РІСТ І РОЗВИТОК КЛОАКАЛЬНОЇ СУМКИ КАЧОК У ПОСТНАТАЛЬНОМУ ПЕРІОДІ ОНТОГЕНЕЗУ

Краткое содержание

Матеріал дослідження. Матеріал для макро- і мікроскопічних досліджень КС у постнатальному періоді онтогенезу відібрали від 68 голів бройлерних качок Благоварського кросу віком від однієї до 330 діб. Качки віком одна доба були придбані в господарстві ВАТ «Благовіщенський» Черкаської області.

Їх утримували на глибокій підстилці і вирощували як ремонтний молодняк у віварії Національного університету біоресурсів і природокористування України. Годували качок кормами, які відповідали раціонам господарства. Профілактичних щеплень і протипаразитарних обробок птиці не проводили. Матеріал для електронно-мікроскопічних досліджень відібрали від качок (n=3) віком 3 місяці. Забій проводили методом гострого знекровлення після ефірного наркозу.

Методи дослідження. Масу тіла качок визначали зважуванням після забою на комбінованих настільних двочашкових терезах (Тип – СДК). Одразу після зважування проводили розтин птиці і відпрепаровували КС, визначаючи при цьому її топографію, форму, колір і консистенцію. Після цього відокремлювали КС і визначали її абсолютну масу шляхом зважування на електронних вагах “ВЛКТ–500”. Після встановлення останньої, вираховували відносну масу КС.

Визначення довжини, ширини і висоти КС проводили за допомогою штангенциркуля (ГОСТ 166-89) і лінійки (ГОСТ 17485-72).

Дослідження клітинного складу паренхіми КС проводили на препаратах-відбитках, які фарбували за Папенгеймом (Г.А. Меркулов, 1969; Л.П. Горальський, В.Т. Хомич, О.І. Кононський, 2005). Зафарбовані відбитки досліджували за допомогою мікроскопів “Olimpus”, “Biolar”, МБИ–15.

Матеріал для гістологічних досліджень фіксували у 10-му % водному нейтральному розчині формаліну. Його заливали у парафін за загальноприйнятою методикою. З одержаних блоків виготовляли гістозрізи товщиною 5–10 мкм за допомогою полозкового мікротома МПС–2.

Отримані гістозрізи фарбували за різними методами для виявлення структурних компонентів досліджуваного органа: гематоксиліном і     еозином – для встановлення особливостей мікроскопічної будови КС і її тканинних компонентів, гематоксиліном та пікрофуксином за Ван Гізон – для виявлення колагенових волокон, резорцин-фуксином за Вейгертом – для виявлення еластичних волокон (Г.А. Меркулов, 1969; Л.П. Горальський,   В.Т. Хомич, О.І. Кононський, 2005) та імпрегнували 2-м % розчином срібла азотнокислого – для виявлення ретикулярних волокон (И. Келемен, 1971).

Дослідження зафарбованих гістозрізів проводили за допомогою світлових мікроскопів “Olimpus”, “Biolar”, МБИ–6, МБИ–15 та МБС–1. На одержаних гістопрепаратах вивчали структурні компоненти КС, визначали кількість складок слизової оболонки цього органа, їх висоту, ширину основи і верхівки, особливості розташування ЛВ у них. Також визначали кількість і розміри ЛВ за допомогою окуляр-мікрометра МОВ–1–15^х і мікроскопа   МБИ–1. Площу, яку займають в КС стінка і порожнина, її оболонки, ЛВ, а також площу, яку займають у вузликах кіркова і мозкова речовини встановлювали за допомогою мікроскопу МБС–1 та вимірювальної сітки, яка входить до його комплекту (Г.Г. Автандилов, 1990).

Електронно-мікроскопічні дослідження використовували для вивчення будови клітин паренхіми КС. Для цих досліджень матеріал відбирали через 5хв після забою птиці. Досліджувані структури розрізали на шматочки розміром 1,5 мм³, фіксували 2,5-м % глутаральдегідом протягом 1 год при t°= +4 °C, промивали 0,1М Na-кокадилатним буфером і знову фіксували в            2-му % розчині осмієвої кислоти. Потім шматочки зневоднювали в етанолах зростаючої міцності та ацетоні. Зразки вміщували у капсули, заливали сумішшю епоксидних смол (епону і аралдиту), які полімеризувалися протягом 24 год при t°= +37 °C і 24 год при t°= +60 °C. Із виготовлених блоків за допомогою ультратома LKB–III B, готовили зрізи, які викладали на паладієві сітки (В. Уикли, 1962). Морфологічні сюжети фотографували і аналізували.

Одержані цифрові дані обробляли статистично (Н.В. Плохинский, 1962) за допомогою персонального комп’ютера із використанням програм Exel і Statist SF.

Матеріал для ілюстрацій фотографували за допомогою фотоапаратів “Canon PowerShot S-1” і “Canon A-720” на мікроскопах “Acsiscop 2 plus” та “Olimpus”.

Використані нами методи макроскопічних морфологічних досліджень дали змогу встановити топографію КС, її абсолютну та відносну маси, довжину, ширину та висоту цього органа качок у віковому аспекті.

За допомогою мікроскопічних досліджень встановлювали особливості мікроскопічної будови КС та їх зміни у постнатальному періоді онтогенезу.

Цитоморфологічними і електронно-мікроскопічними дослідженнями визначали вміст клітин у паренхімі КС та особливості її будови.