологією”.


Третій розділ, “Графічні варіанти німецьких прізвищ Закарпаття”, присвячено аналізу письмових варіантів німецьких прізвищ, які виникли внаслідок їх передачі мовами, що певний час були офіційними у реґіоні, ─ угорською, чеською, російською, і нинішньою державною мовою ─ українською. Різні письмові варіанти німецьких прізвищ виявляємо вже у списках переселенців. Німецькі ономасти пояснюють цю варіантність територіально-діалектними особливостями виникнення прізвищ, тривалим мовним становленням та фіксацією у різних письмових нормах. Щоб розрізнити німецькі графічні варіанти прізвищ від тих, які з´явились під впливом написання угорською, чеською, українською чи російською мовами, за першооснову беремо форми написання, які зафіксовані у німецьких і ненімецьких джерелах.


При аналізі графічних варіантів німецьких прізвищ виділяємо такі основні фактори значних розходжень у письмовій передачі цих прізвищ угорською, чеською, українською та російською мовами: 1) відсутність у приймаючих угорській та чеській мовах деяких літер та буквосполучень німецького алфавіту, а саме ä, ei, ai, eu, ey, ie, ß, sch, tsch, та їх неадекватна заміна засобами приймаючої мови. При написанні українською (російською) мовами діяла необхідність використовувати транслітерацію; 2) особливість німецьких диграфів ck, dt, ng, pf, tz, які спрощувалися при написанні прізвищ угорським, чеським, українським чи російським алфавітом; 3) невідповідність німецького звукового значення літер s та z до звукового значення цих літер в угорській чи чеській мовах; 4) запис німецьких прізвищ на слух особами, некомпетентними в орфографічних правилах німецької мови та принципах транслітерації (здебільшого ці особи не володіли німецькою мовою); 5) необізнаність з орфографією офіційної мови осіб, які здійснювали записи цими мовами в документах. Внаслідок цього одні й ті ж фонетичні та орфографічні форми німецького прізвища передавалися по-різному засобами приймаючої мови. Наприклад, прізвище Seiler Szeiler, Szájler, Zájler, Szailer, Зайлер, Сайлєр.


У цьому розділі виділено три підрозділи, в кожному з яких описано принципи та закономірності передачі німецьких антропонімів угорською, чеською, українською (російською) мовами. Описані графічні варіанти виникли внаслідок пристосування німецьких прізвищ до нового мовного оточення.


Найбагатшу письмову варіантність викликали записи німецьких прізвищ угорським алфавітом, що зумовлене довготривалим пануванням (з XVII ст.) Австрійської монархії і 50-літнім перебуванням Закарпаття у складі Австро-Угорської монархії, за якої офіційною мовою у реґіоні була угорська, а отже, всі документальні записи велися по-угорськи. Літери і буквосполучення, невідомі угорському алфавіту, замінювались угорськими відповідниками, наприклад: ä ─ e: Jäger → Jeger, Kläckl → Kleckl, ei → áj: Pfeifer → Pfájfer; eu → oj, aj: Neuhofer → Nojhofer, Neumann → Najmann; ie → i: Riemer → Rimer; ch → h: Österreicher → Öszterajher; pf → f: Pfister → Fister та ін. Нерідко одна й та ж німецька літера по-різному передавалася, наприклад, ß → s, ss, sz: Keßler → Keszler, Kesler, Strauß → Strauss, Strausz та ін.


Нетривалий (з 1919 по 1939 р.) вплив (у порівнянні з угорською) чеської мови на графічну форму німецьких прізвищ зумовив менш численну варіантність. Чужі і невластиві чеському алфавіту літери та буквосполучення замінювалися відповідними чеськими, наприклад, sch → š: Schneider → Šnajder, tsch → č: Ebertsch → Eberč, w → v: We er → Ve er, ä → e: Gältner → Geltner; ö → o: Göbl → Gobl; ü→ u: Büttner → Buttner та ін. Чеські офіційні документи частіше, ніж угорські, зберігають німецьку графічну форму. В опрацьованих джерелах антропонімного матеріалу чехословацького періоду наявні і змішані письмові варіанти німецьких прізвищ, які містять графеми різних мов: Schwarz → Schvarc, Schweiger → Šveiger, Weiß → Wájzs.


Труднощі при письмовому відтворенні німецьких прізвищ українською чи російською мовами полягали, насамперед, у застосуванні різних алфавітів ─ латинського і кириличного. При передачі точної графічної форми прізвища втрачалася його звукова форма, тому що орфографічні правила німецької, української та російської мов нетотожні. Записи свідчать про неадекватність передачі німецьких прізвищ українською чи російською мовами, що простежується у багатьох випадках. Наприклад, ei ай, ей: Eiben → Айбен, Ейбен; au ау, ав: Auer → Авер, Ауер; eu ой, оу, оє, йе: Feuer → Фойер, Фоєр, Leutner Леутнер, Лойтнер; z → з, с, ц: Ponitz Понітз, Понітс, Поніц та ін.


У четвертому розділі, “Семантика твірних основ німецьких прізвищ Закарпаття та їх структурно-словотворчі типи”, розкриваємо допрізвищеву семантику базових основ 1480 німецьких прізвищ Закарпаття та аналізуємо структурно-словотворчі особливості цих антропонімів.


Аналіз семантики твірних основ вказує, що в основі німецьких прізвищ Закарпаття лежать: 1) апелятивні означення особи, 2) германські та християнські імена, 3) топоніми. Онімна та апелятивна лексика неоднаково представлена у твірних основах аналізованих прізвищ, зокрема, переважають прізвища, базові основи котрих є апелятивами, таких ─ 968 ( ≈65%), меншу за чисельністю групу ─ 324 (≈ 22%) ─ утворюють відіменні прізвища, відтопонімні утворення складають 188 (≈ 13%) антропонімних одиниць.


Лексико-семантичний аналіз німецьких прізвищ ускладнювався полісемією та омонімією прізвищевих твірних основ: семантика окремих прізвищ може бути відіменною, відтопонімною чи відапелятивною. Наприклад, прізвище Milder можна тлумачити від: 1) германського імені Mildbrecht, 2) ойконіма Milda та 3) апелятива „mild“. З огляду на це вказані кількісні показники можуть зазнавати корегувань. Для достовірності тлумачення семантики твірної основи потрібно знати історичний, політичний, культурний, мовний та економічний розвиток тої місцевості, звідки походить прізвище. Ми у цьому дослідженні при встановленні семантики твірної основи виходимо з таких принципів: 1) при подвійній чи потрійній мотивації віддаємо пріоритет тій, яка є характерною для групи верхньонімецьких прізвищ; 2) виділяємо верхньонімецькі лексеми; 3) вичленовуємо твірну основу, яка містить прізвищетворчі форманти, характерні для верхньонімецьких прізвищ.


Аналізуючи структурно-словотворчу будову німецьких прізвищ Закарпаття, спираючися на класифікації А. Баха, К. Кунце та Ґ. Бауєра, виділяємо такі структурно-словотворчі типи німецьких прізвищ Закарпаття: лексико-семантичні утворення, суфіксальні, флективні, композитні утворення, а також прізвища прийменниково-суфіксального типу та, утворені стягненням основ.


Четвертий розділ об´єднує такі підрозділи: “Відапелятивні основи”, “Відіменні основи”, “Відтопонімні основи”.


У підрозділі “Відапелятивні основи” визначаємо семантику апелятивів, які закладено у твірних основах німецьких прізвищ Закарпаття на доантропонімному рівні, та аналізуємо шляхи їх антропонімізації.


Апелятиви, які лягли в основу досліджуваних прізвищ, часто є полісемічними та омонімічними. Наприклад, твірна основа прізвища Steiger може означати: 1) stīger ─ штейгер, гірничий майстер, який наглядає за роботою, 2) stīger ─ розпусник, 3) steic, steige крута вулиця, обривисте узгір´я, 4) stīc, stīg стежка. Будь-яке із наведених значень могло стати базовим для прізвища, але яке ж конкретно ─ сьогодні важко довести. І професійні назви, і позначення місця проживання, і характеристика поведінки широко представлені в твірних основах німецьких прізвищ Закарпаття. У цьому випадку мотивацію найменування можна лише припускати в певних межах.


Апелятивні основи, які стали базою творення німецьких прізвищ, зафіксованих у Закарпатті, ділимо на дві групи: nomina personalia та nomina impersonalia, хоча німецькі ономасти традиційно групують апелятивні основи прізвищ за семантичними полями, об´єднуючи особові і неособові апелятиви. Ми надаємо перевагу особовому значенню і орієнтуємося, в першу чергу, на допрізвищеву семантику твірної основи у верхньонімецьких діалектах та на значення, яке максимально відповідає традиційним принципам номінації.


У категорії прізвищ nomina personalia, яка нараховує 638 антропонімних одиниць ( ≈ 66% відапелятивних прізвищ), розрізняємо 6 лексико-семантичних груп, які називають людину за 1) її заняттям, професією, різними видами діяльності (325, ≈ 51%) Bauer, Fleischer, Gerber, Schröder, Wagner; 2) її внутрішніми та зовнішніми ознаками (160, ≈ 26%) Ehrlich, Lang, Lustig, Schef, Zierer, 3) за місцем проживання (104, ≈ 16%) Auer, Berger, Hofer, Pfitzner, Tanner; 4) етнічним походженням (26, ≈ 4%) Bayer, Deutsch, Sachs, Schwab, 5) соціальним становищем (13, ≈ 2%) Bischof, Graf, König; 6) спорідненістю та свояцтвом (10, ≈ 1%) Brudermann, Freund, Mutter. Оскільки у німецькомовному просторі поширеність і чисельність різних груп прізвищ є територіально зумовленою і названі лексико-семантичні групи різняться своїм кількісним складом, то закономірною вважаємо нерівну презентованість базових основ у них. Кожній лексико-семантичній групі присвячено окремий пункт, який за чисельною презентованістю поділено на підпункти.


У твірних основах, які називають заняття, професію та інші види діяльності, ми виділяємо: а) основи, які позначають сільськогосподарські професії (39, ≈ 12%): Ackermann, Drescher, Feldmann, Grasler, Hettler, Ruber, Schäfer, Winzer; б) основи, які позначають лісогосподарські професії, мисливство та рибальство (20, ≈ 6%): Brenner, Fischer, Forster, Hacker, Holzmann, Jäger, Scheinthauer; в) основи, які позначають виготовлення продуктів харчування (29, ≈ 9%): Beck, Breuer, Fleischer, Kockel, Müller, Schmalzer, Speiser; г) основи, які позначають текстильне ремесло (23, ≈ 7%): Bortner, Häubner, Hüttner, Keppler, Näder, Schneider, Tucher, Weber, Ziechermann; ґ) основи, які називають виробництво та обробку шкіри (13, ≈ 4%): Gerber, Lederer, Pelzer, Riemer, Schuhmacher, Strecker; д) основи, які позначають професії, пов´язані з металодобуванням та обробкою (переробкою) металу (30, ≈ 9%): Bauerschmied, Bleier, Schlosser, Schmiedle, Zinner; е) основи, які позначають обробку та переробку дерева (27, ≈ 8%): Drachsler, Binder, Schreiner, Stuller, Tischler, Zimmermann), є) основи, які називають будівельні професії (8, ≈ 2%): Glaser, Klebner, Maurer, Teigler, Ziegler; ж) основи, які називають реалії лікування, догляд за зовнішністю, догляд за свійськими тваринами (10, ≈ 3%): Arzt, Baader, Kräuter, Scherer;з) основи, які називають торговців (30, ≈ 9%): Handler, Kaufmann, Kramer, Menger, Nusser; і) основи, які називають перевізників (8, ≈ 2%): Flossmann, Ko heitzler, Schiffmann, Wassermann; й) основи, які називають військові професії та зброярів (9, ≈ 3%): Hauptmann, Reismann, Schützer; к) основи, які називають музикантів та мандрівних комедіантів (11, ≈ 3%): Fedeler, Geiger, Leier, Singer, Springer; л) основи, які називають адміністративні, громадські посади та церковних служителів (44, ≈ 13%): Kanzler, Kestner, Kirchner, Oberleiter, Rat, Scholz, Specktermann; м) основи, які називають правове та майнове становище у суспільстві (12, ≈ 4%): Benkner, Hausmann, Kräger, Lechner; н) основи, які називають інші види діяльності (12, ≈ 4%): Buchdrucker, Feuermann, Le er, Renner.


Словотворчий аналіз прізвищ цієї групи доводить, що апелятиви на позначення професій та споріднених їм назв найчастіше антропонімізувалися переосмисленням значення без будь-яких структурних змін, тобто семантичним шляхом (Bauer, Hettler, Metzger, Näder, Schneider та ін.). Таких прикладів ≈ 91%. Перший компонент композитних утворень, яких ≈ 7%, індивідуалізує відпрофесійні позначення особи ─ Gerstmeier, Gutwirt, Lahmbauer. Суфіксальні деривати ─ Kockel, Schmiedle, Schölzel та Ströml містять демінутивні суфікси, прізвище Meisels вважаємо флективним утворенням. Прізвище Schmiedsen кваліфікуємо як утворене стягненням основ.


Аналіз допрізвищевої семантики базових основ німецьких прізвищ Закарпаття, які вказують на професію чи рід занять, виявив, що це, переважно, верхньонімецькі лексеми, на зразок Baumann“, “Beck, „Drachsler та ін. У твірних основах прізвищ виявлено і лексику, яка властива іншим територіальним діалектам, як північнонімецьке Piltzer”, рейнськеSchmitz”, нижньонімецькеSchröderта ін.


Невичерпна кількість і багатство форм властиві для прізвищ, які характеризують людину за її вдачею та зовнішністю. Як свідчить антропонімний матеріал, оточення здатне охарактеризувати індивіда з найрізноманітніших точок зору ─ фізіологічної, психологічної, моральної, інтелектуальної. З огляду на це, відапелятивні прізвища, мотивовані основами, які називають внутрішні або зовнішні ознаки денотата, поділяємо на кілька підгруп, водночас зауважуючи, що деякі характеристики людини важко однозначно віднести до конкретного тематичного ряду. Причиною цього є полісемія та омонімія прізвищевих основ. Семантика твірної основи не дає інформації про мотив виникнення прізвища, а це означає, що можливий і інший класифікаційний розподіл ілюстративного матеріалу, який ми включили у назви за внутрішніми властивостями людини (86, ≈54%) та за її зовнішніми ознаками (74, ≈46%).


Лексико-семантичну групу назв за внутрішніми властивостями людини поділяємо на 4 тематичні підгрупи: а) назви особливостей характеру та поведінки (69, ≈80%): Ehrmann, Flink, Gramm, Greiner, Gut, Lärmer; б) назви, які окреслюють ставлення до інших (10, ≈12%): Grob, Knauer, Leit, Schender; в) найменування розумових здібностей (6, ≈7%): Klug, Schüle, Tor, Weiser; г) назви особливостей мовлення (1, ≈1%): Gältner.


Допрізвищева семантика твірних основ прізвищ цієї лексико-семантичної підгрупи свідчить, що німецька мова періоду становлення прізвищ відзначалася багатством синонімічної лексики, яка називала внутрішні якості людини. Наприклад, для позначення плаксія вживалися лексеми: Graner, Greiner, Greinmeister, для номінації скандальної особи Kreismann, Lärmer, Rumpel і т.ін. Базою аналізованих прізвищ є, в основному, верхньонімецькі лексеми, як, наприклад, „mock“, „noll“, „schmoll“ та ін.


Німецькі прізвища Закарпаття, мотивовані основами на позначення зовнішності людини, поділяємо на 8 лексико-семантичних підгруп з огляду на первинну семантику твірних основ, яка окреслює: а) зріст, вагу, поставу (22, ≈30%): Dorr, Fett, Klein, Langermann; б) фізичні вади (7, ≈9%): Schiller, Schrammer; в) охайність, вродливість (10, ≈13%): Fein, Säuberlich, Schick; г) особливості волосся, рис обличчя (9, ≈12%): Bartlos, Kraus, Ruchmann; ґ) вік (8, ≈11%): Hach, Jung, Kerl; д) колір обличчя, волосся, тіла (8, ≈11%): Braun, Grohmann, Weiß; е) фізичні характеристики (8, ≈11%): Gogger, Knister, Link; е) інші властивості (2, ≈3%): Barer, Krankner.


Переважну більшість (114, ≈71%) прізвищ від основ, які називають внутрішні та зовнішні ознаки особи, утворено лексико-семантичним способом (Gut, Lustig, Stark, Taub). До них зараховуємо й атрибутивні назви типу Junger, Langer, Lieber, які можна інтерпретувати і як патронімні утворення із суфіксом -er: Langer < Lang, і як лексико-семантичні, які являють собою флективну форму прикметника. Оскільки у німецькій ономастиці поширеним способом творення прізвищ від основ на позначення певних людських особливостей вважається безсуфіксний, то і ми вважаємо їх такими. Значно меншу групу (41, ≈26%) прізвищ становлять суфіксальні деривати з суфіксом -еr (Gältner, Greiner, Lärmer, Listner), -mаnn (Hochmann, Hübschmann, Kurzmann), -l,-le (Fettl, Hachle, Memmel, Scherzel), -ing (Kerling). Рідко (5, ≈3%) утворювалися прізвища, мотивовані основами на позначення людських якостей, шляхом словоскладання (Langermann, Liebeskind, Nothelfer).


104 прізвища із списку німецьких прізвищ Закарпаття мотивовані основами, які вказують на територіальну ознаку розміщення житла. Це, здебільшого,топоапелятиви, які називають рельєф, тип ландшафту, їхні прикметні ознаки. Проте семантичний аналіз базових основ не дозволяє нам у конкретному випадку однозначно стверджувати, що це топоапелятив, бо у німецькомовному просторі відносно численною є група топонімів (найчастіше це ойконіми) типу Aue, Berg, Burg, Feld(e), Stein, Thal і інші. Тому, класифікуючи твірні основи, спираємося на первісне значення базових лексем та на лексикографічні довідники, у яких домінуючим здебільшого є топоапелятивне значення.


Лексичну групу на позначення топографічних понять складають, головним чином, верхньонімецькі лексеми, типові, передусім, для баварських та австрійських земель, на зразок Bichel“, „Biehler“, „Gubel та ін.


У групі цих прізвищ виділяємо такі семантичні підгрупи: 1) основи, які характеризують ландшафт (53, ≈49%):Auer, Ebner, Taler, Wiesmann;’2) основи, які характеризують рослинний світ навколо помешкання (18, ≈17%): Birkner, Hager, Rittner; 3) основи, які називають місце розташування помешкання (10, ≈12%): Ecker, Mauerstätter, Untersteiner; 4) основи, які називають будови, шляхи, площі, вулиці, огорожі (23, ≈21%): Bauhofer, Platzer, Poitinger.


У базових основах прізвищ від топоапелятивів лежать вузькодіалектні топографічні апелятиви, які не фіксуються у словниках сучасної літературної німецької мови, наприклад “Duf(f)t“, „Kel(l)“, „Siepна позначення болота.


Аналіз словотворчої будови цих прізвищ виявив суфіксальні (Bichler, Deninger, Lahner, Teller та ін.), композитні (Mauerstätter, Neuhofer, Oberbichler та ін.) та флективні моделі (Eiben) і лексико-семантичні утворення (Landsmann, Ober). Прізвище Untersteiner позначаємо як прийменниково-суфіксальне утворення.


У семантиці 26 твірних основ німецьких прізвищ Закарпаття виділено позначення сусідніх німцям національностей (Holländer, Schweizer, Unger) та німецькомовних етнічних народностей (Bayer, Böhmt, Freese).


У словотворчому аспекті основну частку складають лексико-семантичні утворення (Deutsch, Pohl, Unger), прізвища Frankl, Fränkl та Freschl є суфіксальними моделями з демінутивним -l.


13 прізвищ мотивовано лексемами на позначення соціального становища. Вони є прозорими з огляду на їх допрізвищеву семантику (Diener, Fürst, Kaiser).


Це прізвища виключно лексико-семантичного способу творення.


Семантична група із загальним твірним значенням “родинні стосунки” охоплює всього 10 прізвищ, наприклад, Brudermann, Schwager, Zwillinger.


У цій групі домінують лексико-семантичні утворення.


Прізвища категорії nomina impersonalia є значно менш численними ─ усього 330 прізвищ, що складає ≈ 34% від загальної частки прізвищ, твірними основами яких є апелятиви. Прізвища, мотивовані неособовими назвами, виникали внаслідок метафоричного вживання лексем, які позначають дійсні реалії оточення, для називання відповідної особи. Лексична база цих прізвищ відображає ставлення людини до навколишнього світу, а також її смаки, симпатії, уподобання. За первісною семантикою їх твірних основ nomina impersonalia класифікуємо за 9 лексико-семантичними групами. Кожна з них відрізняється різною продуктивністю на антропонімному рівні: 1) назви знарядь праці, предметів побуту, їх частин та інших виробів (76, ≈ 23%): Bank, Gabel, Spiegel та ін.; 2) назви тварин (60, ≈ 18%): Entel, Karp, Schmetterling та ін.; 3) назви рослин, їх частин та плодів (47, ≈ 14%): Apfel, Baumli, Gerstl та ін.; 4) назви абстракцій (42, ≈ 13%): Feier, Glanz, Kampf та ін.; 5) назви рельєфу, різновидів ландшафту, шляхів сполучення (38, ≈ 12%): Finster, Steg та ін.; 6) назви анатомічних понять (20, ≈ 6%): Daum, Faust, Knoch та ін.; 7) назви явищ природи і різних часових понять (16, ≈ 5%): Abendel, März та ін.; 8) назви одягу, взуття, прикрас (21, ≈ 6%): Atlas, Pelz, Stiefel та ін.; 9) назви видів їжі та продуктів харчування (10, ≈ 3%): Grieß, Schuppl, Wein та ін. Всередині лексико-семантичних груп виділяємо детальніші класифікаційні розряди.


Підрозділ “Відіменні німецькі прізвища Закарпаття” присвячено опису прізвищ, базовими основами яких є особові власні імена (германські та християнські). Відіменні прізвища закарпатських німців є переконливою ілюстрацією антропонімійного багатства німецької мови і дають можливість відтворити структурні типи особових імен, які побутували серед німців ХІІ-XVI ст.


На час становлення німецьких прізвищ особовими іменами виступали германські та християнські за походженням імена.


Семантичний аналіз твірних основ відіменних прізвищ, виділених нами, показує, що продуктивність окремих германських імен, які відзначаються антропонімійним коефіцієнтом у прізвищетворенні, різна. Вона залежить від двох факторів: від популярності імені та кількості його варіантів. Антропонімний коефіцієнт кожного особового імені визначаємо на основі кількісного складу мотивованого ним прізвищевого гнізда.


Серед германських імен, які стали базою творення аналізованих прізвищ, є ряд таких, від яких утворено по кілька прізвищ, а є й такі, що стали базою творення лише одного прізвища. Найбільше прізвищеве гніздо належить імені Heinrich. Його варіанти лягли в основу 15 прізвищ. Heinsl, Heinz, Hensel та ін. Чисельні прізвищеві гнізда мотивовані іменами Adalbert, Dietrich, Friedrich, Gerhard, Konrad, Walter. Водночас 69 германських імен (Aginbrecht, Alfhard, Helmold та ін.), що складає ≈ 64%, виявилися непродуктивними у німецькому прізвищетворенні, вони дали лише по одному прізвищу.


Основи германських імен, закладені у прізвищах німецького населення Закарпаття, представлені такими структурними типами: 1) повні безсуфіксні; 2) короткі безсуфіксні; 3) усічено-суфіксальні; 4) повні та короткі флективні та 5) композити. Продуктивними в утворенні німецьких прізвищ є суфіксальні усічені іменні основи (Abisch, Fricker, Helm, Rick, Seidel та ін.). Найбільш продуктивною моделлю в групі суфіксальних усічених основ є короткі іменні основи із суфіксом -er та його похідними –ler, -ner: Alber < Adalbert, Dinzler < Degenhart, Göttler < Gottfried та ін. В аналізованих прізвищевих основах нами не виявлено повних суфіксальних форм.


Негерманські імена, які стали базою творення німецьких прізвищ Закарпаття, відзначаються низьким антропонімним коефіцієнтом за винятком імен Christian, Johann, Matthias, Nikolaus та Peter, які мотивували ≈ 41% прізвищ, що пояснюємо їх популярністю та багатством варіантів у період становлення прізвищ. У той же час 37 імен (August, Florian, Michael, Sebastjan, Theodor та ін.) мотивували лише по одному прізвищу.


Словотворчий аналіз цих німецьких відіменних прізвищ показує, що негерманські імена підлягали тим самим структурним змінам, що й германські, тому при їх дослідженні дотримуємося тих самих критеріїв, тобто виділяємо такі структурно-словотворчі типи: 1) повні безсуфіксні, 2) повні суфіксальні, 3) короткі безсуфіксні, 4) короткі суфіксальні, 5) короткі флективні та 6) композити. Найчастіше з цих структурно-словотворчих типів представлені короткі суфіксальні ─ 34 (≈ 39%: Köbel, Kratzl, Pöschl та ін.) та короткі безсуфіксні форми ─ 31 прізвище (≈ 36%: Alb, Mach, Petsch, Wohl та ін.). Прізвища Holzkopl (пор. Koppe < Jakob) та Mühlhans (пор. Hans < Johann) кваліфікуємо як композити. У групі прізвищ від негерманських особових імен не виявлено суфіксальних утворень з -ing та -inger і повних флективних форм.


У підрозділі “Відтопонімні основи” аналізуємо прізвища, твірною базою яких стали топонімні назви. Структурні типи твірних основ німецьких відтопонімних прізвищ Закарпаття дають змогу відтворити ті способи найменування особи за місцем її походження, які діяли в німецькомовному просторі у період становлення прізвищ. Структурний аналіз твірних основ дозволяє виділити такі моделі: 1) топонім без формантів: Basel, Brandenburg, Epstein (83, ≈ 43%), 2) топонім + суфікс -er: Albertsberger, Apfeldörfer, Eisdörfer (89, ≈ 48%), 3) топонім + суфікс -mann: Fullmann, Kielmeier, Kölmann (6, ≈ 4%). Суфікс -mann був синонімічним за значенням суфіксу -er у основах цього типу і служив для утворення відтопонімних прикметників у нижньонімецьких діалектах, 4) топонім + суфікс -inger: Zellinger (1, ≈ 0,5%), 5) топонім + суфікс –sch: Kölsch (1, ≈ 0,5%).


Усі топоніми, які лягли в основу німецьких відтопонімних прізвищ Закарпаття, належать до німецькомовного простору, за винятком кількох, наприклад, Friedberg, що у Шумаві (Чехія), або Saatz, що в Судетах.


Словотворчий аналіз цієї групи прізвищ показав, що це лексико-семантичні утворення від твірних основ розглянутих моделей. Виняток становить прізвище Thumerer, яке являє собою дериват з патронімічним суфіксом -er: Thumerer < Thumer (відтопонімний прикметник) < Thum (ойконім). Прізвище Wienerin утворено шляхом додавання суфіксу жіночого роду -in до відтопонімного прикметника чоловічого роду Wiener.


Аналіз німецьких прізвищ Закарпаття у світлі поставленої мети та завдань дозволяє зробити висновки як загального характеру, так і часткові:


1. Етимологічний склад твірних основ прізвищ німецького населення Закарпаття, зафіксованих у 1723 1999 рр., є неоднорідним. Етимологічна різнорідність прізвищевих основ репрезентує ті мови, які представлені у мультилінгвальному просторі Закарпаття. За мовною належністю твірних основ прізвищ, носіями яких є закарпатські німці, виділяються: 1) прізвища, мотивовані німецькими лексемами, 2) прізвища з ненімецькою лексикою в основах. Попри названі групи, виділяються прізвища з етимологічно непрозорими основами та з основами спірної етимології. Наявність у прізвищевому складі німецького населення Закарпаття 410 (≈ 22%) українських, словацьких, угорських та ін. прізвищ пояснюється, насамперед, довготривалими (спільне проживання на одній території) контактами німців з іншими етносами, які заселяють цей реґіон, та іншими позамовними чинниками.


2. Лінгвогеографічний аналіз прізвищ з німецьким етимоном показав, що у їх складі є верхньонімецькі, східносередньонімецькі, західносередньонімецькі, нижньонімецькі прізвища та прізвища фризького узбережжя Північного моря. Найширше представлена група верхньонімецьких прізвищ.


3. Аналізований прізвищевий матеріал репрезентує багату графічну варіантність, зумовлену специфікою мультилінгвального простору Закарпаття. Головними причинами, які зумовили численну розмаїтість письмових варіантів німецьких прізвищ, були: неправильна практична транскрипція та транслітерація німецької форми антропоніма засобами приймаючих мов, необізнаність здійснюючих записи осіб з орфографічними правилами як німецької, так і приймаючої мови.


4. Генеза твірних основ прізвищ, що утворені на базі лексики німецької мови, дає підстави виділити такі семантичні групи: а) прізвища, мотивовані апелятивами (968, ≈ 65%), б) прізвища, мотивовані особовими іменами (324, ≈ 22%), в) прізвища, мотивовані топонімами (188, ≈ 13%).


5. Прізвища від апелятивних основ класифіковано за категоріями nomina personalia та nomina impersonalia. Твірними основами прізвищ частіше (638, ≈ 66%) ставали лексеми з особовим значенням, зокрема ті, які називали професійну діяльність людини (Schuhmacher, Weber), її зовнішні або внутрішні ознаки (Kuzmann, Langer), вказували на топографічну ознаку місця проживання (Bachmann, Birkner), етнос особи (Böhm, Deutscher), соціальне становище (Fürst, Hausknecht) або родинні стосунки (Schwager, Zwillinger). Кількісна презентованість виділених лексико-семантичних груп є неоднаковою.


6. Найпродуктивнішими при становленні прізвищ виявились основи, які називають професію, рід занять та різні види діяльності. За цією групою слідують прізвища, лексичною базою яких є основи на позначення внутрішніх та зовнішніх рис людини. Третю за чисельністю групу прізвищ категорії nomina personalia становлять ті, що мотивовані основами, які вказують на територіальну (топографічну) ознаку місця проживання. Низькою продуктивністю на антропонімному рівні відзначаються основи, які називають етнічну приналежність, соціальне становище людини, родинні зв´язки.


7. Лексико-семантична група прізвищ, утворених від назв, які вказують на заняття, професію та різні види діяльності, виявляє 16 тематичних підгруп, які неоднаково репрезентовані у їх кількісному співвідношенні. Найбільше прізвищ зафіксовано від лексем, що називають адміністративні, громадські посади, а також церковних служителів: Kirmeier, Münch; від лексем на позначення сільськогосподарських професій: Bauer, Trescher; діяльність, пов´язану з металодобуванням та металообробкою: Keßler, Tengler; назв, пов´язаних із торгівлею: Handelsmann, Schenkner; лексем, пов´язаних із виготовленням продуктів харчування: Melzer, Sulzer; тих назв, що позначають професії, пов´язані з деревообробним виробництвом: Bender, Sager. Найменш представленими у лексичній базі німецьких прізвищ Закарпаття є основи, які називають музикантів та мандрівних комедіантів: Fechtel, Leier; осіб, що займались лікувальною справою: Heiler, Marstaller; військових і зброярів: Schußer, Schüttmann; будівельні професії: Mühlenbauer, Zauner; перевізників: Karch, Schiffner.


Результати словотворчого аналізу відпрофесійних прізвищ показали, що вони найчастіше утворювалися від апелятивів зміною функції, тобто лексико-семантичним способом: Huber, Jäger, Tucher; рідко – словоскладанням: Bayerschmied. Поодинокими є приклади суфіксальних, флективних утворень та прізвищ, утворених стягненням основ.


8. Серед прізвищ, утворених від основ, що вказують на характерні особливості людини, 86             (≈ 54%) тих, твірні основи яких називають внутрішні характеристики денотатів, і 74 (≈ 46%) тих, в основах яких представлені лексеми, які вказують на зовнішні відмінності людини. Серед назв за внутрішніми властивостями людини кількісно переважають такі, що позначають особливості поведінки та характеру (Gutmann, Lauer). Слабше представлені прізвища, базовими основами яких виступають позначення ставлення до оточуючих та розумових здібностей людини. Серед основ, які називають зовнішні ознаки, повніше представлені характеристики росту, ваги та постави (Dürr, Knorr), а найменування віку, вроди, кольору обличчя чи тіла (Gelb, Schwarz) відзначаються обмеженою кількістю прикладів.


Аналіз словотворчої будови прізвищ цієї групи свідчить, що переважну більшість утворено шляхом онімізації апелятивів (Kraus, Schef). Cеред суфіксальних утворень переважають деривати з суфіксом -er (Ruher, Zipper). У цій групі прізвищ композити проявляють низький антропонімний коефіцієнт.


9. У групі прізвищ, лексичною базою яких стали топографічні ознаки місця проживання, кількісно переважають основи, які характеризують ландшафт ─ гірську чи рівнинну місцевість, водойми (Berger, Brunner). Порівняно високим антропонімним коефіціентом відзначаються позначення площ, вулиць, певної характерної будови (Hoffer, Platzer). Значно менш продуктивними у німецькому прізвищетворенні виявилися топоапелятиви, які називають місце розташування житла (Grenzler, Untersteiner).


Найпродуктивнішим способом творення прізвищ від топоапелятивів був суфіксальний (Feldner, Holzinger), причому основну частину становлять деривати із суфіксом -er. Рідко антропонімізація відбувалася словоскладанням, семантичним шляхом, за допомогою флексії родового відмінка та прийменниково-суфіксальним способом.


10. Допрізвищева семантика твірних основ прізвищ на позначення етнічної приналежності називала сусідні німцям етноси та етнічні групи німецькомовних реґіонів (Pohl, Sachs).


Групу цих прізвищ становлять лексико-семантичні утворення (Dan) та деривати із демінутивним суфіксом (Fränkl).


11. Нечисленними є лексико-семантичні групи основ, які називають соціальне становище (Bischof), у словотворчому плані це виключно семантичні утворення та родинні зв´язки (Mutter), у групі яких теж домінують семантичні утворення. Лексеми на позначення таких характеристик рідко зазнавали антропонімізації, однією з причин чого може бути і кількісна обмеженість цих лексичних розрядів.


12. У категорії прізвищ, основи яких відносимо до категорії неособових назв, (330, ≈ 34%) виділяємо 9 лексико-семантичних груп. Високим антропонімним коефіцієнтом відзначались назви знарядь праці, побутових предметів та їх частин (Becher, Berghammer). Лексико-семантична група назв тварин проявляє відносно високу продуктивність на антропонімному рівні (Gans, Wolf). Середнім антропонімним коефіцієнтом відзначаються позначення рослин (Feffer, Gras), абстракцій (Feuer, Herzschaft), рельєфу, різновидів ландшафту і шляхів сполучень (Bredl, Wald). Низькопродуктивними на антропонімному рівні виявились анатомічні назви, назви явищ природи і різних часових понять, назви одягу, взуття і прикрас і назви видів їжі та продуктів харчування.


13. Семантичний аналіз апелятивних твірних основ німецьких прізвищ Закарпаття свідчить, що їх лексичною базою є загальнонаціональна та вузькодіалектна і застаріла апелятивна лексика німецької мови, яка характеризує історичні, економічні, культурні сторони життя німецькомовного суспільства періоду становлення прізвищ та відображає багатство лексичного складу німецької мови, що виявляється в омонімії та синонімії твірних основ.


14. Етимологічний аналіз твірних основ відіменних прізвищ показав, що германські іменні основи продуктивніші у прізвищетворенні, аніж негерманські. Прізвищ, антропооснови яких містять автохтонні германські імена, нараховується 236 (≈ 73%). Прізвищ, мотивованих негерманськими іменами, нами виявлено 88 (≈ 27%). Це переважно імена християнського календаря.


15. Основну частку (≈ 97%) германських імен, які представлені в антропоосновах прізвищ німецького населення Закарпаття, складають чоловічі імена. Найпродуктивнішими у прізвищетворенні виявились антропооснови від поширених багатоваріантних германських чоловічих імен (Heinrich, Adalbert та ін.). Від основ ≈ 64% імен утворено лише по одному прізвищу.


Аналіз структурних типів германських іменних основ свідчить про те, що прізвища мотивувалися як повними, так і короткими іменними формами. Найпродуктивнішими у прізвищетворенні виявились короткі іменні форми. Словотвірний аналіз прізвищ цієї групи показав, що прізвища від германських іменних основ утворювалися лексико-семантичним (Albert), суфіксальним способом творення (Ablinger) за допомогою флексій родового відмінка (Bettlen) та словоскладанням (Rohnwalter). Суфіксальна словотвірна модель відзначається найвищим антропонімним коефіцієнтом. Флексії та словоскладання виявилися малопродуктивними у цій групі прізвищ.


16. З 48 негерманських імен найпродуктивнішими у творенні прізвищ були поширені християнські імена з розгалуженою варіативністю (Christian, Johann, Matthias, Nikolaus та Peter). Ці 5 імен мотивували 35 (≈ 41%) прізвищ. Значна частина імен (≈ 71%) дала всього по одному прізвищу. Основну частку негерманських імен складають чоловічі імена, жіночим іменем мотивовано прізвище Greter, прізвище Kastl проявляє подвійну мотивацію.


Словотворчий аналіз прізвищ від негерманських іменних основ виявив, що твірною основою найбільшої кількості прізвищ стали усічені іменні форми. В основах цієї групи прізвищ майже рівномірно представлені безсуфіксні та суфіксальні короткі форми (Alb, Macher). Повні форми негерманських імен відзначаються нижчою продуктивністю у творенні німецьких прізвищ. Серед суфіксальних форм найпоширенішими є ті, що містять демінутивний суфікс -(e)l (Klauschel, Fixel). Від негерманських іменних основ рідко утворювалися прізвища за допомогою флексій та словоскладанням.


17. Антропооснови близько 13% прізвищ містять топоніми (Bremer, Kölsch та ін.). Топонімні назви в основах німецьких прізвищ є свідченням інтенсивних міграцій населення в період становлення прізвищ. Серед топонімів, які лягли в основу німецьких прізвищ Закарпаття, кількісно переважають ті, які функціонують у Баварії.


Найпоширенішою моделлю позначення походження людини були: 1) топонім без формантів та 2) топонім + суфікс -er.


Цю групу прізвищ складають майже виключно лексико-семантичні утворення різних структурних типів твірних основ.


 


18. Таким чином, аналіз прізвищ німців Закарпаття показав, що їхній прізвищевий склад є віддзеркаленням тривалого існування у мультилінгвальному просторі Закарпаття. Допрізвищева семантика твірних основ німецьких прізвищ Закарпаття відображає життя німецького суспільства XII ─ XVI ст. у всіх його проявах. Структурно-словотвірний аналіз німецьких прізвищ Закарпаття свідчить, що вони є органічною складовою німецької антропонімійної системи.

 


Обновить код

Заказать выполнение авторской работы:

Поля, отмеченные * обязательны для заполнения:


Заказчик:


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины