МОНІТОРИНГ, ПРОГНОЗ ТА КОНТРОЛЬ ЧИСЕЛЬНОСТІ ЛУЧНОГО МЕТЕЛИКА І КОМПЛЕКСУ САРАНОВИХ В УКРАЇНІ

Краткое содержание

В огляді літератури проаналізовано біологічні особливості, шкодочинність та поширення лучного метелика та комплексу саранових в Україні. Обґрунтовано, що біологія шкідників досліджена добре, але методи моніторингу і прогнозу лучного метелика та саранових розроблено за умов іншої ніж тепер структури агропромислового виробництва, що потребує їх вдосконалення. Обґрунтовується необхідність розробки регламенту протисаранових заходів та формування асортименту екологічно-безпечних препаратів для боротьби із сарановими в умовах санітарно-курортнних зон та лучного метелика на овочевих.

Дослідження проводили в 2002-2004 рр. у лабораторії прогнозів і економіки Інституту захисту рослин УААН

В роботі використовували загальноприйняті експериментальні та статистично-аналітичні методи досліджень в ентомології та захисті рослин. Поточний стан популяцій лучного метелика досліджували у вогнищах Харківської, Київської, Черкаської, Кіровоградської, Миколаївської, Херсонської областей та АР Крим методом маршрутних обстежень, при цьому чисельність шкідника підраховували за стандартною методикою маршрутних обстежень агроценозів та неорних земель (Трибель, 1989.).

При проведенні статистично-аналітичних досліджень використовували бази даних Головної державної інспекції захисту рослин, Держкомстату та Гідрометеоцентру України. На підставі бази ентомологічних даних було проведено еколого-статистичний аналіз поширення та чисельності лучного метелика в Україні з 1973 по 2003 роки. Аналіз шкодочинності лучного метелика в різних регіонах України проводили за допомогою розрахункового метода (Васильєв та ін., 1997).

Місце досліджень саранових – Севастопольський район АР Крим. Особливості екології, біології та багаторічної динаміки чисельності вивчали за методиками И.Я. Полякова (1964), Д.Я. Комкова (1991), М.Е. Черняховського (1986), В.М. Чайки, О.В. Бакланової (1999).

Випробування препаратів проводили згідно рекомендованої методики (Трибель та ін., 2001). Результати досліджень опрацьовували статистично за допомогою персонального комп’ютера за стандартними програмами обробки результатів біологічних експериментів.

РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ

Стан популяції лучного метелика в Україні

Після масового розмноження в 1935-1936 рр. лучний метелик тривалий час перебував у стані глибокої депресії, як шкідник себе не проявляв. Після цього і до 1999 р.  відбулося ще два спалахи масового розмноження шкідника в Україні: в 1973-76 рр. та у 1988 році.

Аналіз поточного стану популяції лучного метелика в Україні дозволив обґрунтувати, що впродовж 1999-2002 рр. відбувався черговий цикл масового розмноження шкідника, біотичний потенціал якого за погодних умов не реалізовано. Поточні показники поширення та чисельності лучного метелика не досягли рівнів, що характеризували попередні цикли масового розмноження. Так, максимальна щільність шкідника в вогнищах була на порядок меншою. Він майже не проявляв себе в дев’яти областях північно-західної України. Але географічні регіони, де постійно формуються основні вогнища підвищеної чисельності та шкодочинності лучного метелика за останні 28 років стабілізувались. Це центральні, південно-східні регіони України та АР Крим.

З метою вдосконалення методів моніторингу, за допомогою розрахункового методу (Васильєв та ін..1997) нами проаналізувано шкодочинність лучного метелика по областях України, для цього було використано результати маршрутних обстежень в 5 областях та базу даних Головдержзахисту.