ПОЛІМОРБІДНІСТЬ ВНУТРІШНЬОЇ ПАТОЛОГІЇ У ВИСОКОПРОДУКТИВНИХ КОРІВ (експериментальне та теоретичне обґрунтування патогенезу, методів діагностики, лікування і профілактики)

Краткое содержание

Роботу виконували упродовж 1997–2009 рр. на кафедрі терапії та клінічної діагностики Білоцерківського державного аграрного університету (нині національного). Гістологічні дослідження проводили на кафедрі ветеринарно-санітарної експертизи і патологічної анатомії ім. Й.С. Загаєвського, уміст Т₃, Т₄ і ТТГ у сироватці крові визначали методом ІФА у науково-дослідній лабора-торії новітніх методів досліджень Білоцерківського НАУ.

Експериментальну частину роботи виконували у 27 господарствах 8 областей України, де утримуються високопродуктивні корови голштинської та української чорно-рябої порід: ПОСП “Радівське”, СТОВ “Яланецьке” Вінниць-кої; АТЗТ “Агро-Союз”, агрофірма  “Наукова”, ПСП “Колос”, АПК “Нивотру-дівський” Дніпропетровської; ПАФ “Єрчики” Житомирської; СТОВ “Агросвіт”, ПП “Агрофірма  “Розволожжя”, ПСП “Дударків”, ПП “Агрофірма “Світанок”, агрофірма “Матюші”, ДПЗ “Плосківський”, ВАТ “Терезине”, “Синявське”, СВК ім. Щорса, ПОП “Світанок”, ПСП ім. Шевченка, ТОВ “Агрофірма  “Глушки”, “Черкас”, “Сухоліське”, ДГ “Шевченківське” Київської; агрофірма “Прогрес” Кіровоградської; СТОВ “Промінь” Миколаївської; ТОВ “Україна” Тернопіль-ської; ТОВ “Промінь” і ВАТ “Старий  Коврай” Черкаської областей.

Об’єктом досліджень були клінічно здорові і хворі корови (глибокотільні, новорозтелені та ранньої лактації) з надоєм 6–8 тис. кг молока.

Було проведено клінічне дослідження за загальноприйнятою схемою та паралельне дослідження крові, сечі і вмісту рубця, аналіз утримання й годівлі клінічно здорових та хворих з поліморбідною внутрішньою патологією (кетоз, гепатодистрофія, дистонія рубця) корів (рис. 1).

На першому етапі проведені дослідження з вивчення клініко-біохімічного статусу 685 клінічно здорових високопродуктивних корів різних фізіологічних і технологічних груп: глибокотільних (60–20 днів до передбачуваних родів),  новорозтелених (1–14) і тварин через 15–90 днів після отелення першої–четвертої лактацій. Проводили фізичне і хімічне дослідження вмісту рубця.

Білоксинтезувальну функцію печінки вивчали за рівнем у сироватці крові загального білка (рефрактометрично і біуретовим методом), білкових фракцій (нефелометричним, турбідиметричним методом), імуноглобулінів (реакцією з 18 % розчином натрію сульфіту), а також виконанням сулемової, формолової та мідесульфатної колоїдно-осадових проб.

Вуглеводну функцію печінки досліджували за вмістом у крові глюкози (глюкозо-оксидазним і орто-толуїдиновим методами) та активністю альфа-амілази (методом Каравея); ліпідну – за вмістом у сироватці крові загальних  ліпідів (реакцією з фосфорно-ваніліновим реактивом), загального холестеролу (методом Златкіс-Зака), триацилгліцеролів (реакцією з метилацетоном та іона-ми амонію; Laсhema, Чехія), b-ліпопротеїнів (реакцією з гепариновим реакти-вом; Laсhema, Чехія). Дезінтоксикаційну функцію печінки визначали за кон-центрацією у сироватці крові сечовини (колірною реакцією з діацетилмоно-оксимом); видільну – визначенням у сироватці крові залишкового азоту (з реак-тивом Неслера), креатиніну (колірною реакцією Яффе, метод Поппера), вільного амінного азоту (реакцією з нінгідрином). Функціональний стан і структуру мембран гепатоцитів вивчали за активністю у сироватці крові аспара-гінової (АсАТ) та аланінової (АлАТ) амінотрансфераз (методом Райтмана-Френкеля), гамма-глутамілтранспептидази (ГГТП) – реакцією з a-g-глутаміл-4-нітроаніліном (метод Szasz), лактатдегідрогенази (ЛДГ) – реакцією з 2,4-динітрофенілгідразином (метод Севела-Товарека).

Функціональний стан щитоподібної залози вивчали за вмістом у сироватці крові трийодтироніну (Т₃) і тироксину (Т₄), гіпофіза – ТТГ – методом ІФА. 

Стан рубцевого травлення у корів досліджували за наступними тестами – водневий показник (рН), кількість інфузорій, редуктазна і целюлазна активність мікрофлори, загальна кількість коротколанцюгових жирних кислот (КЖК) – в апараті Маркгама та їх окремих фракцій (методом газової хроматографії).

За результатами клінічного дослідження і лабораторного аналізу крові,   сечі та вмісту рубця відібрали групу клінічно здорових корів і шляхом математичних розрахунків визначили фізіологічні ліміти всіх показників.

Мета другого етапу – вивчення, етіології, патогенезу та методів діагностики поліморбідної внутрішньої патології у високопродуктивних корів.

Діагностику кетозу і обстеження стану нирок у хворих корів проводили за результатами аналізу раціонів годівлі, клінічного дослідження, визначення у сечі кетонових тіл, величини рН, білка, глюкози та крові (за допомогою тест-смужок Keto-, Penta- або DekaPhan; Лахема, Чехія). Діагноз на гепатодистрофію ставили за результатами клінічного дослідження хворих тварин, визначення білоксинтезувальної функції печінки та активності індикаторних ферментів.

У крові корів з поліморбідною (множинною) внутрішньою патологією виз-начали деякі показники, що характеризують стан вуглеводного (глюкозу, альфа-амілазу), ліпідного (загальні ліпіди, загальний холестерол, триацилгліцероли, b-ліпопротеїни) обміну речовин. У хворих тварин вивчали також функ-ціональний стан щитоподібної залози (Т₃- і Т₄-гормони) та гіпофіза (ТТГ).

Провели патолого-анатомічне дослідження 34 вимушено забитих і загиб-лих тварин. Із відібраних шматочків печінки і рубця від 16 корів готували      гістологічні препарати та вивчали їх структурні зміни.

Лікування 29 хворих високоудійних корів голштинської породи 1–3-ї лактацій із поліморбідною внутрішньою патологією проводили з лютого по квітень 2003 р. У контрольній групі було 9 тварин. Рекомендована нами схема лікування хворих корів передбачала: а) впровадження фазної годівлі корів залежно від фізіологічного стану й періоду лактації; б) оптимізацію структури раціону та режиму годівлі; в) використання засобів патогенетичної та групової замінної терапії; г) згодовування упродовж 50–60 діб по 100 г вітамінно-міне-рального преміксу. Ефективність лікувальних заходів визначали на підставі клінічних досліджень, лабораторного аналізу крові, сечі та вмісту рубця до лікування і після його завершення.

Ефективність групової профілактичної терапії вивчали в зимово-весняний період (з кінця грудня 2004 р. по квітень 2005 р.) на 180 високоудійних коровах голштинської породи в перші 1–3 міс. після отелення. Контроль ефективності профілактичних заходів здійснювали за результатами клінічного дослідження, лабораторного аналізу крові, сечі, вмісту рубця, господарськими показниками (добовий надій молока, вміст у ньому жиру) на початку досліду та  після його завершення.

Отримані результати дослідження обробляли методом варіаційної статис-тики. Розрахунки проводили, користуючись програмою “Statistika”, розробленою на основі Microsoft Excel.