ЖИТЛО ЯК ОБ’ЄКТ ЦИВІЛЬНО-ПРАВОВИХ ВІДНОСИН

Краткое содержание

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми дослідження. Дисертація присвячена дослідженню цивілістичних проблем теорії і практики регулювання питань житла як об’єкту цивільно-правових відносин.

Закріплення в Цивільному кодексі України 2003 р. (далі – ЦК України) принципу свободи договору та особливостей житла як об’єкта речових і зобов’язальних відносин обумовлюють потребу у формуванні науково обгрунтованих положень про цей вид нерухомості.

Наведене обумовило необхідність застосування адекватних сучасним суспільно-економічним умовам, науково обгрунтованих підходів у сфері регулювання житла як об’єкту правовідносин, які мають здійснюватися з урахуванням результатів наукових досліджень із зазначеної тематики.

Житло як об’єкт цивільно-правових відносин є недостатньо дослідженою в правовою конструкцією, що в умовах існування прогалин у розумінні поняття, природи і видів житла, перешкоджає формуванню усталеної практики правозастосування з цих питань. Значний масив принципових питань правового регулювання вказаних правовідносин не одержав належного вирішення у нормотворчій практиці і висвітлення у теоретичних дослідженнях, що обумовлено нерозробленістю доктринальних засад регулювання житла як об’єкта речових і зобов’язальних правовідносин, не дозволяє визначити належне їм місце у системі цивільного права, встановити характер взаємозв’язку, критерії відмежування від суміжних правових конструкцій і не сприяє стабільності їх правового регулювання.

У деяких дисертаційних роботах розглядалися лише окремі питання щодо житла як об’єкта цивільно-правових відносин, зокрема правочини з житлом (Є. О. Мічурін, 2002; В. А. Нагорняк, 2000), договір найму житла (В. Я. Бондар, 2001), право громадян на житло у фонді соціального страхування (Т. Р. Федосєєва, 2003), підстави набуття права власності на житло (О. В. Воронова, 2005).

Незважаючи на активне використання правозастосовчою і нормотворчою практикою правовідносин з житлом, бракує комплексних монографічних праць із загальнотеоретичних і прикладних проблем регулювання зазначеного виду нерухомості, що негативно впливає на їх розвиток в Україні, формування судової практики з цієї категорії справ.

Відтак, подальше наукове розроблення загальнотеоретичних проблем житла як об’єкту цивільно-правових відносин, окремих їх різновидів є необхідною умовою впровадження досконалішого правового регулювання зазначеного виду нерухомого майна.

Наведене обумовлює актуальність цього дисертаційного дослідження.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконувалася на кафедрі цивільного права юридичного факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка відповідно до бюджетної теми № ДР 019 U007725 «Удосконалення правового механізму реалізації та захисту прав та інтересів людини і громадянина в Україні».