РЕАЛІЗАЦІЯ ПРИНЦИПУ ПРЕЗУМПЦІЇ НЕВИНУВАТОСТІ У ДОСУДОВИХ СТАДІЯХ КРИМІНАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Побудова правової держави в Україні безпосередньо пов’язана з посиленням правового захисту особи. Людина, її життя і здоров’я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються Конституцією України найвищою соціальною цінністю, а утвердження і забезпечення прав і свобод людини проголошується головним обов’язком держави (ст. 3).

Зважаючи на те, що кримінально-процесуальна діяльність поєднана з втручанням в особисте життя громадян, обмеженням у випадках, передбачених законом, їх прав і свобод, застосуванням заходів процесуального примусу, кримінально-процесуальним гарантіям відводиться особлива роль. Найважливіші з цих гарантій знайшли відображення в Конституції України, яка увібрала основні засади Загальної декларації прав людини та інших документів ООН.

Останнім часом все більше оприлюднюються відомості і статистичні дані, що висвітлюють дійсний стан забезпечення прав людини у кримінальному судочинстві, з аналізу яких можна зробити висновок про ступінь реалізації такої важливої засади, як презумпція невинуватості.

Незважаючи на досить докладну регламентацію принципів кримінального судочинства, у чинному галузевому законодавстві все ж є недоліки, які впливають на правильність тлумачення деяких їх положень, а також повноту їх реалізації і, зокрема, зазначеного принципу.

Водночас, проведене нами опитування виявило, що 68% опитаних працівників слідства тільки загалом розуміють зміст принципу презумпції невинуватості, а його дію під час досудового слідства визнають тільки 45%.

Лише узгодженість законодавчого рішення всього комплексу питань, важливих для забезпечення реалізації цього принципу, може сприяти його повному і послідовному втіленню в практику кримінального судочинства.

Різні аспекти реалізації принципу презумпції невинуватості в кримінальному процесі в більшій або меншій мірі були предметом дослідження в працях провідних вчених-процесуалістів України: С.А. Альперта, Ю.М. Грошевого, А.Я. Дубінського, B.C. Зеленецького, В.Т. Маляренка, О.Р. Михайленка, М.М. Михеєнка, В.В. Молдована, В.Т. Нора, Г.М. Омельяненко, З.Д. Смітієнко, В.М. Тертишника, Г.І. Чангулі, В.П. Шибіка, М.Є. Шумила та ін.

Вагомий внесок у розробку цієї проблеми зробили вчені колишнього СРСР та країн-членів СНД: Т.М. Добровольська, М.В. Жогін, Л.М. Карнєєва, Ч.С. Касумов, О.С. Кобліков, В.М. Корнуков, О.М. Ларін, І.А. Лібус, В.З. Лукашевич, П.А. Лупінська, Я.О. Мотовіловкер, В.М. Савицький, М.С. Строгович та ін.

Досвід розвитку кримінального процесу ще раз підтверджує висновок про те, що декларативне проголошення правового принципу, навіть на конституційному рівні, ще не означає реалізацію його положень на практиці. Належна наукова визначеність необхідна в питаннях про поняття та сутність презумпції невинуватості. Більш детальної розробки вимагає механізм реалізації даного принципу в умовах розширення його дії з тим, щоб його належне правове регулювання в галузевому законодавстві вже у його початкових стадіях сприяло недопущенню незаконного притягнення особи до кримінальної відповідальності та визнання її винуватою у вчиненні злочину.

Враховуючи зазначені обставини, уявляється доцільним і актуальним комплексне дослідження проблеми, яка стосується забезпечення реалізації принципу презумпції невинуватості на таких важливих етапах, як порушення та досудове розслідування кримінальних справ.

Зв’язок роботи, з науковими програмами, планами, темами. Напрям дисертаційного дослідження відповідає вимогам ст. 7 Закону України “Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки” від 11 липня 2001 р., виконана у рамках Комплексної програми профілактики злочинності на 2001–2005 pp., затвердженої Указом Президента України № 1376/2000 від 25.12.2000 p. і відповідає пріоритетним напрямкам наукових досліджень вищих навчальних закладів МВС України на період 2001–2005 років (Рішення Колегії МВС України від 12.12.2000 за №9 КМ/1, наказ МВС України від 30.06.2002 №635). Тема роботи включена до плану науково-дослідних та дослідно-конструкторських робіт Київського національного університету внутрішніх справ.