УДОСКОНАЛЕННЯ ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНОГО КОНТРОЛЮ ЗАГАЛЬНОЇ КІЛЬКОСТІ БАКТЕРІЙ В МОЛОЦІ ВІДПОВІДНО ДО СУЧАСНИХ ВИМОГ

Краткое содержание

Визначено, що в Рівненській та Тернопільській областях від 81,2% до 92,4% корів зосереджено в особистих підсобних господарствах, за рахунок яких переробні підприємства одержують 87-92 % молока. Збір молока здійснюється через мережу закупівельних пунктів, розташованих у пристосованих приміщеннях. Охолоджувачами забезпечені 5,5-2,4 % закупівельних пунктів.

Влітку молоко вищого ґатунку на переробні підприємства не надходило, неґатункове (мікробне число від 4 до 50 млн.) становило від 82,8% до 86,4%. Взимку кількість неґатункового молока знижувалась до 41,3%, основна його маса оцінювалася другим ґатунком з середнім умістом бактерій від 1-2,5 млн/см³. Вірогідної різниці щодо вмісту мікроорганізмів у молоці, що надходило з колективних господарств і від пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих підсобних господарств населення, – не виявлено.

Молоко густиною ≥ 1028 кг/м³ не містило домішки води, за густини 1027,9-1027,0 кг/м³ в 38,0% проб молока була встановлена наявність більше 0,5% води, за густини 1026,9-1026,0 кг/м³ таких проб налічувалося 95,2%, за густини ≤ 1025,9 кг/м³ і менше всі проби молока містили більше 1,0% доданої води. Додавання до молока води невідомого походження підвищує рівень його небезпеки. Отже, густину молока необхідно вважати показником його безпеки.

Визначено, що система заготівлі молока через мережу пунктів закупівлі потребує докорінної реорганізації. Ветеринарно-санітарні вимоги до їх комплектації обладнанням, система оцінки якості молока, його первинної обробки викладені в нормативно-методичному документі «Ветеринарні та санітарні вимоги до пунктів закупівлі молока від тварин, які утримуються в особистих підсобних господарствах населення» (2002).

Експериментально підтверджено, що до 80,0% мікрофлори свіжонадоєного збірного молока формується за рахунок мікрофлори доїльного обладнання та молочного посуду, санітарна обробка якого виконується незадовільно.

Порівняльна характеристика методів визначення вмісту бактерій у молоці

Для характеристики редуктазних проб з метиленовим синім та резазурином, а також методу прямого посіву у чашки Петрі досліджено 337 проб молока збірного свіжонадоєного через 2-3 години після доїння корів. Дослід проведено за ГОСТ 9225-84 в його першій редакції з тим, щоб дотриматися нормативів, за якими розроблялися редуктазні проби в їх першій редакції. Результати досліджень подані в таблиці 1.

Дані таблиці 1 свідчать, що результати редуктазних проб мали більшу вірогідність при дослідженні молока першого класу і збігалися з результатами досліджень, отриманих шляхом прямого підрахунку колоній в 91,9-96,4 % випадків.

Встановлено також, що із збільшенням загальної кількості мікроорганізмів у досліджуваному молоці редуктазні проби більш чутливі порівняно з методом посіву у чашки. Так, з 91 проби молока, оцінених пробою з резазурином другим класом, прямим посівом 71 проба (78,0%) зарахована до першого класу, і тільки 20 проб – до другого. У принципі такі ж результати одержані за проби з метиленовим синім.

Виявлено також, що проба з резазурином має значно більшу чутливість, ніж проба з метиленовим синім.