ПОРІВНЯЛЬНА ОЦІНКА МЕТОДІВ ДІАГНОСТИКИ І ТЕРАПІЇ ГЕПАТОДИСТРОФІЇ У СОБАК

Краткое содержание

Робота виконувалася протягом 2000–2003 рр. на базі клініки НДІ внут-рішніх хвороб тварин Білоцерківського ДАУ. Дослідження крові проводилися в лабораторії НДІ внутрішніх хвороб тварин, гістологічні – у лабораторії кафедри патологічної анатомії та ветсанекспертизи Білоцерківського ДАУ, ультрасоно-графічні – у лабораторії кафедри акушерства та штучного осіменіння. Матеріалом для дослідження були собаки віком 2–4 роки.

Проведено клінічне дослідження та лабораторний аналіз крові 35 собак.

Експериментальна частина роботи складалася з таких етапів: 1) вивчення інформативності показників функціонального стану печінки для діагностики токсичної гепатодистрофії на 15 собаках. Одночасно з клінічним та лабораторним дослідженнями крові проводилися прижиттєве вивчення гістологічної структури біоптатів печінки та сонографічної картини її ехоструктури;

2) вивчення спонтанних випадків гепатодистрофії та цирозу у собак;

3) експериментальне обґрунтування застосування двох гепатопротекторів для лікування собак при токсичній гепатодистрофії.

Клініко-біохімічні та морфологічні дослідження при токсичній гепато-дистрофії проводили в умовах стаціонару НДІ внутрішніх хвороб тварин на 15 безпорідних собаках, яким за допомогою зонда перорально вводили 50 %-ну емульсію тетрахлориду карбону у дозах 0,3 мл/кг, 0,5 та 1 мл/кг маси з інтервалом 6 днів для моделювання гострої токсичної гепатодистрофії. Через 24 год після кожного введення проводили клінічне обстеження дослідних тварин,   електрокардіографію (ЕКГ) та сонографію (УЗД). У крові визначали показники гемопоезу: гемоглобін, еритроцити, гематокрит, загальну кількість лейкоцитів, розраховували середній об’єм еритроцитів та ВГЕ. Функціональний стан печінки вивчали за показниками білкового та пігментного обміну, сечовиноутворення, активності індикаторних для печінки ферментів – аспартатамінотрансферази (АСТ), аланінамінотрансферази (АЛТ), гамма-глутамілтрансферази (ГГТ), лужної фосфатази (ЛФ), лактатдегідрогенази (ЛДГ) та холінестерази (ХЕ). Виконували гістологічне дослідження 49 біоптатів печінки.

Для лікування собак, хворих на гепатодистрофію, розробили 2 схеми, у яких використали гепатопротектори – есенціале і силібор, а також глюкозу в комплексі з аскорбіновою кислотою та інсуліном.

Контроль ефективності лікування гострої токсичної гепатодистрофії проводили протягом 30 днів. Вивчали симптоми хвороби, результати ЕКГ та УЗД печінки, показники гемоцитопоезу, досліджували функціональний стан печін-ки, проводили гістологічне дослідження 24 біоптатів печінки. Функціональний стан нирок контролювали за вмістом креатиніну в сироватці крові.

Спонтанну гепатодистрофію вивчали на 12 собаках, а цироз печінки – на 8. Функціональний стан печінки оцінювали за результатами білоксинтезувальної, сечовиноутворювальної і пігментної функцій та активності ензимів (АСТ, АЛТ, ГГТ, ЛДГ, ЛФ, ХЕ), фільтраційну функцію нирок – за рівнем креатиніну.

При виконанні роботи використовували такі методи.

У крові визначали кількість еритроцитів і лейкоцитів (меланжерним методом), величину гематокриту (мікроцентрифугуванням за Шклярем), вміст гемоглобіну (геміглобінціанідним методом). На базі цих даних розраховували вміст гемоглобіну в одному еритроциті (ВГЕ) і середній об’єм еритроцитів.

Білоксинтезувальну функцію печінки вивчали за вмістом загального білка (рефрактометрично) і білкових фракцій (нефелометрично), пігментну – за вмістом білірубіну (методом Ієндрашика, Клеггорна і Грофа у модифікації В.І.Левченка та В.В.Влізла), сечовиноутворювальну – за рівнем сечовини (ре-акцією з діацетилмонооксимом) у сироватці крові. Стан клітин печінки оцінювали за активністю індикаторних та відносно специфічних ферментів у сироватці крові: аспарагінової (АСТ) та аланінової (АЛТ) трансфераз – методом Райтмана і Френкеля; гамма-глутамілтрансферази (ГГТ) – колірною реакцією з L-γ-глутаміл-4-нітроанілідом; лужної фосфатази (ЛФ) – набором реактивів фірми “SIMKO Ltd”; лактатдегідрогенази (ЛДГ) – методом Савела і Товарека; хо-лінестерази (ХЕ) – фотометрично із використанням субстрату ацетилхолінхлориду та α-амілази – методом Каравея. Креатинін в сироватці крові визначали ензиматичною реакцією Яффе.

Електрокардіографічне дослідження проводили електрокардіографом ЕК1Т-04 “Аксіон”. Запис ЕКГ проводили при стандартних відведеннях.

Біопсію печінки у собак проводили з правого боку у 10-му міжребер’ї по лінії плечового суглоба. Голку вводили на глибину 5 см у напрямку колінного суглоба лівої кінцівки. Ехографію печінки виконували приладом ультразвукової дії “Scanner 100 S”, який працював у В-режимі з секторним датчиком частотою 5 мГц. Насичення гемоглобіну киснем визначали монітором реанімаційно-хірургічним ЮМ-300 Р компанії “ЮТАС”.