ПРОБЛЕМА ІСТИНИ У КРИМІНАЛЬНОМУ СУДОЧИНСТВІ УКРАЇНИ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження обумовлена реформуванням судової та правоохоронної системи в Україні, оновленням кримінально-процесуальної форми, необхідністю здійснення якісного переходу на більш високий рівень ефективності правосуддя, що, безперечно, потребує нових підходів у питанні забезпечення встановлення істини у кримінальному судочинстві. Дана проблема є вкрай важливою. Якщо за результатами розгляду кримінальної справи не буде допущено помилки, всі обставини будуть встановлені вірно, то понесуть покарання дійсно винні у вчиненні злочину особи, і, одночасно, отримають законний захист інтереси потерпілих та не постраждають непричетні до злочину особи.

Проблема встановлення істини наскрізь пронизує напрямок адаптації кримінально-процесуального законодавства України до законодавства Європейського Союзу та забезпечення неухильного дотримання вимог Конвенції про захист прав людини та основних свобод (1950 р.), зокрема, закріпленого у ст.6 права на справедливий суд, а також положень інших міжнародно-правових актів в галузі правосуддя та захисту прав людини в сфері кримінальної юстиції.

Увага до способів, методів, форм забезпечення істини у кримінальному судочинстві суттєво збільшилась у зв'язку з реформуванням системи кримінально-процесуальних функцій і проведенням послідовної диференціації завдань та обов'язків суб'єктів правоохоронної діяльності, у зв'язку з необхідністю удосконалення правової регламентації забезпечення функції правосуддя, наповнення її цілей реалістичним змістом.

Актуалізація проблематики реалізації принципу встановлення істини зумовлена також і необхідністю приведення порядку доказування та системи кримінально-процесуальних доказів до вимог змагальності з метою неухильного виконання конституційної вимоги щодо забезпечення сторонам свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Шлях до істини у кримінальному суді - це шлях від ймовірних знань до достовірних висновків, він пов'язаний зі складними психологічними механізмами формування внутрішнього переконання судді, що потребують невідкладного осмислення з огляду на нові політико-правові та соціально-економічні умови соціального розвитку, на розбудову нової системи цінностей в суспільстві.

Істина у кримінальному судочинстві за останні півстоліття була предметом ряду попередніх досліджень, зокрема, на монографічному рівні у працях А.Д.Соловйова (1969), О.М.Ларіна (1976), Г.І.Чангулі (1981), М.М. Михеєнка (1984), Ю.М.Грошевого (1997), В.Т. Маляренка (1999), С.М. Стахівського (2005) та ін., але з огляду на вищезазначене дана проблематика нині потребує комплексного вивчення для забезпечення подальшого розвитку вітчизняного кримінального процесу.

Зв’язок роботи з науковими програмами, темами. Дисертація виконана як складова частина досліджень відділу кримінального права, кримінології та судоустрою Інституту держави і права імені В.М.Корецького НАН України за тематикою “Кримінально-правові і кримінально-процесуальні аспекти здійснення правосуддя в Україні” (РК0104U007591), “Актуальні проблеми кримінальної юстиції в Україні” (0120U001597).