ВЕТЕРИНАРНО-САНІТАРНА ЕКСПЕРТИЗА РИБИ, ІНВАЗОВАНОЇ НЕМАТОДАМИ РОДИНИ ANISAKIDAE

Краткое содержание

Робота виконана в період з 1996 по 1999 рік на базі НДІ ветсанекспертизи та НДІ екології і біотехнології у тваринництві в складі БДАУ. Дослідження проведені у відділі паразитології Інституту біології південних морів, м. Севастополь; у рибколгоспі ім. Кірова, м. Херсон; рибопереробному цеху Білоцерківського рибгоспу та на ринках і складах-холодильниках міст Києва, Одеси, Білої Церкви, Миронівки.

Матеріалом для дослідження була риба, виловлена в акваторіях міст Ялти, Одеси, Керченської протоки, острова Зміїний і інших районах промислу Азовського, Чорного морів та імпортована риба. Було досліджено 4316 екземплярів промислової риби, із них азово-чорноморської – 2825 екз. та імпортованої – 1491 екземпляр, у тому числі досліджено 1725 екземплярів свіжої, 1165 – мороженої, 1096 – соленої та 330 екземплярів копченої риби. З метою виявлення статевозрілих нематод родини Anisakidae роду Сontracaecum провели паразитологічне дослідження 25 екземплярів рибоїдних птахів двох видів, які, за літературними даними, є основними живителями нематод роду Сontracaecum (Гаевская А.В., Ковалева А.А., 1991; Lucas S.B., et al., 1985).

При виконанні роботи були використані наступні методи:

– гельмінтологічні дослідження риб – за загальноприйнятими та удосконаленими методиками;

– бактеріологічне дослідження – згідно з ГОСТ 21237-75. “М’ясо. Методи бактеріального аналізу”;

– санітарно-мікробіологічні дослідження з підрахунком кількості мікробів в 1г м’яса за ГОСТ 2874-73;

– промислові (фізичні, технологічні) показники риб досліджували згідно з ГОСТ 1368-55;

– хімічний аналіз (визначення вологи, сухого залишку, білка, жиру, золи, мінеральних речовин, амінокислот) проводили за загальноприйнятими методиками;

– біологічну цінність визначали експрес-методом токсико-біологічної оцінки риби та інших гідробіонтів (Микитюк П.В., 1987);

            – радіологічний контроль – на гамма-радіометрі РУГ-91 “Adani”, згідно з настановою;

– токсичність та алергенність – з використанням тест-організму Тетрахімена піриформіс (лабораторний штам WH-14) та кошенят (Микитюк П.В., 1987; Шаблій В.Я., зі співавторами, 1981).

Біометричну обробку одержаного цифрового матеріалу проводили методами варіаційної статистики на комп’ютері.