ОСНОВНІ ШКІДНИКИ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ У СХІДНОМУ ЛІСОСТЕПУ УКРАЇНИ. ЕКОЛОГІЯ І ПРОГНОЗ РОЗВИТКУ

Краткое содержание

Проаналізовано публікації щодо видового складу, біологічних особливостей і господарського значення шкідливих комах в агроценозах капусти. Обговорено прийоми зниження шкодочинності основних шкідників капусти. Розглянуто закономірності масових розмножень шкідників капусти і їх прогнозування. Сформульовано висновки щодо необхідності поглиблення досліджень особливостей сезонної й багаторічної динаміки популяцій шкідливих комах, розробки методів прогнозування строків сезонного розвитку основних видів і рівня шкодочинності. У зв’язку з тим, що асортимент мікробіологічних і хімічних препаратів постійно поновлюється, важливим є вдосконалення інтегрованих заходів із захисту капусти від шкідливих комах із урахуванням дії ентомофагів, нових мікробіологічних і хімічних інсектицидів.

УМОВИ І МЕТОДИКИ ПРОВЕДЕННЯ ДОСЛІДЖЕНЬ

Дослідження проведено у східній частині Лісостепу України на території Харківської області в 1993 – 2005 рр. Лабораторні і вегетаційні дослідження проведено в лабораторії захисту рослин Інституту овочівництва і баштанництва УААН.

Обліки показників динаміки чисельності комах в агроценозах капусти проводили за загальноприйнятими методиками (Драховская, 1962; Дядечко, 1979; Тряпицын, Шапиро, Щепетильникова, 1982; Методика дослідної справи в овочівництві і баштанництві, 2001). При аналізі багаторічної і сезонної динаміки досліджуваних комах на капусті використовували чотири показники. Абсолютну щільність популяції визначали за кількістю особин (колоній) певного виду на одну рослину, відносну щільність популяції (заселеність рослин) – як частку заселених рослин, виражену у відсотках. Коефіцієнт розмноження кожного виду комах обчислювали за співвідношенням абсолютної щільності популяції на дослідній ділянці у поточному й попередньому роках. Коефіцієнт поширення шкідників визначали за співвідношенням відносної щільності популяції на ділянці в поточному і попередньому роках.

Для прогнозування шкідників капусти використовували підходи І. Я. Полякова, М. П. Персова, В. О. Смирнова (1984), Є. М. Білецького (1993), В. Л. Мєшкової (2002), В. П. Туренка, В. Л. Мєшкової (2005).

Для розробки прогнозів сезонного розвитку шкідників капусти викорис­товували метод фенологічних прогнозів і біокліматичних оцінок (Подольский, 1967). Згідно з цим методом, будували криві залежності тривалості розвитку окремих стадій комах від середньої температури повітря упродовж цієї стадії («фенологічні криві»). Основою для побудови таких кривих служили дані, одержані з польових спостережень, дослідів у садках та з літературних джерел (Степанова, 1962, 1965; Осмоловский, 1972; Ястребов, 1982; Цибулько, 1972; Johansen, 1997). Аналіз багаторічної динаміки популяцій шкідників капусти у межах 11-річного циклу сонячної активності здійснювали «методом накладання епох», або методом «тріад Чижевського» (Чижевский, 1976).

Мікробіологічні й хімічні інсектициди випробовували згідно з „Методикою випробування і застосування пестицидів” (2001). У 1993 – 1999 рр. оцінювали ефективність: бітоксибациліна з нормою витрати 2 кг/га, лепідоцида – 1,5 кг/га, гаупсина – 4 л/га, боверіна – 2 л/га; хімічних препаратів – дециса 2,5 % к.е., норма витрати 0,3 л/га; волатона 500, 50 % к.е. – 1,5 л/га; діазинону, 60 % к.е. – 1,0 л/га; золона, 35 % к.е. – 2,0 л/га; сумі-альфа, 5 % к.е. – 0,2 л/га; фастака, 10 % к.е. – 0,15 л/га; у 2003 – 2005 рр.: децис-форте, к.е. – 0,07 л/га; матча 0,50 ЕС – 0,4 л/га; штефесина, 2,5 % – 0,3 л/га.

Статистичний аналіз даних здійснювали стандартними методами  (Доспехов, 1985) за допомогою програм Microsoft Excel.

ВИДОВИЙ СКЛАД І ДИНАМІКА ЧИСЕЛЬНОСТІ ОСНОВНИХ

ШКІДНИКІВ КАПУСТИ БІЛОГОЛОВОЇ

Дослідження протягом 1993 – 2005 рр. свідчать, що в умовах Східного Лісостепу України білоголову капусту пошкоджували понад 40 видів комах із 8 рядів, які належать до двох груп: багатоїдних і спеціалізованих. Серед багатоїдних шкідників переважали твердокрилі – 38,7 %, лускокрилі – 29,0, прямокрилі – 12,9 %.

Серед спеціалізованих шкідників капусти твердокрилі становили 44,5 %, лускокрилі – 22,2 %, напівтвердокрилі – 16,6 %, двокрилі – 11,0 % і рівнокрилі – 5,4 %. Найбільш поширеними з них є капустяна совка Mamestra brassicae L., капустяна міль Plutella maculipennis Curt., капустяний Pieris brassicae L. і ріпний Pieris rapae L. білани, капустяна попелиця Brevicoryne brassicae L.